Жизнь после земельного моратория: угрозы и возможности для бизнеса. Чего больше?
Фото - Pixabay

Питання мораторію обговорюється з позиції різних зацікавлених сторін. Одні з найактивніших дискусій ведуться навколо потенційних втрат малого бізнесу від впровадження ініціатив, запропонованих урядом.

Всі тільки й стверджують, що скасування мораторію – це головний біль для фермерів, від якого вони обов’язково програють.

Скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення справді змінить умови ведення бізнесу у сфері сільського господарства.

Однак не втратами єдиними може характеризуватися відкриття ринку землі. Окрім потенційних загроз, воно принесе багато нових можливостей, які дозволять бізнесу не втратити своєї ефективності, а й отримати більше вигоди.

Ми спробували дослідити, наскільки реальними є загрози, про які говорять у суспільстві, та що робити бізнесу, щоб земельна реформа мала виключно позитивний вплив.

Для цього ми розглянули питання відкриття ринку землі на прикладі уявного фермера Івана та агрохолдингу Ріпак Капітал.

Жизнь после земельного моратория: угрозы и возможности для бизнеса. Чего больше?

Короткий словник економіста – аматора

Жизнь после земельного моратория: угрозы и возможности для бизнеса. Чего больше?

Чому бізнес боїться скасування мораторію

Незважаючи на стереотипи щодо масового загарбання земель великими гравцями, найбільшим ризиком відкриття ринку землі для бізнесу вважається підвищення ціни земельних ділянок. Спочатку фермери почнуть конкурувати з великими гравцями за можливість купівлі чи оренди земельної ділянки. А після цього перед фермерами та агрохолдингами постане питання щодо утримання або підвищення власної маржинальності. 

Ризик 1: Конкуренція з агрохолдингами та іноземцями

Слово "іноземці", останнім часом, викликає негативну реакцію у фермерів, адже вони бояться, що великі гравці скуплять землю, не даючи жодного шансу іншим. Іноземці (за умови реєстрації юридичної особи в Україні) чи агрохолдинги страшні виключно тим, що можуть запропонувати власникам земель більшу ціну. Фермерів лякає, що селяни в терміновому порядку вимагатимуть розірвання поточних договорів оренди: землевласники відчують можливість заробити більше і навіть не задумаються про розвиток малого бізнесу в Україні.

Жизнь после земельного моратория: угрозы и возможности для бизнеса. Чего больше?

Даний ризик лежить на поверхні і є зрозумілим не тільки фермерам, які можуть від нього постраждати, але й уряду, який взяв на себе відповідальність запустити процес відкриття ринку землі. Саме тому, законопроекти, що реєструються в Раді, включають у себе положення, що дозволять мінімізувати або нівелювати даний ризик. До таких ініціатив належать переважне право на купівлю землі її поточними орендарями та різні фінансові інструменти, зокрема здешевлення кредитів на купівлю землі.

Жизнь после земельного моратория: угрозы и возможности для бизнеса. Чего больше?

Однак не захистом єдиним повинен жити фермер. Його подальша доля залежить виключно від нього самого.

Ризик 2: Зниження маржинальності

Якою б суттєвою не була державна підтримка, скасування мораторію на продаж землі рано чи пізно призведе до збільшення витрат підприємств внаслідок зростання ціни на землю: або після закінчення строку оренди за поточними договорами або після дострокового розірвання договору. Це матиме вплив на маржинальність ведення бізнесу, та, потенційно, зробить його менш прибутковим або навіть збитковим. Збереження оптимального рівня маржинальності виробництва можливе за умови додаткового зростання виручки підприємства або ж оптимізації його витрат.

Жизнь после земельного моратория: угрозы и возможности для бизнеса. Чего больше?

При цьому, можливість купівлі землі, а не постійне продовження договорів оренди, дасть поштовх для зростання сільськогосподарських підприємств, адже сприятиме переходу до довгострокового планування та активізує інвестиції в землю. Зменшення прибутковості спонукатиме компанії шукати шляхи оптимізації та стимулюватиме їх розвиток.

