Между жизнью и новостроем. Семь исторических зданий Киева, которые могут исчезнуть: фото

За останні пів року у Києві демонтували щонайменше п’ять історичних будинків. Десь замість невизнаної пам’ятки архітектури планують збудувати хмарочос, десь – черговий ЖК.

Є й інші будинки, яким також загрожує зникнення, але які ще можна врятувати. 

LIGA.net проаналізувала матеріали, зібрані ГО "Мапа Реновації", та відібрала сім таких прикладів. 

Садиба біля площі Льва Толстого, кінець XIX століття

Одноповерховий цегляний будинок збудовано у стилі неоренесансу на вул. Антоновича, 7. Знаходиться в історичному ареалі та центрі міста. В Київгенплані його вважали рідкісною збереженою садибою в центрі Києва. Краєзнавець Антон Короб нарахував у Києві не більше 70 таких будинків. 

У 2015 році в Київгенплані хотіли визнати будинок щойновиявленою пам’яткою архітектури. Такий статус, згідно законодавству, зобов’язав би власника об'єкта підписати охоронний договір з органом охорони культурної спадщини. Також із ним мали б узгоджуватися усі будівельні роботи.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес у Facebook: головні бізнес-новини

У лютому 2017 року Київміськрада вирішила продати землю під будинком за 3 млн грн компанії Артдизайн, яка раніше орендувала ділянку. У травні 2020-го ця компанія отримала містобудівні умови й обмеження на реконструкцію будинку. На його місці планують звести дев’ятиповерхову адміністративну будівлю.

Депутат Київради Владислав Трубіцин заявляв, що звернувся до профільних департаментів КМДА і ДАБІ з запитами щодо збереження будинку.

Власник Артдизайну – Леонід Крючков. До 2012 року він був помічником народного депутата і столичного забудовника Вадима Столара. Крючков також балотувався до Ради від ОПЗЖ. Ще у цьому році компанія Крючкова фігурувала у справі про збільшення площі іншого будівництва у 34 рази.

"Гарячий" будинок на Лук’янівській, початок ХХ століття

Цегляний будинок на вул. Січових Стрільців, 91 збудували 1902 року за проєктом столичного архітектора Іполита Ніколаєва. До 2013 року у будинку працювало відділення податкової. З того часу він почав занепадати.

За даними ГО "Мапа Реновації", за останні 10 років він горів понад 10 разів. За один тиждень лютого 2019-го – тричі. 

Ексдепутатка Київради Олена Терещенко-Єскіна називала це підпалом. За її словами, на даху будинку було кілька осередків вогню. 

Після цього в 2019 році територію будинку обнесли парканом, а на ній встановили охоронний пункт. Член громадської ради при КМДА Сергій Бригадир повідомляв, що це робили комунальні служби, а будинок готували до консервації.

LIGA.net надіслала запит до КП "Київспецжитлоексплуатація" щодо статусу та стану будинку.

Садиба Міллера, кінець XIX століття 

Німецький купець Бернард Міллер збудував цю садибу у 1890-х роках на теперішній вул. Гоголівська, 32а. Вона була освітнім закладом, а згодом – житловою будівлею. Перебуває на балансі КП "Спецжитлофонд". Вартість об’єкту оцінюють у 9 млн грн.

У 1991 році будинок визнали аварійним. Після провалу однієї з квартир у підвал з нього відселили частину мешканців. 

У 2006 році отримав статус пам’ятки місцевого значення. Втім, ненадовго. Цього статусу будинок позбавили у 2012 році.

Подписывайтесь на LIGA.Бизнес в Facebook: главные бизнес новости

У 2012 році КМДА видала розпорядження реконструювати будинок і збільшити поверховість з чотирьох до семи поверхів. У 2017 році Спецжитлофонд оголосив відповідний тендер на реконструкцію на 28 млн грн. Проведення торгів скасували восени 2019-го.

У 2017 році садибу перереєстровували на компанію Укркомінформ. В прокуратурі це вважали незаконним і заявляли, що будинок переписали завдяки підробленим документам. Приблизно тоді ж з’явилось оголошення про продаж будинку за 25 млн грн. Суд визнав документи Укркомінформу недійсними. 

Через це у серпні 2019-го на будинок наклали арешт із забороною вчинення будь-яких дій, а трьом особам оголосили про підозру. В квітні 2021-го Спецжитлофонд встановив довкола будинку зелений паркан.

"Будинок з мухами", кінець XІX століття

Садиба на вул. Володимирській, 93 збудована у стилі історизму. Свою назву будинок отримав завдяки ліпнині з гігантськими рослинами і комахами в інтер’єрі.

"Його не внесено до переліку об'єктів нерухомої культурної спадщини, але він перебуває у центральному історичному ареалі міста Києва і будь-які роботи тут мають погоджуватись з Міністерством культури та інформаційної політики", – писав краєзнавець Антон Короб.

У жовтні 2020-го впритул до садиби компанія Сенс.Буд розпочала будівництво десятиповерхового будинку. Згодом на історичній будівлі з’явились тріщини на стінах та стелі, свідчили його мешканці. В поліції та КМДА не реагували на їхні заяви.

Один з бенефіціарів Сенс.Буд – Оксана Кушнір, дружина голови ПАО "ХК Київміськбуд" Ігоря Кушніра.

Активісти вважають, що через нове будівництво цей будинок довели до аварійного стану. В квітні 2021-го у будинку почали демонтувати віконні рами. 

