Хлеба и зрелищ! Развивать креативные сферы – еще та задача. Особенно, в коронавирус
21 грудня, президент Володимир Зеленський підписав закон № 962-ІХ щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій. Таке рішення, без перебільшень, – рух вперед для сфер, яким у коронавірусний час найважче. Прийняття цього закону – наочна демонстрація розуміння цінності для України креативних підприємців та креативних індустрій загалом.
Локомотив економіки України з нерозкритим потенціалом
Креативні індустрії не варто недооцінювати, як і їхній вплив на формування цілісної самобутньої держави. Вони – незамінний елемент української економіки і вже зараз дають 3,7% до ВВП країни. Варто констатувати однозначно – їхній потенціал у повній мірі до сих пір не розкритий.
Окрім економіки, креативні індустрії – це про інновації, імідж, глобальність, визнання у світі та ідентичність. Але передусім – це люди. Українці, які своєю оригінальністю та ідейністю захоплюють і дивують тисячі громадян як нашої, так і інших країн. І для виробництва продукту – не потребується жодних природних ресурсів, як нафти, наприклад. Все базується виключно на людському таланті.
Ми вже й не помічаємо, як повноцінно оточили себе здобутками творців. Щодня слухаємо музику, дивимося фільми та серіали (або телебачення), читаємо книжки, купуємо одяг, картини, ходимо на виставки, лекції. Усе це – креативна економіка.
А тепер уявіть собі, чим ви би займалися під час карантину вдома? Без усіх напрацювань режисерів, художників, дизайнерів, музикантів, діджеїв? Тим не менш, не всі готові платити за своє дозвілля і розваги. Але "хліба та видовищ" потребують. До того ж, настільки якісно зроблених, як у Європі чи Америці.
До речі, про закордон. Про наші таланти знають і на міжнародній арені – в Україні знімають відеоролики світові бренди (Playstation, Apple), музичні артисти приїздять і знімають кліпи (Nothing But Thieves, Miley Cyrus, Hurts), зірки одягаються в українських дизайнерів (Мадонна, яка неодноразово обирала капелюхи Руслана Багінського).
Але це вистрілює поодиноко, адже немає чітко налагодженого процесу. Що ми і маємо змінити.
Переломний 2020 рік: масштаби втрат та подальша перспектива
2020-й, беззаперечно, став переломним для кожного українця. Проте, це й рік нових можливостей та викликів. Через запровадження карантинних обмежень, креативні індустрії, стали однією із найбільш вразливих сфер. Але вони змогли правильно зреагувати і підлаштуватися під зміни, трансформувавши свій вже звичний перебіг справ.
На жаль, у переважної більшості в суспільстві панує думка, що культура та креативні індустрії – не першочергові. Без них же можна обійтися. Наслідком цього є низький рівень не тільки культурної освіченості, а й середньостатичного освітнього рівня в країні загалом. З такою установкою упереджень потрібно боротися.
На сьогодні ситуація достатньо непроста. Але її можна виправити, аби вберегтися від ще більших втрат. За попередніми оцінками даних індустрій, статистики податкових надходжень та по в'їзному туризму, валютним надходженням, фізичним обмеженням щодо відвідуваності для закладів, збитки індустрії складають $3 млрд, це 2% від ВВП.
Якщо не підійти до проблем комплексно, прогнози на найближчі п’ять років невтішні – 10% втрати ВВП та третина ринку праці. Тим паче, наразі державні інвестиції часто марнуються. Рухаючись таким шляхом, адекватного результату не буде. Більш того, всі напрацювання останнього року можуть зійти нанівець, а говорити про розвиток буде взагалі неможливо. Тому, треба діяти, змінюючи це.
Державна підтримка, визнання Урядом та стратегія з розвитку
Говорячи про підтримку, необхідно зважати на можливості економіки країни.
З боку Міністерства культури та інформаційної політики працюємо над змінами до кредитної програми "5-7-9", нарешті з 1 січня 2021-го починає діяти зменшена 7% cтавка ПДВ, запустили гранти інституційної підтримки від Українського культурного фонду та Українського інституту книги, створили майданчик для діалогу влади, громадськості, партнерів та креативних підприємців, провівши міжнародний форум Creative Ukraine.
Дбаючи про найближчу перспективу, важливо не випускати з бачення глобальну мету і тримати фокус на подальшому розвитку. Наша ціль – розробка стратегії з розвитку креативних індустрій та створення екосистеми креативного підприємництва, де всі учасники процесу матимуть змогу комфортно співіснувати на благо іншого учасника екосистеми. Взаємозалежна на взаємовигоду циклічність. І ми на шляху до цього.
Галузь сильна і амбітна – доказом цьому є цифри. В Україні креативні індустрії щорічно генерують близько 97 млрд грн. У відсотковому співвідношенні це 3,7% доданої вартості. Перспективи для популяризації за кордоном також втішні – за рік індустрія забезпечила 20% приросту експорту. А за останні 10 років цей показник виріс утричі. У сфері задіяна і значна кількість кадрів: 4% від працюючого населення. Кожен 10 суб’єкт господарювання – креативний підприємець.
Ядро сектору – це творці та митці, які створюють унікальний продукт або послуги, завдяки незмінному ключовому ресурсу – власному. Про що я вже згадував на початку. Тобто перспективи для росту неосяжні і основний рушій для змін – інвестиції. При чому як матеріальні, так і у вигляді уваги, визнання та підтримки.
2020 рік показав, що попри виклики – рухатись вперед можливо. Тому важливо цей рух продовжити і, навіть супроти всього, довести до кінця. До того ж, вагу креативних індустрій для країни має визнати держава. Потрібно звертати увагу на потреби та проблеми, бути у постійному діалозі та у системній взаємодії усіх гравців створити умови для креативного підприємництва.
Важливо усвідомити глобальну роль креативних індустрій в трансформаціях як суспільства, так і бізнесу. Адже нові форми взаємодії, які виникають між творцем, митцем, виробником, дистрибьютором та споживачем створюють нові ринки, продукти, враження. І поступово споживач сам стає творцем – в цьому йому допомагає інноваційна креативна екосистема, широкий набір навичок та спроможностей, усвідомлене бажання людей змінювати середовище свого буття.
Наразі дуже важливо створити належні умови для розбудови національної екосистеми креативних індустрій як складової глобальних мереж, простору спільнодії – такого собі ковчегу цінностей для реалізації найсміливіших ідей креативних підприємців з усього світу.
Я бачу креативні індустрії драйвером не тільки економіки, а й України – містком в майбутнє.
Хотите стать колумнистом LIGA.net - пишите нам на почту. Но сначала, пожалуйста, ознакомьтесь с нашими требованиями к колонкам.