Бізнес на ентузіазмі. Як захоплення перетворилося на провідне виробництво зброї
У перші дні нового 2025 року свій перший політ здійснив передсерійний модернізований зразок безпілотного авіаційного комплексу розвідки та коригування вогню артилерії "Фурія". Нова версія відомого дрону матиме більший час польоту, великі обчислювальні спроможності, інтегрований штучний інтелект та різноманітні корисні навантаження.
Перед стартом випробувань кореспондент LIGA.net розпитав засновників Науково-виробничого підприємства "Атлон Авіа" про історію створення та розвитку компанії, ключові рішення команди, фактори успіху проєкту, перспективи та ризики галузі.
Дорослі хлопчики з літачками
Майбутні засновники Науково-виробничого підприємства "Атлон Авіа" – Олексій Гогін, Костянтин Тичинський та Артем В'юнник – познайомилися ще до 2014 року. Двоє з них були завзятими авіамоделістами, один займався бізнесом.
"Я теж колись у дитинстві ходив у авіамодельний гурток, але мене не дуже зачепило. А ось з дитиною було цікаво поїхати в поле, позапускати моделі літаків. Власне, такий формат знайомства з майбутніми партнерами був. Час від часу ми зустрічалися на полі, де літали на радіокерованих літачках. Це був інший світ. Знаєте, дорослі хлопчики бавляться якимись літачками", – згадує генеральний директор Атлон Авіа Артем В’юнник.
Згодом знайомі зрозуміли, що мають певну цінність один для одного. А саме в 2014 році, коли відбулася анексія Криму і почались бойові дії на Донбасі, стала очевидною велика потреба в розвитку повітряної розвідки, якої тоді майже не існувало. І в артилерії в тому числі.
"Так збіглося, що технологічні здобутки, час, люди – все зійшлося в одному місці в один момент, коли була очевидною потреба, і перші FPV-дрони вже увійшли в побут. Саме тоді ми змогли зібрати апарат, який літав, передавав відео на землю і міг це виконувати в радіусі до 30 км. Так склалося, що ми мали нагоду показати цей літак військовим", – розповідає гендиректор Атлон Авіа.
Влітку 2014 року, коли бойовики відступали зі Слов'янська, безпілотник став у пригоді артилерії. Військові побачили, що рішення працює на полі бою. Тоді партнери і впевнилися, що в цьому є перспектива.
"Потім якось у розмові ми зачепили цю історію з хлопцями, які працювали в Укроборонпромі. А за пару тижнів нас запросили на зустріч. Ми тоді вперше побачили, що наш проєкт може бути цінним для військового керівництва", – каже Артем В’юнник.