Зміст:
  1. Проблема торговельних мереж
  2. Пальне – що відбувається
  3. Як на інших ринках
  4. Що далі

Блокада польсько-українського кордону триває вже понад 4 місяці (із перервою на три тижні у січні – див. Довідку). Для багатьох українських бізнесів це стало відчутним ударом.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

У Європейській Бізнес Асоціації, за результатами опитування серед своїх учасників назвали сукупну суму збитків у 24,8 млн євро. 57% опитаних компаній втратили замовлення через блокування кордону. І практично всі члени асоціації повідомили про зростання вартості логістики. Причому у деяких випадках вона збільшилась на понад 100%.

Хронологія блокади польського кордону
6 листопада 2023 року: початок блокади кордону польськими перевізниками для усунення конкуренції з боку українських транспортних компаній; 17 січня 2024 року: акція перевізників припинена, всі пункти пропуску розблоковано; 9 лютого 2024 року: блокаду кордону розпочали польські фермери. Про причини та цілі протестів читайте тут.

Проблема торговельних мереж

Про різке подорожчання логістики, дефіцит транспорту та й взагалі непрогнозовану ситуацію з доставленням LIGA.net повідомили і в ГС " Український фуд-ритейл альянс", до якої входять провідні мережі українських супермаркетів. Нині вантажі з продуктами прямують через угорський та словацький кордон.

"Ці фактори негативно впливають на наявність товару в імпортерів, змушують операторів ринку зменшувати акційну активність та шукати складний баланс для формування кінцевої вартості товару", – зазначила виконавча директорка асоціації Наталія Петрівська.

Окремі супермаркети вже повідомляли про проблеми. Зокрема, в Auchan Україна зазначили, що критична ситуація склалася з фруктами, а саме з бананами необхідного ступеню зрілості. Також до 15% можуть зрости ціни на алкоголь.

В Metro Україна є проблеми з постачанням усіх імпортних товарів, які доставляють через територію ЄС. А в мережі Novus зазначили, що через блокування кордону та затримку товару він псується.

Імпортні товари, яких бракує, торгові мережі намагаються замінити продукцією українських виробників. Якщо їх немає на вітчизняному ринку, шукають виробників у Болгарії, Румунії, Туреччині тощо. Хоча наразі супермаркети аналізують доцільність закупівлі певних товарів.

"Однак з європейськими партнерами залишаються чинні контракти, що були укладені раніше, та за якими є певні зобов’язання. Частина імпортних товарів вже замовлена на майбутній період, тому будь-які додаткові обмеження будуть мати негативний вплив саме на українські компанії", – каже Петрівська.

Пальне – що відбувається

Ще один сегмент ринку, де споживачі побоюються дефіциту чи здорожчання, – це ринок нафтопродуктів. Втім, як розповів LIGA.net аналітик консалтингової компанії "Нафторинок" Олександр Сіренко, хвилюватися не варто: дефіциту пального не передбачається. Український ринок давно працює з профіцитом і пальне завозиться не лише з Польщі.

"Навіть перші два місяці війни ми фактично прожили на залишках, бо перед тим навезли багато пального. Під час війни логістика перебудувалась так, що до 70% постачань зараз можуть забезпечуватись автотранспортом. Такого ніколи не було", – пояснює аналітик.

Крім того, в Україні з’явилось багато нових імпортерів нафтопродуктів. Навіть деякі аграрії, об’єднавшись, стали завозити пальне напряму від європейських виробників.

"Ринок дуже змінився. За два роки війни з'явилося стільки нових компаній, які не те що потіснили наявні, а пробиваються у першу десятку. Грубо кажучи, якщо до війни було, наприклад, 150 імпортерів і вони возили пальне з Білорусі та Росії, то зараз 350, і вони возять з будь-яких країн", – зазначає експерт.

Аналітик Консалтингової групи "А-95" Артем Куюн також говорить, що за кількістю пального в Україні проблем немає. Найбільшого потужного удару по логістичних ланцюгах було завдано у листопаді, коли поляки вперше масово перекрили кордон.

"Тоді найбільше постраждав скраплений газ, бо у нас мало транспорту для його перевезення. Тому ми мали кризу, дефіцит. Але буквально за місяць ці ланцюги перебудувались, збільшилось навантаження на залізницю. Мали також проблему в лютому, але всі ці механізми ще не встигли порушитися. Просто обсяги перерозподілили і більше стали їхати через Румунію", – каже Куюн.

Немає проблем і з дизельним пальним та бензином. Перше найбільше завозять залізницею з Польщі і, за словами експерта, ще є можливості для нарощення імпорту. Потрапляє пальне до України також зі Словаччини та Угорщини.

"Це взагалі феноменальна живучість українського ринку. У 2022 році ми до 100% усіх постачань просто розвернули на 180 градусів. Наші трейдери дуже адаптивні", – зазначає експерт.

Як на інших ринках

Є проблеми й в інших сегментах економіки. Зокрема, через затримки з постачаннями паперу у видавництві "Ранок" прогнозують до 15%-20% зростання цін на книги. У компанії Suziria Group, які є найбільшими постачальниками зоотоварів для мереж зоомаркетів (зокрема і для власної мережі MasterZoo), зазначають, що затримка вантажів відбувається щонайменше на тиждень. Відповідно, ритейлери недоотримують товар, а кінцеві споживачі не знаходять на полицях ласощі для домашніх улюбленців. Ще в грудні через блокаду кордону у міжнародній мережі товарів для дому JYSK заявляли про недоотримання понад 100 млн грн в обороті. 

Що далі

Що ж до впливу блокади польського-українського кордону на майбутнє, то за оцінкою фінансового аналітика Аналітичного центру "Обʼєднана Україна" Олексія Куща, від цього найбільше страждатиме імпорт та компанії, "заточені" на продаж сировини на світових ринках.

"Головне, що ми не розуміємо: те, що зараз поляки роблять, це навіть не про сьогоднішній час і не про сьогоднішнє зерно йдеться. Це свого роду превентивна акція, яку вони здійснюють для того, щоб продемонструвати Європі тотальне несприйняття аграрно-сировинного характеру української економіки як частини економіки Європейського Союзу", – пояснює економіст.

Ключовий висновок, який має зробити Україна з цієї ситуації, це необхідність запускати власні проєкти перероблення.

"Ми можемо з європейськими чиновниками говорити про надання Україні допомоги на розвиток внутрішнього перероблення. Україна могла б бути світовим лідером з виробництва біопалива, як Латинська Америка. Його можна було б спокійно зараз реалізовувати в Європі, тому що на нього є постійно нарощуваний попит. Воно є частиною програми зеленого курсу Європейського Союзу. Так само в Україні міг би бути глибшим процес перероблення: це рослинний білок з тієї ж сої. І цей список можна продовжувати", – каже Олексій Кущ.