UA

Такая сладкая коррупция. Все только говорят об изменениях в оборонпроме. Но воз и ныне там

Такая сладкая коррупция. Все только говорят об изменениях в оборонпроме. Но воз и ныне там

глава экспертной организации StateWatch
23.03.2021, 11:53

В чем же суть реформы ОПК и зачем что-то менять. И что для этого должна сделать команда Владимира Зеленского в ближайшее время (укр.)

Цього року мала розпочатися справжня революція в оборонно-промисловому комплексі України. У перший рік президентства Володимира Зеленського його команда оголосила про наміри запровадити відкриті закупівлі замість корупційної таємної процедури держоборонзамовлення та ліквідувати Укроборонпром. 

На місці збройного концерну мала постати нова компанія, заснована на успішних міжнародних практиках Організації економічного співробітництва та розвитку – OECD. Зокрема, йшлося про запровадження професійної наглядової ради, незалежного від політики менеджменту, запровадження прозорих антикорупційних процедур та багато іншого. 

Як вишенька на торт – новостворена компанія могла отримати право на залучення іноземного капіталу для реалізації проектів у сфері оборони, з метою модернізації власного виробництва. 

Натомість, добігає кінця другий рік президентства Зеленського, а реформи ОПК залишаються у статусі обговорень на робочих групах. 

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості тільки-но завершило, а Міноборони продовжує працювати над розробкою підзаконних актів, необхідних для запровадження закону "Про оборонні закупівлі". Хоча ці самі закупівлі мали бути впровадженні ще в січні 2021 року. Саме тоді законодавство про державне оборонне замовлення втратило чинність.  

Навколо законопроекту про реформу Укроборонпрому №3822 тривають кулуарні баталії через те, який саме орган влади буде контролювати фінансові потоки майбутньої компанії – правонаступника концерну.  

В чому ж саме полягає реформа ОПК, і що конкретно команда Зеленського має втілити впродовж найближчого часу.   

Наміри 

Два роки тому, в розпал президентської кампанії, після звинувачень близького товариша Олега Гладковського у корупції на контрактах Укроборонпрому, Петро Порошенко ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони "Про реформування оборонно-промислового комплексу та підвищення рівня прозорості виконання державного оборонного замовлення". 

Такий документ був довгоочікуваної для всієї сфери ОПК, так як передбачені ним рішення давно перезріли. 

Тоді Володимир Зеленський переміг на виборах. При цьому результативно атакував опонента саме інформацією про корупцію в армії. 

За іронією долі, управлінська вертикаль нового президента стала відповідальною за реалізацію рішень РНБО часів Порошенка. 

Зокрема мова йде про такі завдання для уряду: 

  • Провести огляд ОПК. 

  • Провести аудит концерну Укроборонпром із залученням міжнародних експертів. 

  • Залучити представників держав-партнерів до роботи наглядової ради Укроборонпрому.

  • Визначити особливості перетворення державних підприємств ОПК в акціонерні товариства.

  • Опрацювати питання щодо утворення центрального органу виконавчої влади у вертикалі Міністра економіки з окремими функціями реалізації військово-промислової політики. 

  • Підвищити рівень прозорості оборонних закупівель. 

  • Посилити кримінальну та інші відповідальності за неналежне виконання державного оборонного замовлення.

  • Спростити ввезення складових для використання у виробництві продукції оборонного призначення через внесення змін до Митного кодексу України. 

Додатково закон "Про національну безпеку" від 2018 року зобов’язав уряд розробити Стратегію розвитку ОПК.

Простою мовою, це основоположний документ, що визначає пріоритетні напрями військово-промислової політики, цілі реформи ОПК та очікувані результати з урахуванням актуальних загроз і викликів. Розробляється така Стратегія після проведення огляду оборонно-промислового комплексу, який також був передбачений Рішеннями РНБО.  

Що ж фактично зроблено за два роки? 

Мінекономіки вперше за історію незалежності України провело повноцінний огляд ОПК. Зокрема, були проаналізовані стан і спроможності та готовність ОПК до задоволення потреб сектору безпеки і оборони в озброєнні, боєприпасах, військовій та спеціальній техніці.

У травні 2020 року такий огляд був затверджений на Кабміні. Пізніше документ опрацювали  в апараті РНБО для затвердження. Яке так і не відбулося. Бо нове Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості взялося доопрацювати огляд у сфері "авіа". Тож процес підготовки огляду до затвердження на РНБО поки триває. 

