Курс на відновлення: сферу міського транспорту потрібно реформувати. Як це може виглядати

Міська мобільність у світі майбутнього вважається доволі різноманітною. У ній широко використовуватимуться громадський транспорт, замовлення поїздок на таксі, каршеринг. Крім того – зросте кількість транспортних застосунків, робота приватного сектора поєднуватиметься з державним та інше. 

Україні треба взяти курс на відновлення та планувати ефективні транспортні системи. 

Складно оцінити, як швидко після війни ми зможемо відновити інфраструктуру та яка пріоритетність буде на той момент у держави. Тому треба аналізувати світові тренди й запроваджувати найкраще вже зараз.

Прокоментую найцікавіші тренди сьогодення.

1. Комбінація різних транспортних засобів на маршруті

Сьогодні жителі міст мають можливість комбінувати різні транспортні засоби та послуги на одному маршруті. Дуже легко за допомогою транспортних мобільних застосунків визначити доступні варіанти, як швидко та ефективно дістатися додому, зокрема як найшвидше проїхати "останній кілометр", тобто частину шляху від основного виду транспорту до місця проживання. 

У майбутньому мультимодальні поїздки запропонують ще більшу гнучкість і легкість. Точно можна очікувати на розширення видів транспорту у користуванні жителями міст, а, отже, і збільшення кількості опцій для користувачів. 

2. Популярність сталих видів транспорту

У 2030 році глобальний ринок електровелосипедів сягне позначки понад $40,98 млрд. В Європі, зокрема, зростає попит на варіацію електровелосипеда-карго. Поїздки з передмістя стають зручнішими для велосипедистів. Пересування починає сприйматися не тільки як спосіб підтримувати фізичну форму, а як сприяння розвитку екологічних видів транспорту. 

Часто можна побачити, що в таких велосипедних карго-візках перевозять дітлахів чи домашніх тварин, віддаючи такому виду транспорту перевагу навіть у зимовий період. 

Українські міста тільки стали на шлях перебудови міських просторів та переорієнтації з міст "для машин" на міста "для людей". Все більше міст затверджують стратегії розвитку, які мають перепланування міських просторів та переорієнтацію на потреби пішоходів та велосипедистів. Через війну такі зміни можуть бути депріоритезовані, але загалом Україна рухається в правильному напрямку. 

3. Запровадження центрів мобільності в житлових районах

Центри мобільності – особливо актуальний тренд для українців в поточних умовах. В українських містах зосередження бізнес-центрів в центрі міста спричиняє затори. А в умовах, коли потрібна висока гнучкість робочого часу, й взагалі унеможливлює постійне відвідування офісів. 

Створення локальних центрів, тобто, планування громадського простору таким чином, щоб усе необхідне було в пішій доступності, забезпечує зручніше та безпечніше середовище із доступом до низки екологічних видів транспорту. У такому разі відбувається перерозподіл простору, який раніше займали автомобілі, на елементи благоустрою. 

4. Розумні міста

Щоб продовжувати ефективно боротися із заторами, європейські міста продовжують співпрацю з операторами транспортних сервісів, як-от замовлення поїздок онлайн. Шляхом такої співпраці можна проаналізувати дані про популярні маршрути, кількість транспортних засобів та пікові години. Вивчення та використання таких даних у плануванні міської транспортної системи й робить міста розумними. На прикладі Bolt – за запитом містам можуть передаватися, наприклад, дані в узагальненому вигляді про популярні маршрути замовлення поїздок, що полегшує прогнозування заторів. 

5. Єдиний транспортний квиток для державних і приватних перевізників

Португалія в цьому сенсі – цікавий приклад Mobility as a Service (MAAS). Наприклад, у партнерстві з локальною компанією Navigante стартував єдиний квиток на транспорт в Лісабоні, який передбачає можливість скористатися послугами Bolt. Така комбінація державних і приватних перевізників в рамках одного маршруту значно покращує транспортні можливості жителів міст. 

В Україні ж ситуація з електронною оплатою за проїзд поступово покращується, хоча досі не вирішені ключові питання, як-от можливість сплатити за проїзд карткою в маршрутках. Тож будемо сподіватися, що на прикладі Дії наступні державні цифрові проєкти прийдуть і до сфери громадського транспорту. 

Однозначно варто сказати, що нові тренди у галузі транспорту також потребують змін в українському законодавстві. Треба швидко і вчасно реагувати на зміни в галузі цифрових технологій, адже зараз транспорт диджиталізується і треба спиратися на найкращі практики. Тим більше, що йдучи до Євросоюзу, Україна має такі зобовʼязання. На моє переконання, відкладати реформи на потім не можна.

Що можна і потрібно робити вже зараз, не чекаючи так званого "старту відновлення"

1. Розвиватися у напрямку "розумних міст". 

Аналізуючи дані, міста можуть краще планувати інфраструктурні проєкти, будувати "тимчасові попап-конструкції" та робити пересування громадян ефективнішим.

2. Працювати разом з іноземними експертами задля планування міського простору.

Представники як міських адміністрацій, так і операторів транспортних сервісів залюбки поділяться експертизою та напрацюваннями.

3. Швидко та вчасно реагувати на зміни в галузі цифрових технологій, адже наразі законодавство швидко втрачає актуальність через виникнення абсолютно нових бізнес-моделей у діджитал-світі.

4. Продовжувати планову роботу над законодавством, що була розпочата ще до війни. Коли настане час великих інфраструктурних проєктів, законодавча має бути готова.