Без диму і нікотину. Як заборона куріння електронних сигарет вплинула на бари і ресторани

11 липня 2022 року набули чинності норми антитютюнового закону, який забороняє куріння електронних пристроїв у громадських місцях, зокрема, в ресторанах, барах чи готелях. За порушення Закону передбачаються штрафи. При чому, відповідальність за порушення закону несуть як курці, так і власники закладів, де курять.

Ба більше, невдовзі в Україні стане незаконною реклама новітніх пристроїв для куріння. 11 липня вступає в дію тотальна заборона реклами та спонсорства, зокрема, в медіа електронних девайсів для куріння, IQOS, glo.  Досі за цим не було жодного контролю, а тепер за кожен факт реклами передбачатимуться штрафи розміром до 50 000 грн. 

LIGA.net у партнерському матеріалі з ЦЕДЕМ запитала у представників сфери HoReCa (розшифровується як hotel, restaurant, cafe. – Ред.), як посилення антитютюнових заборон впливає на бізнес і чи відлякує відвідувачів.

Що думають підприємці

Співвласник київського ресторану "100 років тому вперед" та львівського бістро "Інші", шеф-кухар Євген Клопотенко переконаний, що заборона куріння  в громадських закладах позитивно впливає на їхню роботу. Адже передусім, це про комфорт та здоров’я гостей.

Каже, коли в приміщеннях було дозволено курити електронні сигарети і вейпи, отримували негативні відгуки від гостей. Тому ще до початку дії законодавчої заборони вирішили стати повністю smoking free закладами. "Коли гості дізнавались, що у нас на терасі не можна курити, лише в одиничних випадках обирали піти в інший заклад", – підкреслює Клопотенко.

Антитютюнові заборони підтримує співзасновниця київського бару і культурного простору Squat 17b Дар’я Криж. На її думку, це дозволяє людям відчути колективну відповідальність за своє здоров'я та здоров'я оточуючих. 

"Куріння в громадських місцях не є нормою в усьому цивілізованому світі. Якщо суспільний договір каже "тут курити не можна, а ось тут – місця для курців", люди здебільшого дотримуються правил", – переконана Дар’я.

"Наші гості чемні і розуміють, коли просимо їх не курити на території закладу, це водночас піклування про тих, хто не курить, і дотримання чинного законодавства, – підкреслює Криж. Проте гості-курці електронних сигарет приносять до нас використані електронні сигарети, які збираємо для волонтерських потреб".

У закладах мережі холдингу емоцій "!FEST" за цей рік теж не відчули змін у відвідуванні через антитютюнові обмеження, розповідає керівник PR-відділу холдингу Тарас Маселко. "Всередині наших закладів давно не курять. Минулого року на деяких літніх терасах ми ще мали спеціально відведені місця для куріння, цьогоріч відмовились і від них", – каже він.

За останнє десятиліття, звертає увагу Маселко, у Львові загалом значно поменшало курців.

Український ресторатор, бренд-шеф та засновник компанії GastroFamily Дмитро Борисов пригадує, як у своїй 14-річній ресторанній діяльності кілька разів стикався з антитютюновими посиланнями. Почав свою діяльність, коли у приміщеннях, в принципі, курили: "Дим "стояв коромислом", гості курили на барній стійці…".  

Сьогодні, через рік після заборони куріння електронних пристроїв у громадських місцях, ресторатор не бачить прямих економічних наслідків для своїх закладів. Водночас звертає увагу на інше – на ринку досі існують "винятки з правил". Зокрема, попри діючу з 2012 року заборону, працюють кальянні. 

Моніторинг засвідчив, що "законодавчий батіг" не потрібен для 80% закладів, які виконують вимогу закону про заборону куріння. Водночас п’ята частина закладів у Києві та Львові, чверть у Дніпрі та третина в Одесі – порушують норми. 