Будинок Родіна на вул. Гончара, кінець XIX

Будинок селянина Осипа Родіна збудували у 1882 році на вул. Гончара, 71. Він витриманий у цегляному стилі з елементами неоренесансу, писав краєзнавець Антон Короб. 

"У цьому кварталі на Олеся Гончара з імперських часів збереглися лише два будинки: 71-й та 77-й. Герой цієї історії перебуває у чудовому стані. Збереглися автентичні конструкції усіх трьох поверхів", – писали активісти ГО "Мапа Реновації".

Прямо за ним девелопери Perfect Group, Kyivproekt Development і Saga Development зводять 19-поверховий Franklin Concept House. На рендерах проєкту садиба Родіна була відсутня, а новий будинок займає його місце. 

У вересні 2020-го садиба отримала статус щойновиявленої пам’ятки архітектури. Тоді ж Андрій Вавриш обіцяв зберегти будівлю й інтегрувати її в нове будівництво. Уже у січні 2021-го за рішенням ОАСК будинок позбавили охоронного статусу через буцімто відсутність історичної цінності. 

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: тільки важливе

Проти такого рішення виступили і в Міністерстві культури, і в КМДА. В березні в Мінкультури заявили, що працюють над наданням будинку охоронного статусу.

У лютому Вавриш і активісти ГО "Мапа реновації" домовились зустрітися та обговорити майбутнє будинку і шляхи його збереження. На 16 травня така зустріч не відбулась, повідомили LIGA.net у Saga Development. Її планують організувати "найближчим часом".

На рішення ОАСК про анулювання охоронного статусу подавали апеляцію. Найближчої середи суд визначатиме, чи правомірно будинок внесли до Переліку щойновиявлених об'єктів культурної спадщини.

У Saga Development повідомили, що розробили проєкт інтеграції будинку Родіна у свій ЖК. Однак план не остаточний.

"Справа про правомірність внесення будинку до реєстру нововиявлених пам'ятників наразі розглядається Апеляційним судом. Після ухвалення судом рішення стосовно статусу будинку ми розумітимемо, чи можемо ми продовжувати реалізацію нашого проєкту, чи  розроблятимемо новий", – заявили у компанії.  

Будинок Родіна знаходиться у власності ТОВ "Арікс". Власник компанії – Яків Басс, батько ексзаступника голови КМДА Дениса Басса, свідчать дані реєстру Мін’юсту. Він також бенефіціар компанії-забудовника Київпроєкт девелопмент. Ця компанія будує в Києві скандальний ТРЦ April City.

Комплекс будинків на Подолі, XIX-XX століття

Комплекс із п’яти будинків на вул. Хорива, 2 побудований в період 1830-1910 років. Частина з будинків – у напівзруйнованому стані. Сам комплекс Подільська районна рада визнала аварійним та непридатним для проживання. 

Будинки знаходяться у охоронюваній заповідній зоні. Це передбачає необхідність збереження їхніх фасадів, вважає історик і член колегії Головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Михайло Кальницький.

Власник комплексу – ПП "Конвалія-Нерухомість". Підприємство хоче реконструювати споруди під офісно-громадський комплекс з торговельними приміщеннями та підземним паркінгом. У Мапі Реновації ж стверджують, що у 2018 році забудовник розпочав демонтаж будинку.

Ще у 2014 році комплекс отримав статус пам’ятки місцевого значення. У 2019 році це рішення скасував вищезгаданий ОАСК. Це рішення суду оскаржували. Останню апеляцію від лютого 2021-го суд лишив без руху.

У квітні депутат міськради Трубіцин заявив, що звертався до профільних департаментів та ДАБІ щодо збереження комплексу. 

Будинок офіцера Барбана, кінець ХІХ століття

Одноповерховий будинок титулярного радника (військовий офіцер в Російській імперії) Олександра Барбана зведено 1891 року. Це – рідкісний будинок середнього класу з цегляним декором, розповідають у Мапі Реновації.

"Будинки такої поверховості та типології слід було би занести в "червону книгу‎", так мало їх до сьогодні залишилось", – заявили в ГО.

Будинок знаходиться на території пам'ятки археології місцевого "Копирів кінець" часів Київської Русі та в межах Центрального історичного ареалу Києва. Через це будь-які будівельні роботи на ділянці має схвалити Міністерство культури та Департамент охорони культурної спадщини КМДА, пояснюють в ГО.

За даними Держгеокадастру, земля під будинком коштує 9,3 млн грн. Вона – у комунальній власності. У 2020 році її на 10 років передали в оренду ТОВ "Інформаційна група "АСП". Ділянку передали для будівництва житлового будинку з підземним паркінгом. Планова висота об’єкту – до дев’яти поверхів.

В травні 2021-го на території розпочалися будівельні роботи. Тоді будинок накрили зеленою тканиною, а у дворі розгорнули земляні роботи з важкою технікою. 17 травня будівельники почали розбирати флігель біля будинку.

Забудовник має дозвіл на зведення будинку від Державної архітектурно-будівельної інспекції, а також містобудівні умови й обмеження. Але він не встановив будівельний паркан та інформаційний стенд, що є порушенням, стверджують активісти.

Невідомо, як виглядатиме будинок, який планують зводити. Єдиний відомий проєкт передбачає будівництво 12-поверхового ЖК з підземним паркінгом.

LIGA.net надіслала запити у Мінкульт і Депарамент охорони культурної спадщини щодо законності будівельних робіт.

Читайте також: Конец истории или вторая жизнь? Пять зданий, которые Киев потерял за полгода: фото