Пальне знову під прицілом

У неділю двома ракетами С-300, які запустила РФ, був зруйнований міні-НПЗ у Мерефі Харківської області. Завод готувався у січні видати перші зразки товарної продукції. Представники підприємства кажуть, що відновлення наразі неможливе.

Двома тижнями раніше ті ж ракети С-300 прилетіли на державний Шебелинський ГПЗ (теж Харківська область). Завод не працював із лютого 2022-го, але росіяни вирішили його теж зрівняти із землею.

Таким чином, ворог продовжує нищити будь-які об’єкти інфраструктури нафтопродуктозабезпечення України, до яких тільки може дотягнутися. Мета цього зрозуміла – залишити нас без пального.

Ситуація напружена. Європа готується до другої хвилі "нафтового" ембарго – відмови від імпорту російських нафтопродуктів з 5 лютого. Всі дуже нервують.

Багато хто бачив інфографіку, що Німеччина обнулила російський енергетичний імпорт. Це круто, але за кадром залишилось те, що націоналізований владою НПЗ Роснафти у м. Шведт у січні буде завантажений на 50%, а що буде у лютому – ще взагалі невідомо.

Це змушує смикатись поляків, які закривають свої західні регіони саме німецьким дизелем. Тому все більше уваги прикуто до перевалювального комплексу Baltchem у Щецині, що майже на кордоні з Німеччиною.

Як нещодавно з’ясувалося, його ще влітку придбала українська компанія Укрпалетсистем, відома також як UPG. Це, мабуть, найбільш зухвалий проєкт українців, які були змушені активно шукати нові шляхи постачання пального внаслідок війни. Зараз перевалка працює виключно на український ринок, забезпечивши у грудні 65 000 т дизпалива, або 10% від загального імпорту. Є підстави вважати, що можна обробляти й більше. Здавалося б, круто.

Але що ми бачимо: навколо UPG та терміналу як у Польщі, так й в Україні, починається нездорова активність. У ЗМІ луплять прямою мовою: UPG – гаманець білоруського диктатора Олександра Лукашенка. Зрозуміло, без будь-яких доказів. 

Для чого це робиться? Очевидно, щоб або "сісти" на цей потік, або одразу хапнути сам термінал. 

До чого це призведе? Як мінімум – до дестабілізації, а як максимум – до втрати потужного каналу постачання пального в Україну. Нам це зараз точно треба?

Мені є про що запитати Володимира Петренка, власника UPG, але я зачекаю. Якщо у влади є запитання, нехай їх поставить, але "душевно, по-домашньому". Якщо побачить там чиїсь вуха або вуса, прийме відповідне рішення, буде мережа державних заправок ще більшою.

Давайте не будемо розгойдувати човна, насувається шторм.