Сколько можно: запрет на въезд иностранцев - еще одно глупое решение власти

Недолуга заборона на в’їзд іноземців завдає потужного удару по різних галузях економіки: не лише очевидні туризм та готелі, а й будь-які підприємства, що експортують товари чи послуги, провадять міжнародну діяльність та інвестиційні проєкти. 

Замовники їдуть до ІТ-розробників, щоб подивитися на команди; імпортери українських меблів, одягу та продуктів їдуть, щоб подивитися на виробництво й познайомитися з продукцією всіма п’ятьма органами чуття; інвестори їдуть, щоб особисто роздивитися майданчики та об’єкти. Не все у сучасному світі можна зробити через інтернет. Бізнес робиться між людьми, і без особистого контакту він не відбувається. 

Ніхто не вкладатиме кошти в товари, послуги чи проєкти, не роздивившись все ретельно на власні очі (засновник Талліннської школи менеджерів Тарасов називає це старою східною приказкою "наблизитися до оленя").

Водночас, брацлавські хасиди (це лише одна із численних хасидських традицій), проти яких була спрямована недолуга заборона, якраз всі без винятку проберуться до Умані. У мене немає найменших сумнівів щодо того. Вони сприймають відвідування могили рабі Нахмана на єврейський Новий рік, як заповідь, обов’язкову до виконання, а перешкоди на шляху виконання цієї заповіді — як перешкоди, які потрібно подолати за будь-яку ціну, навіть з ризиком для життя, і вже точно не рахуючись з витратами. 

А на наших теренах, як відомо, бабло перемагає зло. Тож частина хасидів, як кажуть, вже на місці, а інші долучаться до них незабаром. Таким чином, урядова заборона зовсім не вирішує проблеми, а натомість створює безліч нових. 

І найголовніше — вересень фактично є місяцем, який визначить, чи підніметься українська економіка. Будь-який удар зараз може завдати непоправної шкоди.

Я вже мовчу про імідж України, про обіцянки білорусам, про… список можете продовжити. Україна виглядає некомпетентним, непередбачуваним і безвідповідальним суб’єктом.

Процитую Євгена Глібовицького:

"1. Держава втрачає спроможність для розумного регулювання, надто часто зриваючись на прості рішення з великою кількістю небажаних побічних ефектів, які автори рішень не вміють або не хочуть передбачити. 

2. Система стримувань і противаг всередині державного апарату не порається з операційними викликами, в результаті чого вже сама система стримувань і противаг може почати розглядатись політичними елітами, як загроза ефективності державного управління."

Або ми відновимо розумне і виважене прийняття рішень, із залученням стейкхолдерів та оцінкою ризиків, або все дуже швидко розпадеться на шматки. 

Проблема не в хасидах, туристах, імпортерах чи інвесторах. Проблема в тому, що держава може раптово прийняти будь-яке рішення, не оцінюючи наслідків і ні з ким не радячись.

І це рішення може бути на кшталт лікування головного болю методом ампутації голови бензопилою.