Якщо пішла така жара по майнінгу крипти на атомних станціях, то я і скажу. На правах людини, яка брала участь в побудові декількох криптоферм, 

Передісторія наступна. В.о. міністра енергетики Ольга Буславець доручила розглянути можливість майнінгу крипти на атомних станціях. Бо як відомо АЕС простоюють і мають надлишок потужностей.

З плюсів.

Технологічно це не проблема. Сучасне обладнання може включатися і виключатися за хвилину. Відповідно майнінгом можна згладжувати будь-які коливання споживання та генерації.

Причому мегаоперативно буквально миттєво. Саму ферму на 100 МВт при отриманні всіх дозволів можна побудувати за 6-8 місяців. Інвестиції порядку 1 млн. на 1 МВт. Тому з технологічного боку ініціатива правильна.

А тепер пішли нюанси.

В 2014 році Україна була світовим лідером майнінгу та мала на піку до 30% ринку. Але стався доблесний рейд СБУ щодо захисту національної безпеки.

А причетних до майнінгу ІТшників запакували як учасників фінансування тероризму. Після цього особливого бажання мати справу з державою Україна у продвинутих майнерів нема.

Більш того вони роз’їхалися по світу і побудували подібні центри в Грузії, Канаді, Фінляндії, Азербайджану та інших країнах.

Хоча в 2016-2017 роках з ідеєю зробити майнінгу на АЕС зверталися до тодішнього президента Порошенко. Але він відповів, що влазити в це не хоче, бо американці відіб’ють руки.

Просто екс-президент тоді ще не знав, що американці самі помайнити в себе не проти. А так історія могла піти в інший бік. Паралельно були спроби вийти безпосередньо на директорів АЕС.

І на деяких з станцій таки підпільно встановили майнінг обладання. Тому це не є чимось новим для України. Більш того в країні достатньо сильних команд, які готові швидко побудувати всю необхідну інфраструктуру. 

Питання в тому, що подібне рішення запізнилося етак на 3-4 роки. Якраз зараз відбувається halfing або зменшення бонусу за обчислювальні операції з 12.5 до 6.25 біткойна за блок.

Тому кращі часи майнінгу позаду. Плюс має бути привабливий тариф на рівні $0.02-0,03 за 1 кВт, бо на рівні $0,04 вже велика конкуренція в світі. І це ще не все, адже включаються країнові ризики.

В Канаді привабливий тариф формується на ринку і це дає йому легальність. В Узбекистані або Азербайджані за рахунок сильної та надійної центральної влади. І там і там можна бути впевненим в 5-10 річній перспективі і низьких цінах. Що в цьому плані може запропонувати Україна?

Бо інвестиції в майнінг безповоротні - основне обладнання дуже вузькоспеціалізоване і не може бути бути використане в інших цілях. 

Теоретично рішення цієї проблеми може бути наступним.

Всередині країни вже існуючих майнінг потужностей десь на 200-300 МВт, а то і більше. Частина з них простоює, бо тариф на е/е не привабливий.

Відповідно, їх можна оперативно завантажити, давши можливість купувати е/е в атомки напряму. Умовно з 8:07 до 8:42 працюємо на 7 МВт, а з 10:48 до 12:37 на 120 МВт, ……, 18:03 до 20:47 на 2 МВт, а з 22:35 до 6:05 на 300 МВт. І цей графік можна формувати практично в онлайн режимі. 

Але тут постане питання преференцій до одного з видів бізнесу і т.д. Вічна дискусія і вічний український біг по замкнутому колі без жодного результату. Тому наостанок – ідея правильна, але запізніла і має мало шансів на реалізацію.