Одного разу ми з кухарем Євгеном Клопотенком написали на серветці в ресторані структуру нашого майбутнього проєкту. Ми хотіли створити бізнес-модель, заточену на незворотні суспільні зміни, та "запакувати" творчість Євгена  у структурний бізнес. 

Уже майже п’ять років ми робимо справу, яка не лише змінює суспільство, а і приносить прибуток. Місія всіх наших проєктів – покращення культури харчування в Україні.  

Перетворити творчість на бізнес непросто, але точно можливо. Головне – вірити в те що робиш, не стояти на місці та мати надійну команду. 

Ось п’ять порад. 

1. Вчіться системності 

Творчість без системності – це просто хобі. Можна нескінченно генерувати креативні ідеї, однак без чіткого плану їхньої реалізації неможливо побудувати результативний бізнес. За ефективність та системність у нашій команді відповідаю я. Євген контролює візію, місію та загалом визначає, які напрями потрібно розвивати. 

У нас все підпорядковане чіткому плануванню: від створення контенту до адміністративної роботи. Раз на рік ми з командою прописуємо глобальні цілі проєктів та плануємо, чого хочемо досягти протягом року. Також ми проводимо щомісячні стратегічні зустрічі, де ділимося здобутками та планами. Так я оцінюю нашу результативність та аналізую, що потрібно посилити. 

Євгену, як і будь-якій креативній людині, системність дається складно. Він може абсолютно не відчувати реальність, коли перебуває у творчому процесі, та часто каже, що час для нього наче хмаринка. 

Завдання команди – бути стовпами, на які він може опиратися. Так, у команді є окрема людина, яка повністю відповідає за планування графіку Євгена. Його зустрічі, зйомки, ефіри та відрядження. Це так звана лагідна систематизація творчості. Вона допомагає команді працювати ефективно, а Євгену – не відволікатися на поточні справи. 

2. Дайте свободу творчості 

Творчій людині в бізнесі потрібно дозволяти проявляти свою сутність. Не чекайте на хороший результат, якщо робота побудована на тиску. Тому я дозволяю Євгену бути собою. В іншому випадку, це знищило би його творчу складову. 

Він кріейтор, а я – стратег. У нас різні зони відповідальності та контролю, але спільні цілі. Ми чітко визначили, хто і за що відповідає у нашому бізнесі. Наприклад, я не лізу зі своїми порадами, коли Женя створює новий рецепт. А він не втручається в мою роботу стосовно договорів, документів чи рахунків. Його завдання – творити, а моє – систематизувати цю творчість.

У кожній новій ідеї Євгена я намагаюся побачити сенс. Це можливість заробити грошей? Розвинути один із проєктів? Чи просунути в маси наше бажання змінити культуру харчування? Я звикла оцінювати не лише привабливість його пропозицій, а  також їхню ефективність. Потрібно розуміти, що світосприйняття творчих та системних людей кардинально різне. Мене може дратувати розфокусування Євгена чи його занурення в річку ідей. Та водночас, я розумію, що моє завдання – бути берегами цієї річки. 

3. Будьте готовими до змін 

Наш досвід показав: важливо залишатися відкритими до змін. Бути гнучкими та готовими до імпровізації. Ми не витрачаємо час на страждання, коли щось пішло не за планом. Наша команда часто в процесі роботи змінює підходи до проєктів. Якщо якась зміна вже сталася, ми зробимо все можливе, щоби вона дала позитивний результат.  

Я переконана, що іноді відмовитися від чогось – це відкритися новому. У нашому арсеналі були ідеї, які ми починали реалізовувати, та досі не закінчили. Наприклад, хотіли запустити паперовий журнал з кулінарними рецептами. Перед карантином я зупинила реалізацію цього проєкту через низку причин. Впевнена, якщо щось дійсно важливе перенеслось або не вийшло, воно обов’язково трапиться ще раз.

Для мене найголовніше під час роботи зі змінами – відчуття задоволення від своєї справи. Якщо команда працює над тим, що любить, то навіть незаплановані речі приноситимуть радість. Будь-яка зміна означає, що ми дійшли точки, де для нас відкривається новий шлях. І ми крокуємо ним з величезною цікавістю. 

4. Формуйте команду однодумців

Ми з Євгеном жодного разу не публікували оголошення про ту чи іншу вакансію. Так склалося, що люди інтуїтивно розуміють нашу місію і приходять самі. Для мене це найбільша цінність під час формування команди. Якщо людина прагне змінити країну та покращити якусь частину суспільних процесів, ми завжди будемо їй раді.

Усі члени нашої команди дуже самоорганізовані. Я не той керівник, який стоятиме над кожним та влаштовуватиме допити. Робота побудована на довірі та задоволені. Нам вдалося створили компанію, в якій усі почуваються легко й одночасно займаються тим, що дійсно люблять.

Ми також зрозуміли, що професійні навички людей не мають найважливішого значення. По-перше, наш проєкт унікальний – ми першопрохідці. Тому не шукаємо людей з конкретним досвідом, а створюємо його самостійно. По-друге, ми завжди даємо шанс людині, яка готова розвиватися та вчитися. Наприклад, один із наших SMM-менеджерів раніше працював баристою. Здавалося би, де приготування кави, а де SMM. Але відчуваючи бажання людини до цієї справи, ми взяли його в команду. Я завжди готова вкладати свій час та досвід у розвиток людей, щоби потім вони працювали на результат.

5. Любіть своїх клієнтів

У нас є два типи клієнтів. Перший – це спонсори, компанії та виробники різної  продукції: від промислових товарів до харчових продуктів. А другий – це кінцевий споживач кулінарної інформації, яку ми створюємо. Я намагаюся вибудовувати дружні стосунки з усіма клієнтами, але зберігати певні кордони.

Клієнти приходять у наш дім, де ми організовуємо заходи, готуємо їжу та надаємо безкоштовну інформацію. Вони можуть готувати разом із нами, куштувати смачні страви та розвиватися. Це ні до чого не зобов’язує. Інколи вони кажуть: "Можна ми вам заплатимо грошей і поговоримо зі сцени вашого будинку?". "Так, можна". Ось, загалом, наша модель співпраці.

Наші клієнти – це люди, яких ми любимо. Нам важливо, щоби вони хотіли працювати з нами. Як на мене, неорганічно приходити до когось і говорити: "Дивіться, ми круті. Любіть нас". Відбувається певна взаємодія, після якої з'являється запит з боку клієнта: "Ви робите цікаві речі. Давайте робити їх разом". Тоді ми починаємо генерувати ідеї та спільно їх втілювати. Дозволяємо використати наш будинок як платформу для їхнього розвитку.