Загинув, обороняючи Чернігів. Історія підприємця Ігоря Котова
Колаж: Дарина Дмитренко/LIGA.net

Ігор Котов — підприємець із Чернігова. До початку повномасштабної війни він займався виготовленням металоконструкцій. 24 лютого долучився до місцевої територіальної оборони. А третього березня загинув під час оборони Чернігова від російських окупантів.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

"Працював, як кінь"

Ігор Котов народився в Білорусі, але ще малим з родиною переїхав до Чернігова. З дитинства допомагав батькові ремонтувати автомобілі, пізніше — причепи для машин. З часом Ігор почав зварювати ворота, паркани, двері. Впродовж 15 років мав бізнес із виготовлення металоконструкцій.

"Бувало, працювали вночі, щоб віддати замовнику все в домовлені терміни. Ігор сам працював, як кінь і нас до цього привчав",  — пригадує Юрій Баклажко, друг підприємця. 

За словами доньки, Ігор навчався всього сам. Зі стартовим капіталом допоміг батько. Щоб розвивати бізнес, Котов рекламував його у місцевій газеті, а пізніше в інтернеті. Та найбільше клієнтів приходили за рекомендаціями від попередніх. 

"Послугами батька користувалися мер Чернігова і головний архітектор міста. Тато також займався німецькими воротами HORMANN. Їздив на семінари до Борисполя. Він постійно розвивався", — розповідає дочка Христина.

Бізнес був сімейною справою. Ігор Котов залучав до роботи родичів і близьких друзів. 

"Починав із підтримкою батька, потім працював із моїм хрещеним і друзями, далі приєднався мій рідний дядько, потім — ще один родич. А коли бізнес розкрутився, то брали на роботу знайомих, що мали досвід у цій сфері", — розповідає донька.

Христина була правою рукою батька — допомагала прораховувати вартість замовлення, контролювала виробництво, згодом почала самостійно брати замовлення. 

Загинув, обороняючи Чернігів. Історія підприємця Ігоря Котова
Ігор Котов із донькою (Фото надала Христина Котова)

"Обов’язки ми не ділили. Я допомагала батькові з тим, що він сам робив, — пояснює Христина. — Працювалося чудово, ми розуміли одне одного з пів слова".

Війна

Ігор сприйняв початок повномасштабної війни спокійно. Бізнес до релокейту не готував, бо не планував виїжджати. Працівників, які вийшли 24 лютого на роботу, він відпустив додому.

"З першого дня великої війни батько їздив на мотоциклі містом, шукав, чим допомогти військовим. А тоді разом із другом вирушили підписувати контракт, вступати до лав ТрО й обороняти місто. Військового досвіду в нього не було. Та він і не казав, що планує йти до війська. Але хотів захистити сім’ю, тому й пішов…", — говорить донька.

Загинув, обороняючи Чернігів. Історія підприємця Ігоря Котова
Ігор Котов (Фото надала Христина Котова)

Коли Христина востаннє розмовляла із батьком, він казав, що в нього все добре. Юрій розмовляв з Ігорем за півтори години до його загибелі: "Він як завжди був веселий, казав, що перемога буде за нами дуже скоро…"

Третього березня у місцеву школу прилетіла ворожа ракета. Ігор Котов перебував поруч. Йому було 47 років. 

Виробництво кілька місяців не працювало — через російські обстріли там не було електропостачання. Його відновили влітку.  Христина разом зі своїм чоловіком Владиславом продовжили справу Ігоря Котова. Через війну справи вести стало трохи важче, адже клієнтів поменшало. Та закривати бізнес не планують. 

Текст підготований платформою пам'яті "Меморіал", яка розповідає історії вбитих Росією цивільних та загиблих українських військових. Аби повідомити дані про втрати України – заповнюйте форми: для загиблих військових та цивільних жертв.

Авторка: Яна Ільків