За результатами огляду, Мінекономіки підготувало проект Стратегії розвитку ОПК. Документ був спрямований на підвищення ефективності оборонної промисловості шляхом реструктуризації державних підприємств, які залучені до виробництва озброєння і військової техніки в Україні, та передбачав приватизацію недіючих підприємств. А також впровадження стандартів корпоративного управління OECD на тих підприємствах, які залишаються у власності держави.

Однак, у вересні минулого року віце-прем’єр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський попросив Мінекономіки припинити роботу над документом, бо уряд посеред року делегував його відомству оборонно-промислову політику. Як наслідок, Стратегія розвитку ОПК і досі відсутня в країні. 

"Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України, частиною якої повинна стати єдина узгоджена позиція щодо трансформації державного концерну "Укроборонпром", потрібно розробити у максимально стислі терміни", – неочікувано таку заяву секретаря РНБО Олексія Данілова поширила прес-служба в грудні минулого року. Хоча як було зазначено вище, проект документу був готовий за кілька місяців до заяви.  

Проблема ввезення складових оборонного призначення на територію України стала відомою на всю країну під час того самого скандалу навколо оточення Гладковського. Виявилося, що на п’ятому році війни, українські оборонні підприємства напівлегальними шляхами закуповували запчастини в Росії через їх дефіцит. 

Спойлер: і на сьомому році війни ця проблема не вирішена. 

В травні 2020 року Кабмін передав до парламенту необхідний законопроект щодо спрощення ввезення складових для продукції оборонного призначення. Утім, документ майже рік знаходиться на стадії "ознайомлення".  

Краща ситуація з оборонними закупівлями

У першій половині 2020 року, лідерство з розробки необхідного законопроекту взяли Мінекономіки, Укроборонпром та парламентський комітет з питань безпеки і оборони. При повній політичній підтримці Зеленського вже у вересні 2020-го закон набув чинності. Щоправда, на практиці оборонні закупівлі і досі не впровадженні, про що згадувалося вище.  

Законопроект № 3822 про реформу Укроборонпрому був зареєстрований в парламенті на початку липня 2020 року. Документ також підготовлений у тісній співпраці Мінекономіки, концерну та депутатами профільного комітету. Але, знову-таки, вже після реєстрації законопроекту, віце-прем’єр Уруський виявив бажання доопрацювати документ. 

Коли саме остаточно приймуть закон, достеменно не відомо, через ту саму боротьбу за контроль над фінансовими потоками в ОПК. 

У першому варіанті законопроекту основним органом влади, який контролює компанію – акціонерне товариство, що має бути створена після  Укроборонпрому, покладається на колегіальний орган – Кабінет міністрів України. Це зроблено задля уникнення одноосібного керування будь-якого міністра підприємствами ОПК. 

Зокрема, Кабмін наділяється повноваженням затвердити статут новій компанії. У документі визначатиметься компетенція всіх органів управління компанією та порядок прийняття ними рішень, порядок утворення наглядової ради, обрання і припинення повноважень її членів, а також порядок призначення гендиректора.     

Однак, уже в останньому варіанті законопроекту модель управління дещо змінилася. Суб’єктом управління поряд з Кабміном визначене Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, очільник якого Олег Уруський і затіяв численні зміни в законопроект №3822, аби у кінцевому результаті отримати контроль над підприємствами оборонно-промислового комплексу. 

Власне, про те, що Уруський ставить собі на меті взяти під контроль Укроборонпром вже давно не секрет. Бо це його відомство було звинувачено топ-менеджментом концерну у тиску. І саме Уруський поки-що безуспішно ініціював передачу авіакомпанії "Антонова" та інших авіаційних компаній від концерну під власне пряме управління.  

Станом на кінець березня 2021 року законопроект готують до другого читання. 

Відсутність закону гальмує будь-яке перетворення Укроборонпрому на сучасну компанію. 

Для наочного прикладу, наглядова рада концерну залишається політичним квазі-управлінським органом, який не має ані незалежності, ані повноважень, якщо порівнювати з практиками OECD. Мабуть тому, з часу дії рішення РНБО від 2019 року, жоден представник із держав-партнерів так і не був залучений до роботи цієї ради. 

