На родовищі нафти в Казахстані сталася аварія? Малоймовірно. Вибухи – почерк режиму Путіна

На найбільшому нафтовому родовищі Казахстану – Тенгіз – 6 липня стався вибух. У сприйнятті пересічного громадянина – нічого такого, звичайний інцидент.

Насправді така аварія, скоріш за все, виникла штучно, на це вказує низка факторів.

Перший із них – це причина, яка нібито полягає в розгерметизації трубопроводу під час проведення випробування на міцність. 

Тут виникають сумніви, адже частота таких аварій майже нульова і все через доволі жорсткі регламенти проведення відповідних гідравлічних тестів. Порушити порядок дій може хіба що людина без досвіду експлуатації, тому що випробування супроводжуються встановленням додаткового технологічного обладнання (датчики тиску, крани тощо), яке запобігає будь-якому вибуху. 

Тобто вірогідність виникнення такої аварії дуже низька.

Другий фактор – значимість об’єкту. 

На родовищі "Тенгіз" видобувається понад 65% усієї нафти в Казахстані, яка у подальшому транспортується через трубопроводи "Дружба" та систему каспійського трубопровідного консорціуму до ЄС та іншу інфраструктуру до Китаю.

Третій фактор – час виникнення аварії та геополітичні передумови. Подумайте самі.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 17 червня на ПМЕФ у присутності президента РФ Володимира Путіна публічно заявив, що не визнаватиме незалежність окупованих територій України, назвавши ДНР і ЛНР квазідержавними утвореннями.

Наступного дня пропаганда агресора заявила про зупинку відвантаження казахстанської нафти бо "несподівано знайшлись" міни біля берегів новоросійського порту, через який Казахстан експортував нафту з Тенгіза.

На початку липня Міністерство фінансів Казахстану опублікувало проєкт наказу для громадського обговорення, який передбачає блокування постачань санкційних товарів до РФ та РБ. Вже наступного дня, 5 липня, так званий Суд Новоросійська призупинив діяльність Каспійського трубопровідного консорціуму на 30 днів. Нібито через екологічні порушення, про які було відомо ще у травні 2022 року.

Тому за сукупністю ознак аварія на тенгізькому родовищі – це не випадковість, а, скоріш за все, бажання держави-агресора терористичним шляхом досягти трьох цілей.

Перша – закріпити рішення їхнього "суду" і зупинити видобуток казахстанської нафти та експорт до ЄС. Нічого не вийшло, родовище працює.

Друга – збільшити роль російської нафти у балансі КНР на фоні охолодження стосунків із китайським лідером Сі Цзіньпіном (відмовився приїжджати до столиці московії).

Третя – зупинити падіння цін на нафту через спровокований дефіцит пропозиції.

Подібний інцидент – вибух доволі дивного походження стався на LNG-заводі Freeport у США, коли ЄС ритмічно накопичував газ до своїх сховищ. 

Внаслідок аварії обсяги постачання зрідженого газу на європейський ринок суттєво зменшились, а його спотова ціна зросла на 20%.

Державу-терориста потрібно зупинити негайно.