Зміст:
  1. Узаконене розлучення
  2. (не)Критичний імпорт
  3. Вузьке місце – енергетика

Після заборони торгівлі з Росією, яку Україна офіційно оформила на початку квітня, перед Кабміном виникли кілька серйозних викликів: де брати ядерне паливо для роботи чотирьох атомних станцій, пального та коксівне вугілля. Донедавна ключовим постачальником цих товарів була Росія.

Попри війну, що триває понад вісім років, Україна продовжувала торгувати з РФ. 2021 року ми купили російських товарів на $6,1 млрд.

Чи зможе Україна після одномоментної відмови обійтися без двох десятків товарних груп, зокрема ключових – ядерного палива, пального та коксівного вугілля?

LIGA.net розібралася, як зможемо відшкодувати дефіцит і наскільки це буде важко.

Узаконене розлучення

Ще десять років тому річний товарообіг України з РФ становив $45 млрд. З них постачання України до Росії перевищувало $17 млрд, Росії до України – $27 млрд.

З того часу торгівля тільки падала. Спочатку – через розв'язані Росією торгові війни у 2012–2013 роках, коли Москва заштовхувала нас до Митного союзу. Потім – через анексію Криму та окупацію Донбасу.

З усім тим, у 2021 році товарообіг між країнами становив $9,5 млрд, Росія залишалася третім торговим партнером за обсягом імпорту та п'ятим – з експорту.

2021 року РФ поставила в Україну товарів на $6,1 млрд (+34% до 2020 року). Український експорт до Росії за той самий період становив $3,4 млрд грн (26,2%). Дані – Держстату.

24 лютого – стався новий виток розриву двох економік. У день нападу Росії Кабмін обмежив ввезення всіх імпортних товарів, залишивши вікно лише для медикаментів, палива (вугілля та нафтопродукти), зброї. (Пізніше уряд трохи розширив список критичного імпорту за запитами бізнесу.) Обмеження дозволили утримати курс гривні та баланс між експортними та імпортними надходженнями. У березні експорт скоротився майже вдвічі до $2,7 млрд, а імпорт – утричі, до $1,8 млрд (дані Держстату).

Потік товарів із Росії до України також обірвався з 24 лютого, уточнив LIGA.net Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна. Де-юре ембарго на російські товари було оформлено 9 квітня окремою ухвалою Кабміну.

"Юридично ми офіційно оформили повну зупинку торгівлі товарами з державою-агресором", – написала того дня віцепрем'єрка Юлія Свириденко на своїй сторінці у Facebook.

Втрати РФ після виходу з українського ринку перевищать $6,1 млрд на рік. Заборона на товари з РФ вдарить по можливості фінансувати війну і стане прикладом для Заходу – як треба поводитися з агресором, упевнені в Кабміні.

(не)Критичний імпорт

Але по Україні ембарго теж вдарить. Одночасно з імпортом припинився й експорт до Росії ($3,4 млрд 2021 року). Болючіше – під забороною в Україні опинилися російські товари, які займали відчутну частку в імпорті.

Про залежність України від постачання з РФ дає уявлення їхня частка у внутрішньому споживанні. Офіційної статистики, що це ілюструє, немає. Митниця поділяє товари на основі товарної класифікації (так звана УКТ ЗЕД). Держстат у підрахунку внутрішнього споживання розбиває товари за видами економічної діяльності.

Звела дві групи даних до однієї таблиці, щоб економічно точно показати залежність України від Росії у постачаннях, Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.

Згідно з даними таблиці, якою економістка поділилася з LIGA.net, відчутна частка товарів з Росії у внутрішньому споживанні припадає на "видобуток кам'яного та бурого вугілля" – 28% – та "виробництво продуктів нафтопереробки" (сюди входять газ, такий як – метан, бутан, дизпальне, бензин тощо) – 18%. Показники імпорту приблизно на 5% відрізняються від офіційних – у розрахунку Мовчан використала таблицю відповідностей між різними класифікаціями й окремі коди не потрапили у розрахунок.

Інші групи російських товарів у внутрішньому споживанні не перевищують двозначних цифр.

