Реформа для карьеры: как вернуть молодежь из Европы

Хвилі трудової міграції - неодмінна складова глобального руху капіталів. Природно, що міграція працівників переважно відбувається до сусідніх країн, тож українці дуже часто рушають на роботу до Європи. По-перше, українці високоосвічені, талановиті і працелюбні. По-друге, ми європейці за зовнішністю і мисленням, тож краще адаптуємося до європейського середовища, де немає багажу радянщини, яка досі створює невиправдані труднощі для роботодавців і працівників в Україні.

Відомо, що гарна робота, - це не тільки гідна зарплата, але й низка нематеріальних факторів. Наприклад прозорі правила кар’єрного зростання в залежності від таланту і працелюбності. Це дозволяє працівнику планувати своє життя як на роботі, так і поза нею.

В Україні з цим халепа не лише через високий ступінь тіньової зайнятості. А й тому, що "живемо" за доісторичними правилами СРСР, які називаються Класифікатор професій ДК 003:2010. Документ, який є кошмаром для роботодавців, бухгалтерів, профспілок і, навіть, соціальних фондів.

І це не просто 11 000 професій, які дублюються, повторюються і перетинаються без всякої логічної причини і мети. Це зібраний у довгі кілометри неструктурований текст, де важко знайти правильний код, який потім треба сполучити іще з кількома "класифікаторами". А якщо не вдалося, працівник може мати проблеми, наприклад, з призначенням пенсії. Для порівняння, у Франції обходяться з переліком у 500 професій, у Німеччині з 2200, включно з військовими.

Тоді як "наш" Класифікатор "застряг" у СРСР іще й за змістом. Маркетологів та менеджерів туди включили, але "навносили" по кілька професій на один фах. Наприклад, серед ІТ-шників Класифікатор пропонує близько десятка кодів і назв, які підходять під роботу програміста. Питається навіщо? Це ж додатково ускладнює статистику галузі і спотворює реальну ситуацію на ринку праці.

А ще старанного працівника інколи просто неможливо перевести на більш високооплачувану роботу. Бо, наприклад, система розрядів у деяких робітничих "професіях" вимагає спершу "просидіти" певний час на більш низькому розряді. Для молодих робітників це означає меншу зарплату за нижчим розрядом протягом 3-5 років або вимушену працю на менш кваліфікованих роботах. Навіть за кордоном, при нижчій стартовій зарплаті, працівник більш швидко перейде на вищу посаду, якщо старатиметься.

Давніше, коли устаткування заводів теж було доісторичним, ймовірно, була логіка у поступовому підвищенні кваліфікації робітничих спеціальностей та державному регулюванні цього процесу. Але відтоді у Європі такі вимоги давно скасовані, а працівники мають можливості ставати до роботи з частковими кваліфікаціями та на більш високі розряди.

Для цього існує Міжнародний стандарт класифікації ISCO-08, який позбавлений недоліків українського Класифікатора і може стати орієнтиром для цілком нової системи стандартизації занять (від слова "occupation"), яке є значно ширшим за термін "професія".

Тож нещодавно Мінекономрозвитку разом з представниками Мінсоцполітики, профспілковими організаціями та іншими колегами ініціювали реформу національної системи кваліфікації. Щоб покласти край історії з Класифікатором професій ДК 003:2010, яка обмежує українських працівників у можливості працювати, а роботодавців - підвищувати по службі за талант і старанність. І хоч це питання належить до соціальної сфери та не має прямого впливу на економічну політику держави, але годі чекати доки спеціальний інститут при Мінсоцполітики візьметься вирішувати цю проблему.

Ця реформа дозволить узгодити між собою освіту та ринок праці, покращити відповідність освіти та займаної посади, бо система професійно-технічної освіти готує фахівців за близько 480 професіями, а вища - за близько 400 спеціальностями. А ще ми зможемо більш точно відстежувати реальну зайнятість та прогнозувати потреби у кадрах, державне замовлення, рівень безробіття залежно від віку, освіти, сектору економіки,

Саме тому я доручив Мінсоцполітики та низці інших організацій до 29 травня 2019 року розробити дорожню карту щодо вирішення проблем з приводу Класифікатора професій ДК003:2010 та сформувати групу експертів, яка розробить проект нового, сучасного Реєстру, гармонізованого з міжнародними стандартами та сучасними потребами ринку праці.

І взагалі - сучасний світ не працює за шаблонами, які обмежують працівника посадовою інструкцією. То ж пора відкрити нашій молоді дорогу до доцільної творчості на робочому місці. Щоб сформувати інноваційне, високорозвинене суспільство, де досвід наставників додається до креативності юності і формує нову державну службу, нових політиків, нову економіку і нове, краще майбутнє.