21 квітня українці обрали нового президента. Однією з передвиборних обіцянок Володимира Зеленського було формування прозорого ринку землі. І хоча ця сфера не входить безпосередньо до зони прямої відповідальності президента, результати перегонів засвідчили – правильні комунікації в сучасному світі важливі, як ніколи. Щоб нарешті досягти прогресу в земельному питанні, слід звернути максимальну увагу на побудову чіткої комунікаційної стратегії.

Вже вісімнадцятий рік в Україні заборонено вільно купувати чи продавати власну землю. З 7 млн власників паїв значна частина - дуже літні люди (середній вік – 60 років, 25% – старші за 70 років). Обробляти свої ділянки вони вже не мають сил, відстоювати свої права та розбиратися в нюансах законодавства не спроможні.

За даними Держгеокадастру понад 1,4 млн власників паїв (а це 20%) померли, так і не дочекавшись можливості повноцінно розпорядитися своєю власністю. Понад 400 000 паїв не передано у спадщину через відсутність спадкоємців або труднощі з оформленням. Таким чином уже зараз понад 1,6 млн га сільськогосподарських земель залишаються "безхозними" і переходять у власність держави.

Спеціалісти не втомлюються повторювати, що мораторій, в першу чергу, вигідний переважно великим землекористувачам та шахраям. Аргументи дуже прості: обмежений обіг землі знижає вартість оренди (яка є чи не найнижчою в Європі), породжує непрозорі та напівлегальні схеми продажу", рейдерство, заохочує неефективне розпорядження незареєстрованими державними і комунальними землями, живить корупційний ринок.

Проте ані власники землі, ані решта населення не поспішають активно підтримати заклики міжнародних організацій та тих місцевих експертів, які наполягають на відкритті ринку землі. В численних інтерв'ю можна зустріти чимало гіпотез-пояснень, чому населення не має чіткої позиції "за" чи "проти" і тримається осторонь земельного питання. Часто називають досвід великої приватизації заводів-пароходів у 90-х, який залишив у багатьох гіркий присмак розчарування. Підживлює сумніви населення відсутність справедливого судової та правоохоронної систем.

Чимало політиків та експертів зазначають, що дрібним та середнім аграріям бракує грошей, аби купувати землю, а адекватної системи кредитування цього напрямку для них немає. А отже багато хто побоюється, що українську землю скуплять олігархи чи іноземці.

Знання українців про мораторій переважно базуються на інформаційному контенті, який створюють ЗМІ.

Дуже незначна частка (6%) населення докладає зусиль, щоб розібратись із законодавством або вивчити аналітичні огляди. Наявність земельної ділянки у власності респондента або родичів впливає лише на те, що респондент частіше визначається зі своїм ставленням "за" чи "проти". Але навіть власники землі не  висловлюють значної підтримки земельної реформи.

Разом з тим, рівень впорядкованості земельних відносин у районі чи місті не має значного впливу на ставлення населення до скасування мораторію (дослідження автора). Такими переконаннями легко маніпулювати. 

В березні 2019 року у Вашингтоні відбулась міжнародна конференція Світового Банку "Земля та бідність", на якій обговорювали останні дослідження та інновації в політиці та передові практики у сфері землеустрою.

Експерти визначили сім причин, через які забезпечення права на землю та майно належить до основних питань глобального порядку денного:

  1. Забезпечені права на землю є важливою опорою для сільського господарства.
  2. Забезпечені права на землю мають важливе значення для розвитку міст.
  3. Забезпечені права власності та доступу до землі є надзвичайно важливими для розвитку приватного сектору та створення робочих місць.
  4. Забезпечені прав власності є життєво важливими для збереження миру.
  5. Забезпечені права власності є важливим інструментом для розширення прав і можливостей жінок.
  6. Забезпечені прав власності сприяють забезпеченню прав корінних народів.
  7. Забезпечені права власності сприяють кращому захисту навколишнього середовища. 

Всі ці причини є як ніколи важливими для України. 

Володимир Зеленський в ході передвиборчої кампанії неодноразово заявляв, що підтримує зняття мораторію на продаж сільгоспземлі та формування прозорого земельного ринку. Планка очікувань стоїть дуже високо. Успішність земельної реформи прямо залежить від поінформованості населення, місцевих органів самоврядування та депутатів. 

Сподіваємося, що комунікаційний досвід команди новообраного президента допоможе створити правильне інформаційне поле і нарешті завершити одну з найважливіших реформ в Україні.