"Не спілкуюся з акціонерами – це мій імунітет". Євген Дихне про конфлікт в МАУ. Інтерв'ю

Наприкінці листопада вийшов назовні конфлікт усередині найбільшої авіакомпанії країни "Міжнародні авіалінії України". У судовому реєстрі з'явилася цікава справа: президент МАУ Євген Дихне оскаржив рішення акціонерів про звільнення.

Подробиці в інтерв'ю Forbes розкрив голова наглядової ради та один із співвласників МАУ Арон Майберг. За його словами, всі акціонери домовилися звільнити Дихне, оскільки той не виправдав сподівань. Але реєстратор не вніс зміни до документів, посилаючись на технічні деталі. Дихне заблокував рішення через суд.

В інтерв'ю LIGA.net він пояснює мотиви свого рішення, розповідає, коли розпочався конфлікт між власниками та розкриває плани компанії на літо. Так, вони є й великі.

Два звільнення

– У якому статусі ви зараз перебуваєте?

– Я чинний президент МАУ. Але якщо ви запитуєте про нинішній корпоративний конфлікт, мені треба повернутись в історію. Арон Майберг запросив мене в компанію 2019 року. Я зацікавився пропозицією. Мені запропонували провести реформи у компанії, отримати економічний результат. У мене були питання щодо повноважень – зміна персоналу, структури тощо. Арон Майберг відповів: все, що потрібно. У такому ключі розпочалася моя робота.

Звичайно, я не очікував, що доведеться зіткнутися з безпрецедентними подіями: спочатку загибель нашого літака в Ірані, а через місяць – початок пандемії.

І в той складний момент, коли компанії треба думати, як виживати, весь перон забитий літаками – відбувається криза відносин між акціонерами. Для Арона Майберга було дуже важливо, щоб у цьому конфлікті я, як виконавчий орган, став на його бік. Я ж обрав абсолютно незалежну та рівновіддалену позицію. Сказав, що є статут, я не втручатимусь у відносини між акціонерами та зацікавлений у тому, щоб вони якнайшвидше вирішили суперечки. Тому що це категорично не допомагає компанії. Його ця позиція не влаштувала, і я написав заяву.

– Ще 2020 року?

– Так, у березні. Написав заяву, подав її до наглядової ради. Відбулась дуже швидка процедура звільнення, я отримав наказ і пішов збирати речі. Наступного дня, коли я запакував коробку, раптом приїжджає парламентар від Майберга – юрист, головний аутсорсер у юридичних питаннях компанії у судах.

– Мова про Олега Бондаря?

– Я не хотів би називати ім'я. Отож, коли я був майже добу безробітним, мені сказали, що конфлікт залагоджено. Запропонували повернутись до контракту. Я вирішив, що для компанії на той момент буде краще, щоб я повернувся. Ситуація у березні 2020 року відрізнялася від нинішньої тим, що вона була у рамках юридичних процедур компанії. І я б спокійно зі своєю коробочкою йшов на вихід. Я тільки не знав, кому передати справи.

- У чому відмінність? Пан Майберг заявляв, що всі акціонери зараз підтвердили рішення звільнити вас.

– Цього рішення ніхто не бачив. Повірте, для мене все це дуже дивно і некомфортно, але моя суперечка з компанією якраз і полягає в тому, щоб зрозуміти, за якою процедурою мене звільнили. Мені ніхто про це не повідомив. Я дізнався про звільнення абсолютно випадково від реєстратора, коли займався рутинними питаннями зміни КВЕДів. Як таке може бути? Кажуть: із вашою довіреністю прийшов юрист міняти президента компанії з вас на себе. Нонсенс! Тому я почав вимагати надати мені протокол зборів акціонерів. Мені його не надали.

– У кого вимагали?

– У того самого юриста. Він же голова зборів акціонерів, а також член наглядової ради Аерохендлінгу, компанії, яка обслуговує нас у Борисполі. Для мене цей юрист створює дискомфорт та непрозорість у багатьох процесах. Я тепер розумію, чому такі збиткові хендлінгові договори у МАУ. Факапи Аерохендлінгу не дозволяють компанії МАУ сказати: слухайте, ми більше не можемо так працювати. В них немає чітких прав замовника.

– МАУ хіба не власник Аерохендлінгу?