Не таке страшне скасування мораторію як його малюють

Спробуємо розібратися детально в можливостях для бізнесу в агросекторі. Загалом пропонуємо розглянути 4 можливості, а саме експорт продукції, переробка продукції, вирощування культур з високою маржинальністю, підвищення використання агротехнологій.

Жизнь после земельного моратория: угрозы и возможности для бизнеса. Чего больше?

Можливість 1 - Експорт продукції

Внутрішній ринок є дуже обмеженим і, при незмінному попиті, кожна додаткова тонна продукції буде знижувати ціну. Одним з варіантів вирішення даної проблеми є початок експорту. Хоч вивезення необроблених культур на зовнішній ринок не найкращий варіант для економіки держави в цілому, однак для фермерів, часто, це єдиний можливий спосіб підвищити свої доходи. Експорт продукції може принести підприємству збільшення обсягів продажу, зростання прибутку через вищу ціну на міжнародному ринку та зниження ризиків завдяки диверсифікації географії продажів.

Жизнь после земельного моратория: угрозы и возможности для бизнеса. Чего больше?

Можливість 2 - Переробка продукції

Вирощування сільськогосподарських культур та їх подальший продаж у вигляді сировини є найпростішою моделлю ведення господарської діяльності в агросекторі. Вона вимагає мінімальних зусиль від фермера, і часто передбачає тільки пошук покупців. Однак, така модель є найменш вигідною. Переробка сільськогосподарської продукції – це можливість створювати додану вартість і отримувати більші прибутки. Встановлення потужностей та перехід на кожний наступний етап переробки сприяє створенню доданої вартості. Зокрема переробка сої в олію, а згодом і в маргарин може принести підприємству більше 1,000 доларів доданої вартості на тонні продукції.

Жизнь после земельного моратория: угрозы и возможности для бизнеса. Чего больше?

Можливість 3 - Вирощування культур з високою маржинальністю

Частка високомаржинальних культур в загальній структурі вирощування становить всього 7% в Україні, при тому що в Нідерландах вона досягає 88%. Найбільш поширеними культурами на українському ринку є зернові та олійні культури, зокрема пшениця, соняшник, кукурудза, ячмінь, соя та інші. А більш маржинальні культури, такі як овочі, фрукти та ягоди, є непопулярними на вітчизняному ринку.

Жизнь после земельного моратория: угрозы и возможности для бизнеса. Чего больше?

Високомаржинальні культури, як правило, більш вимогливі та потребують більших стартових вкладень, однак на виході вони приносять значно вищі прибутки та інші переваги на ринку. Саме це і робить дану модель вигідною для бізнесу, адже вона приносить вищу маржинальність, дозволяє вийти на ринки з меншою конкуренцією та покращити фітосанітарний стан полів.

Жизнь после земельного моратория: угрозы и возможности для бизнеса. Чего больше?

Можливість 4 – Підвищення використання агротехнологій

Розвиток аграрних технологій стимулюється новими світовими тенденціями, зокрема зростанням кількості населення та поступовим вичерпанням водних ресурсів. На сьогодні агротехнології дозволяють удосконалити виробництво сільськогосподарської продукції шляхом збільшення ефективності вирощування чи оптимізації витрат підприємства. Уже на даний момент аграрні підприємства у всьому світі відчувають потребу вкладати у сферу AgTech (використання сучасних технології у сільському господарстві для удосконалення діяльності агробізнесу). Активізація відображається у 27% щорічному зростанні інвестицій у галузь. Поширеними перевагами аграрних технологій є: збільшення продуктивності вирощування; зниження вартості вирощування шляхом економії на насінні, добривах, паливі тощо та ефективніше планування діяльності шляхом використання аналізу даних виробництва.

Жизнь после земельного моратория: угрозы и возможности для бизнеса. Чего больше?
Жизнь после земельного моратория: угрозы и возможности для бизнеса. Чего больше?

Як ми бачимо, за умови правильної політики при запуску ринку землі в Україні, скасування мораторію матиме позитивний вплив на діяльність бізнесу. Зниження маржинальності стимулюватиме розвиток сільського господарства, та стане поштовхом у трансформації українського агросектору. 

Матеріал підготовлено за участю Ярослава Жидика, економічного аналітика EasyBusiness