Єдиний іноземець в Раді, американець Ентоні Тетер, був призначений ще три роки тому за Петра Порошенка.  

Загалом від часу перемоги Зеленського в наглядову раду Укроборонпрому були призначені 9 осіб, два з яких перебувають на посадах останні чотири-п’ять місяців, а п’ять обіймали посади менше 12 місяців. Наприклад, членами ради були такі політичні діячі як глава фракції Слуга народу Давид Арахамія, який пробув у наглядовій раді три місяці. 7  жовтня  2019 року президент Володимир Зеленський включив до складу наглядової ради  Андрія Єрмака, який пробув на посаді вісім місяців

Чинний в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко,  в кінці минулого року суміщав посаду в Нафтогазі з членством в наглядовій раді Укроборонпром, в якій перебував  три з половиною місяці.

Незважаючи на швидку ротацію кадрів в наглядовому органі, завдання з рішення РНБО, які покладалися безпосередньо на Укроборонпром, були повністю виконані оновленим менеджментом концерну. 

В січні 2021 року вперше за свою історію збройного гіганту  завершений аудит згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності за 2018 рік. Документ оприлюднений онлайн.  

І цього року також будуть оприлюднені результати за 2019 рік. Заплановані проведення аудиту на 2020-2021 роки.  

Проведений тріаж-аналіз всіх підприємств концерну, за результатами якого Фонду держмайна передані на приватизацію 16-ти підприємств. Останні вже давно нічого не виробляють для армії, чи взагалі не працюють. А просто висіли баластом на фінансовій звітності концерну.  

З 1 січня 2020 року всі нетаємні закупівлі підприємств-учасників концерну Укроборонпром переведені на платформу Prozorro. За перший календарний рік після такого рішення, сумарна економія на закупівлях концерну склала 657 млн грн.  

Але все ж таки, якщо подивитися на ситуацію об’єктивно, то станом на березень 2021 року в Україні створили ще одне міністерство, яке цілковито відповідальне за ОПК. Однак, огляд ОПК остаточно не затверджений. Через що відсутня Стратегія ОПК. Реформа Укроборонпром також не може розпочатися, бо відсутній закон. Як і жодна оборонна закупівля не проведена. 

До результатів

Всі заяви та рухи навколо реформи ОПК протягом останніх двох років можна охарактеризувати як добрі наміри, які от-от мають втілитися в результатах. Особисто президент Зеленський не дає приводів засумніватися у щирій підтримці перетворень в оборонному комплексі. Утім допущена одна управлінська помилка, яка загальмувала всі починання. 

Це коли посеред минулого року парламент утворив Міністерство з питань стратегічних галузей і промисловості. А уряд на користь нового міністерства відібрав у Мінекономіки повноваження з формування оборонно-промислової політики, незважаючи на те, що на момент такої передачі в Мінстратегпром працювало всього п’ять людей. Міністр і заступники. 

Власне тому, через брак ресурсів та фахівців в профільному міністерстві, галузь ОПК не має своєї Стратегії як дороговказу для розвитку, Укроборонпром чекає на законопроект щодо своєї реформи, а оборонні закупівлі на паузі. 

Та не  залежно від того, що відбувається  на українській внутрішній кухні, загроза на східному кордоні нікуди не поділася.   

Тому StateWatch напрацювало рекомендації задля усунення окреслених перешкод на шляху ОПК: 

  • затвердити на засіданні РНБО результати огляду ОПК; 

  • затвердити на засіданні РНБО Стратегію розвитку ОПК з урахуванням стандартів управління OECD; 

  • прийняти законопроект №3822 "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" з Кабінетом Міністрів України як органом управління з урахуванням стандартів OECD; 

  • прийняти законопроект №3558 щодо спрощення ввезення складових для продукції оборонного призначення), з попереднім аналізом на предмет корупційних ризиків;

  • розпочати проведення торгів відповідно до закону "Про оборонні закупівлі". 

Час летить швидко, тож в кінці року можна буде підбити підсумки, що ж президентська команда зробила в сфері ОПК протягом 2021 року. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Статьи, публикуемые в разделе "Мнения", отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией редакции LIGA.net
Вакансии
Больше вакансий
Керівник служби охорони
Киев Група Компаній ЛІГА
Разместить вакансию

Комментарии

Последние новости