– МАУ –  власник іншої компанії – Інтеравіа. З Аерохендлінгом МАУ немає жодних юридичних контактів. А пан, про якого ви запитували, – має.

– Ви звернулися по протокол. Що в результаті?

– Протоколу мені ніхто не надав. Перебуваючи в цій незрозумілій ситуації, я звернувся вже до своїх юристів за порадою. Вони порадили діяти у юридичний спосіб. У чому мотивація? Я ж не хлопчик, якого взяли та прибрали з роботи. Я давно у галузі, маю компетенцію і не можу просто так прийти та піти. Що скажу колегам, дружині, дітям? Давайте я відзвітую про роботу. Якщо щось не так, давайте обговоримо.

– За словами Арона Майберга, за пару місяців до цього, у вересні 2021-го, між вами була розмова про звільнення.

– Була розмова, яка полягала ось у чому. Ви призначені за моєю квотою, це наші акціонерні домовленості, я можу вас звільнити, коли вважатиму за потрібне і взяти будь-кого, кого вважатиму за потрібне. Він запропонував написати заяву та отримати компенсацію, здається, за шість місяців. Але для мене неприйнятно йти з компанії в такий спосіб. Це означає визнання своєї неспроможності, коли я впевнений, що результати в компанії дозволяють говорити: багато зроблено та зроблено правильно.

– Майберг попросив вас піти у березні 2020-го та попросив зараз. Все ж у чому суттєва різниця?

– Тоді було моє бажання піти, щоби не брати участь у конфлікті між акціонерами. Я не бачив можливості працювати за таких умов.

– Зараз очевидно також є конфлікт.

– Очевидно, є.

– Якщо подивитися збоку, дивує, що вас покликав Майберг, а вступився під час першого звільнення в березні 2020-го Ігор Коломойський. Чи немає тут суперечностей? Можливо, Майберг вважав вас своїм менеджером, а дійшов висновку, що ви представляєте другу групу акціонерів.

– Це пов'язано з культурою управління компанією. Коли головне не компетенція, а робота в чиїйсь групі, тоді й виникають подібні історії. Мене запросили для визначених статутом дій у компанії. Пообіцяли незалежність. І я не переходжу до стану об'єкта ні для одного, ні для іншого. А звичка розглядати людей як фігури на шахівниці, можливо, наштовхує на думку: якщо не я керую людиною, значить ним керує хтось інший.

– Але по суті ви прийшли до точки, коли вас друга група захищає. І виникає лояльність до захисників.

– Відносини між акціонерами – це відносини між акціонерами. І я точно не беру участі в їхньому конфлікті.

– А в чому конфлікт?

– Сьогодні компанія перебуває у черговій найнижчій точці за кешфло – зима, листопад. Вона потребує фінансової допомоги. За відсутності будь-яких інших інструментів фінансування — банки, допомога держави чи ще щось – ми можемо цю незначну фінансову ін'єкцію отримати тільки від акціонерів.

Я не знаю, що між ними відбувається, але я написав уже кілька листів: нам у такі терміни для нормальної діяльності компанії потрібно стільки-то. Чи саме це спричинило суперечку між акціонерами? Не можу вам сказати.

Гроші та власники

– Скільки потрібно грошей компанії?

– Це незначна сума, необхідна на короткий період.

– Перша бесіда з Ароном Майбергом була після літа – тоді з кешфло все було гаразд. Зараз на носі Різдво та Новий рік – також вдалий час. Касовий розрив можливий лише якщо у вас дуже низька глибина бронювання.

– Ви маєте рацію. Основна проблема зараз, мабуть, у всьому світі – глибина продажів, умовно, на два тижні. Ми проходили нижню точку в інші роки, завдяки тому, що в листопаді вже продавалася весна. Люди планували подорожі. Не секрет же, що ми віддали пасажирам у період пандемії $55 млн, за винятком ваучерів. Ми перебуваємо в унікальній ситуації, і акціонери повинні взяти участь у тому, щоб компанія рухалася далі. Це не проблеми менеджменту, це справжня унікальна ситуація для бізнесу.

– Якщо вже ми зачепили фінанси. Ви як СЕО знайшли для себе відповідь на запитання: навіщо акціонерам компанія, яка останніми роками показує негативну EBITDA частіше, ніж позитивну?

