Неймовірно. Антимонопольний комітет України (АМКУ) нарешті розгледів ознаки зловживання монопольним становищем групи Дмитра Фірташа на ринку азотних мінеральних добрив.

Як часто буває, новина зрозуміла далеко не кожному, а наслідки цих зловживань, тобто завищення цін, відчуває кожен українець.

Чому?

Бо це найпопулярніші в Україні добрива. Понад 50% добрив, що використовуються в сільському господарстві, саме азотні. Тож завищення цін на добрива, зрештою, закладається в ціну більшості продуктів. А Фірташ контролює чотири з шести українських заводів мінеральних добрив.

Сподіваюсь, що ця справа буде доведена до логічного завершення, і на компанії Group DF зрештою буде накладено штраф або вони будуть навіть примусово розділені.

Конкуренція - це те що стимулює економіку зростати, ціни - падати, а якість продукції - підвищуватись. Конкуренція та вільні ринки із сильними та незалежними регуляторами є наріжним каменем успішної України.

Однак дуже сумно бачити як АМКУ приймає подібні рішення лише відносно політично безпечних опонентів. Так було із резонансним рішенням відносно російського Газпрому, або тютюнової компанії "сім’ї" Віктора Януковича - Тедіс.

При цьому АМКУ "не бачить" очевидних проблем на ринку електроенергії та надає дозвіл Рінату Ахметову на подальшу концентрацію активів, хоча він і так найбільший виробник вугілля, електрогенерації та власник розподільчих мереж в Україні.

Читайте по темі: Нові покупки Ахметова: чи буде монополія на енергоринку 

АМКУ також не бентежиться монополією Віктора Медведчука на ринку скрапленого газу, про яку писали ЗМІ.

І це лише найбільш яскраві та кричущі приклади.

Вибіркова сліпота регуляторів таких як Антимонопольний комітет чи НКРЕКП (автор сумнозвісної формули Роттердам+) - результат політично залежності від олігархів. І саме ці органи створюють той самий "корупційний податок", який робить олігархів багатшими, а нас з вами біднішими.

Ми можемо робити багато експертних обговорень про особливості роботи Антимонопольного комітету, і це важлива дискусія. Але без зміни логіки призначень керівників, без деполітизації цього процесу, без гарантій їх захисту та незалежності, і при цьому зрозумілої відповідальності, - ми не зможемо ні побороти олігархів, ні зробити Україну й українців багатшими.