Якщо завтра Газпром зупинить транзит газу через Україну. Як нам вистояти у газовій війні

На НВ Бізнес вийшла колонка Сергія Макогона, генерального директора Оператор ГТС України, у якій він розповідає, що буде в разі припинення Газпромом транзиту газу територією України. 

Але описаний ним сценарій розвитку подій неточний. І ось чому. 

У разі повної зупинки Газпромом транзиту російського газу через українську газотранспортну систему, для безперебійного забезпечення українських споживачів природним газом необхідно буде дотриматися двох умов.

Перша – це достатність запасів газу у сховищах.

Друга – це фізичні постачання газу з країн Європейського Союзу. Така необхідність пов’язана з тим, що накопиченого ресурсу в Пролетарському газосховищі та ресурсу власного видобутку газу Україною буде недостатньо для системи магістральних трубопроводів ("Шебелинка-Диканька-Кривий Ріг-Ізмаїл", "Шебелинка-Диканька-Одеса", "Новопсков-Лоскутівка", "Краматорськ-Маріуполь"), які забезпечують блакитним паливом споживачів східних та південних регіонів України.

Тому імпортований газ від західних кордонів подаватиметься у так званий Богородчанський газотранспортний вузол. Далі блакитне паливо транспортується магістральними трубопроводами "Союз" та "Уренгой-Помари-Ужгород" до компресорної станції "Бар" з подальшим його дотискуванням до КС "Кременчук" та розподіленням у системі магістральних газопроводів центральних регіонів України, таких як "Єлець-Кременчук-Кривий Ріг", "Кременчук-Кропивницький", "Диканька-Кременчук-Кривий Ріг".

Баланс системи магістральних трубопроводів, які проходять з півночі на захід нашої держави, забезпечуватиметься наступним чином.

Природний газ власного видобутку надходитиме до газотранспортної системи за умови роботи КС "Диканька", КС "Лубни" та КС "Яготин". Одночасно з цим у роботі залишатимуться газосховища "Солоха" та "Мрин". Далі здійснюватиметься транспортування блакитного палива до газовимірювальної станції "Красилів" для подальшого його споживання в західних регіонах, де також відбуватиметься прийом газу від видобувних компаній та газосховищ.

Враховуючи поточний статус вітчизняних сховищ та режим імпортування з європейських країн, – жодних приводів для хвилювання немає.

Водночас, з погляду збереження транзитної ролі нашої держави: сценарій нульового транзиту газу з Росії – це серйозний виклик, адже у випадку відсутності альтернативних джерел для завантаження газотранспортної системи, доведеться виключити з технологічної схеми 39 компресорних станцій та вивести з експлуатації понад 5 000 кілометрів магістральних газопроводів діаметром від 500 мм до 1 400 мм.