– (Пауза.) Перше, менеджмент вірить в успіх компанії. Розроблена стратегія навіть у цих важких умовах показує, що ми у стані високої підготовки до майбутньої конкуренції. За два роки дуже серйозно зменшено кости. У нас нещодавно працювала Lufthansa Consulting. Спільний висновок: із класичних компаній за костами ми – кращі, ніж майже всі наші класичні конкуренти і дуже наближені до Pegasus. Краще за нас – Wizzair і Ryanair. Для класичної компанії – суперрезультат.

Друге, ми віримо, що наша модель оперування з хабом у Борисполі дає на українському ринку великі конкурентні переваги. За винятком деяких несвоєчасно ухвалених рішень, коли за 2014-2019 роки ніхто не урізав мережу, і компанія продовжувала виконувати збиткові рейси, облітаючи Крим, Донбас, Російську Федерацію.

Навіть сьогодні, під час пандемії, у нас близько 30% транзитних пасажирів. У квітні-травні 2022 року ми повернемося до мережі і, певен, будемо конкурентоспроможними. Ми віримо, що компанія нормально працюватиме і передаємо цю віру акціонерам.

– Чи не пов'язане невдоволення Арона Майберга з тим, що одна група акціонерів може отримувати дивіденди від компанії завдяки постачанню палива та лізингових платежів, а друга – ні. Не секрет, що паливо постачає Укртатнафта, де є частка Коломойського, а серед лізингодавців є його фірми. Майберг скаржиться, що паливо в Україні значно дорожче, ніж у Європі.

– Я оцінював контракти з Укртатнафтою, коли прийшов до компанії. Ми маємо найкращу ціну на ринку України. Я не можу її назвати, але є формула, вона прив'язана до Platts. Скільки компанії не пропонували паливо (ми б раді були для балансу мати інші контракти), але ні від кого не отримали кращої ціни.

Лізингові платежі практично однакові для всіх компаній. Ми дотримуємося паритету. Нікому не платимо більше, нікому – менше. Вартість лізингу абсолютно ринкова. Я, наприклад, не знаю, кому які компанії належать, жодного цього контракту не укладав. Вони укладені до мене.

– Кого ви особисто сприймаєте бенефіціарами компанії?

– Не вся інформація, пов'язана з корпоративною структурою, доступна мені як керівнику компанії. Я бачу лише те, що є в офіційних документах. Є питання, які набули загального розголосу, і я їх знаю так само, як усі. Але у документах я підтверджень цим речам не знайшов. І я ставлюся до цього просто: як керівник компанії, я працюю згідно зі статутом. І я не хочу виходити за межі цього сприйняття (в 2019-му в інтерв'ю LIGA.net Дихне розповідав про співбесіди перед призначенням у Майберга і коротку зустріч з Коломойським. – Ред.).

– Ваше незнання – це парасолька?

– Звичайно. Моя парасолька – це статут компанії. Якщо когось із акціонерів це не влаштовує, то, можливо, іншого якраз влаштовує. Моя суб'єктна незалежна позиція може бути сприйнята акціонерами по-різному. Але це зовсім не означає, що я, не задовольняючи інтерес одного акціонера, задовольняю інтерес іншого. Ні.

– За законом, компанія зобов'язана розкрити докладну структуру власності разом з усіма акціонерами та особами, які впливають.

– Наскільки я знаю, цю вимогу змістили до червня 2022 року. Коли я законним способом буду проінформований про конкретних бенефіціарів компанії, тоді й зможу судити про це. А сьогодні я, як і всі, користуюся загальнодоступною інформацією. Звісно, у ЗМІ легше продається "МАУ Коломойського", а не просто МАУ. Я дивлюся на це з посмішкою, ну хай так, якщо нам так легше донести якусь інформацію.

– Хто з юристів веде вашу справу у суді з Майбергом?

– Людина, якій я можу довіритися. А довіра – це головне у стосунках. Тому я й говорю стосовно останньої ситуації: як я можу як голова компанії видавати довіреність адвокатам, до яких не маю довіри?

– Зміните у МАУ обслуговувальну компанію?

– Хороша порада, головне – своєчасна (сміється).

– Повернімося до нинішньої ситуації. Ви спілкувалися з Майбергом чи іншими бенефіціарами після новини про звільнення?

– Я принципово не спілкуюся з акціонерами компанії.

– Тільки із юристами?

– Ні, з робочих питань із Майбергом я спілкуюся в межах статуту як із головою наглядової ради. Здебільшого у робочому листуванні як президент із головою наглядової ради. Інших стосунків у нас немає із березня 2020 року.