При цьому, 73% громадян в Україні підтримують подальше розширення громадських місць, вільних від куріння. Ба більше, серед цих опитаних – 87% некурці і 51% – курці. Оскільки суспільство в своїй більшості підтримує антитютюнове законодавство, коли заборона куріння в закладах є обов’язковою, втрати клієнтів зазвичай не відбувається. Стверджувати зворотне – надумані ризики. Але досі такі заяви можуть лунати, і досвід України тут не унікальний. 

Коли у 2003 році у Нью-Йорку заборонили куріння в ресторанах та барах, то критики пророкували кінець індустрії гостинності, ресторанного бізнесу та туризму. Але звіт Міністерства охорони здоров'я США у 2013-му засвідчив протилежне: ресторанів і барів у місті стало приблизно на 6000 більше, ніж було за десять років до того, пише Reuters. 

Численні дослідження демонструють, що, попри заяви опонентів антитютюнових обмежень,  антитютюнове законодавство не є серйозною загрозою для ресторанного і барного бізнесу. Те саме можна сказати про готельний сектор.

Опитування підтверджують, що на бари і, наприклад, сімейні ресторани чи заклади швидкого харчування антитютюнові заборони можуть впливати по-різному. Але на агрегованому економічному рівні вплив врівноважується. Тобто для підприємців вигідно ухвалювати ділові рішення, відповідно до суспільного договору. Якщо ресторану є, що запропонувати клієнту, гості-курці залишаються. 

Повернення перевірок 

В квітні цього року Держпродспоживслужба України відновила перевірки у громадських місцях на дотримання норм антитютюнового законодавства. LIGA.net звернулася до них із офіційним запитом, щоб дізнатися про перші підсумки роботи. 

У відомстві нагадали, що для перевірок є три законні підстави:

1. Самостійна заява суб’єкта господарювання;

2. Доручення прем’єр-міністра України перевірити суб’єкт господарювання; 

3. Звернення фізичної особи.

Після відновлення контролю заборони куріння, повідомили у Держпродспоживслужбі, подібні доручення від прем’єр-міністра або заяви від суб′єктів господарювання їм не надходили. Водночас, починаючи з п’ятого квітня, на момент публікації отримали 63 звернення від громадян про порушення – куріння кальянів та розміщення попільничок у закладах ресторанного господарства. 

Інформація про притягнутих до відповідальності підприємців (скільки їх, скільки штрафів заплатили) буде в наявності в кінці першого півріччя 2023 року. Це передбачає затверджена методика звітування про держнагляд, повідомили LIGA.net.

У Держпродспоживслужбі, крім того, зауважили, що застосовують фінансові санкції виключно щодо суб′єктів господарювання. Притягувати до відповідальності курців-порушників – це компетенція Нацполіції. 

Радимо перевірити власні знання антитютюнового законодавства і пересвідчитися, чи ризикуєте отримати штраф за куріння. Це можна легко зробити за допомогою онлайн-тесту ЦЕДЕМ тут. 

Як повідомити про незаконне куріння

На вебпорталі Держпродспоживслужби або звернутися до територіальних органів Держпродспоживслужби за місцем свого проживання. Можна також через сервіс Центру громадського здоров’я.

Важливо: заборона куріння не обмежує права українців, хоча інколи і такі маніпулятивні заяви лунають.  У ст. 3 Конституції України зазначено, що здоров’я людини — одна з найвищих соціальних цінностей. До того ж  ратифікована Україною Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну визначає, що Сторони конвенції захищають політику громадського здоров’я від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової промисловості, роз'яснюють у Держпродспоживслужбі.

Варто зауважити, що антитютюнові заборони посилюють насамперед не для того, щоб дискримінувати курців. Головна мета – убезпечити від куріння молодь і дітей. Бо у цьому український досвід теж не унікальний. У Великобританії міністри закликали заборонити одноразові вейпи на тлі популярності серед британських дітей. Очікується, що уряд Австралії вживе заходів щодо боротьби з незаконним вейпінгом на тлі зростання споживання підлітками. Уряди країн по всьому світу думають, як убезпечити від куріння майбутнє свого суспільства. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку понад 8 млн людей в усьому світі помирають через хвороби, спричинені вживанням тютюну.