"Тобто, залежність України від російського імпорту перебуває лише у кількох секторах енергетики та, щонайменше, для окремих товарів – хімічної промисловості", – уточнює Мовчан.

Якщо у цифрах: у 2021 році обсяг імпортованого з Росії кам'яного вугілля та антрациту склав – $1,55 млрд (13,2 млн тонн), нафтопродуктів – $1,24 млрд (2,1 млн тонн), нафтового газу та інших вуглеводнів у газоподібному стані – $0,96 млрд (2,4 млн тонн).

А так можна було? Україна відмовилася від імпорту з РФ. Раніше це вважали нереальним
Ілюстрація: Таїсія Зарянова / Liga.net

Як здійснювався підрахунок

Частка імпорту у внутрішньому споживанні розрахована на основі таблиці витрат-випуску в основних цінах (без урахування непрямих податків – ПДВ, акцизи, мита тощо) за 2019 рік.

Чому ціни 2019 року? Через вплив пандемії дані за 2020 рік можуть бути неточні, показників за 2021-й на момент розрахунку ще не було. Але структурні показники у таблиці витрат-випусків є досить стійкими. Такі таблиці часто випускають раз на кілька років.

Вузьке місце – енергетика

Близько 40% коксівного вугілля, що споживається в Україні, йшло з Росії, говорить LIGA.net Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital. Ця марка потрібна для отримання коксу, який, своєю чергою, використовується у металургії у плавці чавуну.

"Враховуючи, що близько 40% української металургії припадали на підприємства Маріуполя (це Азовсталь та ММК Ілліча, друге та третє за розміром металургійні підприємства) та падіння виробництва чавуну у всій країні, цього року коксівного вугілля знадобиться значно менше, ніж минулого. У найкращому разі вдвічі менше", – кажеПаращій.

Також істотна залежність була від постачання ядерного палива з Росії. "Історично ядерне паливо, необхідне для роботи чотирьох атомних станцій в Україні, на 2/3 постачалося з РФ і на третину зі Швеції", – говорить Паращій. 9 з 15 енергоблоків в Україні працюють на російському паливі, а шість, що залишилися, – на паливі компанії Westinghouse.

Декількома місяцями раніше Енергоатом заявляв, що в разі потреби зможе домовитися з американським виробником палива Westinghouse про нарощування виробництва палива для атомних станцій України. "Ядерні паливні зборки використовуються протягом року, тому час на адаптацію та переорієнтацію на альтернативних постачальників у нас є", – пояснює Паращій.

А так можна було? Україна відмовилася від імпорту з РФ. Раніше це вважали нереальним
Иллюстрация: Таисия Зарянова / Liga.net

Щодо газу, то Україна припинила закуповувати його у Росії у 2015 році. "Формально протягом останніх п'яти років весь газ імпортувався з Європи, але сама Європа залежить від російського газу", – каже Паращій. Річне споживання в Україні становить близько 30 млрд куб. м, з яких 20 млрд видобувається всередині країни, а 10 млрд імпортується. Більшість газу йде на обігрів житла населення, також великі споживачі – це підприємства з виробництва азоту: Дніпро, Рівне, Черкаси, Одеський припортовий завод та Сєвєродонецький азот.

"Теоретично цього року ми зможемо обійтися без імпорту, тому що споживання газу впаде. Є питання – чи зможемо ми видобути 20 млрд куб., тому що частина родовищ розташована на територіях, де точились й можуть відновитися бої – Чернігівська та Сумська області", – додає Паращій.

Щодо продуктів перероблення нафти. За даними Консалтингової компанії А-95, частка імпорту з Росії у внутрішньому споживанні в Україні у 2021 році: дизпаливо – 2 млн тонн (25%), скраплений газ – 600 000 тонн (30%). "До російської сфери впливу можна зарахувати й білоруські нафтопродукти, які одержують виключно з російської нафти", – каже Сергій Куюн, директор "А-95". За його даними, на частку імпорту з Білорусі у 2021 році припало: бензин – 1 млн тонн (45%), дизпальне – 3 млн тонн (40%), скраплений газ – 300 000 тонн (15%). "Зараз усю продукцію ми веземо з Європи", – додав Куюн.