– Виходить казуїстика. Ви з ним спілкуєтеся як з головою наглядової ради, але не як з акціонером.

– Насправді для мене як президента компанії немає акціонерів. Є збори акціонерів як орган, до якого я звертаюся з листами, коли є питання, що мене хвилюють, і вони належать до їхньої компетенції. А є питання, які стосуються наглядової ради. Адже я обмежений у повноваженнях.

– З ваших слів випливає, що ви самі вирішили залишитися, ні з ким не консультувалися, окрім особистого адвоката. Ви говорили з Ігорем Коломойським?

– Я не спілкуюся з ним і дистанціююсь однаково від усіх акціонерів. Це мій імунітет у компанії, і я це дуже ціную. Я вирішив це абсолютно самостійно. І ціль мого позову якраз побачити той протокол, яким мене звільнили. Або протокол, яким скасували це рішення.

У компанії ж нічого не відбулось. У судовому процесі я хочу зажадати ці протоколи у тих юристів, які так творчо поставилися до питання.

МАУ – не лоукост

– Арон Майберг казав, що ви не реструктурували бізнес таким чином, щоб компанія могла конкурувати з лоукостами. І в цьому причина звільнення. Вам ставили завдання по суті зробити з МАУ лоукост?

– Ні, не ставили. Стратегію компанії, починаючи з грудня 2019 року, ми формували спільно з наглядовою порадою. 2020 року відбулися події, які не дали реалізуватися планам! Стратегії стати лоукостом ніколи не було. Якби МАУ стала лоукостом, вона швидко втратила б свої переваги хабового перевізника і зникла б з українського неба. Хоча ми йдемо шляхом зміни витрат, змінили багато сервісів. У цьому ми схожі на лоукости.

Наша модель – правильна. Але багато що, звичайно, залежить від відновлення ринку. Ми прогнозуємо, що в найкращому разі він повернеться до показників 2019 лише в 2024 році. А в нас було понад 8 млн пасажирів.

– У 2021-му буде 3 мільйони?

– Так, і це непогано. Зокрема завдяки зміні моделі. Раніше у нас на чартерні рейси припадало 10% перельотів, ми, за великим рахунком, покривали ними вікна простою літаків. Зараз на чартери припадає 60% загального обсягу перевезень.

– Критерієм ефективності може бути зміна обсягу витрат за перевезення одного пасажира. Як в вони змінилися із 2019 року?

– Не називатиму цифри, але ми маємо практично такі самі витрати на одного пасажира, як у 2019 році. І це великий успіх.

– Чи правильно буде для розрахунків розділити собівартість зі звіту на обсяг перевезених пасажирів?

– Ні, тому що є багато змінних, які не залежать від компанії –  ціна палива тощо. Я говорю про операційні витрати, які компанія сама контролює. А ціна палива – це щонайменше 35% у вартості квитка. Для мене важливо, що, зменшивши обсяг перевезень втричі, ми досягли такої самої ціни на крісло-кілометр (так коректно рахувати в авіації) – це великий успіх. Коли ми збільшимо обсяги перевезень, ця ціна зменшуватиметься.

– Із Європою тепер "відкрите небо". Що цікавого плануєте наступного року?

– Ми побудували плани на основі прогнозу: у квітні-травні 2022 року буде відносна свобода від пандемії і не буде обмежень [у подорожах]. У бюджеті 2022 року ми заклали (і нам його нещодавно підтвердила наглядова рада) польоти до всіх столиць Європи, далекомагістральні рейси – Нью-Йорк, Торонто, Делі.

Водночас ми хочемо зробити модель не двохвильового хаба – стикування вранці та ввечері, – а три хвилі. Це складніше, але ми суттєво знизимо витрати. Буде вищою утилізація флоту, рівномірніший розподіл персоналу. Бориспіль теж зацікавлений у рівній роботі. Ми ведемо із ними переговори.

– Коли наглядова рада затвердила цю стратегію?

– Вчора (бесіда відбулася 16 грудня. – Ред.).

– Виходить, конфлікт не заважає вам спілкуватися з наглядовою радою?

– Усі стосунки відбуваються згідно зі статутом, і мені це не лише не заважає, а навпаки допомагає. Я дію за правилами, ця ситуація змушує наглядову раду також діяти за правилами.