RU

Без диму і нікотину. Як заборона куріння електронних сигарет вплинула на бари і ресторани

Без диму і нікотину. Як заборона куріння електронних сигарет вплинула на бари і ресторани - Фото
07.06.2023, 08:00

Майже рік в Україні заборонено курити електронні пристрої у громадських місцях на рівні зі звичайними сигаретами. Розбираємо, чи нашкодило це бізнесу.

11 липня 2022 року набули чинності норми антитютюнового закону, який забороняє куріння електронних пристроїв у громадських місцях, зокрема, в ресторанах, барах чи готелях. За порушення Закону передбачаються штрафи. При чому, відповідальність за порушення закону несуть як курці, так і власники закладів, де курять.

За куріння електронних сигарет, IQOS/glo, кальянів у громадських місцях (крім кафе, барів, ресторанів) – 1000 грн, за повторне порушення – 10 тис. грн; розміщення попільничок чи кальяну або куріння у кафе, барах, ресторанах (для власників закладів) – 3000 грн, за повторне порушення – 15 тис. грн.

Ба більше, невдовзі в Україні стане незаконною реклама новітніх пристроїв для куріння. 11 липня вступає в дію тотальна заборона реклами та спонсорства, зокрема, в медіа електронних девайсів для куріння, IQOS, glo.  Досі за цим не було жодного контролю, а тепер за кожен факт реклами передбачатимуться штрафи розміром до 50 000 грн. 

LIGA.net у партнерському матеріалі з ЦЕДЕМ запитала у представників сфери HoReCa (розшифровується як hotel, restaurant, cafe. – Ред.), як посилення антитютюнових заборон впливає на бізнес і чи відлякує відвідувачів.

Що думають підприємці

Співвласник київського ресторану "100 років тому вперед" та львівського бістро "Інші", шеф-кухар Євген Клопотенко переконаний, що заборона куріння  в громадських закладах позитивно впливає на їхню роботу. Адже передусім, це про комфорт та здоров’я гостей.

"Точно не скажу, як заборона вплинула безпосередньо на прибутковість, але рівень задоволеності наших гостей точно виріс", – зауважує Клопотенко. 

Каже, коли в приміщеннях було дозволено курити електронні сигарети і вейпи, отримували негативні відгуки від гостей. Тому ще до початку дії законодавчої заборони вирішили стати повністю smoking free закладами. "Коли гості дізнавались, що у нас на терасі не можна курити, лише в одиничних випадках обирали піти в інший заклад", – підкреслює Клопотенко.

Антитютюнові заборони підтримує співзасновниця київського бару і культурного простору Squat 17b Дар’я Криж. На її думку, це дозволяє людям відчути колективну відповідальність за своє здоров'я та здоров'я оточуючих. 

"Куріння в громадських місцях не є нормою в усьому цивілізованому світі. Якщо суспільний договір каже "тут курити не можна, а ось тут – місця для курців", люди здебільшого дотримуються правил", – переконана Дар’я.

"Заборона куріння електронних пристроїв економічно не вплинула на Squat 17b і потік гостей", – говорить Дар'я Криж. 

"Наші гості чемні і розуміють, коли просимо їх не курити на території закладу, це водночас піклування про тих, хто не курить, і дотримання чинного законодавства, – підкреслює Криж. Проте гості-курці електронних сигарет приносять до нас використані електронні сигарети, які збираємо для волонтерських потреб".

У закладах мережі холдингу емоцій "!FEST" за цей рік теж не відчули змін у відвідуванні через антитютюнові обмеження, розповідає керівник PR-відділу холдингу Тарас Маселко. "Всередині наших закладів давно не курять. Минулого року на деяких літніх терасах ми ще мали спеціально відведені місця для куріння, цьогоріч відмовились і від них", – каже він.

За останнє десятиліття, звертає увагу Маселко, у Львові загалом значно поменшало курців.

"Думаю, це радше настрій суспільства, ніж ставлення до окремих просторів, наприклад, ресторації чи кав'ярні", – зауважує піарник.

Український ресторатор, бренд-шеф та засновник компанії GastroFamily Дмитро Борисов пригадує, як у своїй 14-річній ресторанній діяльності кілька разів стикався з антитютюновими посиланнями. Почав свою діяльність, коли у приміщеннях, в принципі, курили: "Дим "стояв коромислом", гості курили на барній стійці…".  

"Але до законодавчих заборон люди зрештою підлаштовуються, адже ходять у заклади громадського харчування за враженнями. Якщо ми гарно зробили свою роботу і це вразило гостей, вони стають до нас лояльними", – підкреслює Борисов. 

Сьогодні, через рік після заборони куріння електронних пристроїв у громадських місцях, ресторатор не бачить прямих економічних наслідків для своїх закладів. Водночас звертає увагу на інше – на ринку досі існують "винятки з правил". Зокрема, попри діючу з 2012 року заборону, працюють кальянні. 

Нагадаємо, що у березні минулого року уряд наклав заборону на перевірки дотримання антитютюнового законодавства. Як наслідок, недобросовісні підприємці почали порушувати частіше – це доводять, наприклад, результати всеукраїнського громадського моніторингу кафе, барів і ресторанів, який волонтери кампанії "Молодь вільна від куріння" провели впродовж вересня-грудня 2022 року у п'яти містах України: Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Тернополі.

Моніторинг засвідчив, що "законодавчий батіг" не потрібен для 80% закладів, які виконують вимогу закону про заборону куріння. Водночас п’ята частина закладів у Києві та Львові, чверть у Дніпрі та третина в Одесі – порушують норми. 

При цьому, 73% громадян в Україні підтримують подальше розширення громадських місць, вільних від куріння. Ба більше, серед цих опитаних – 87% некурці і 51% – курці. Оскільки суспільство в своїй більшості підтримує антитютюнове законодавство, коли заборона куріння в закладах є обов’язковою, втрати клієнтів зазвичай не відбувається. Стверджувати зворотне – надумані ризики. Але досі такі заяви можуть лунати, і досвід України тут не унікальний. 

Коли у 2003 році у Нью-Йорку заборонили куріння в ресторанах та барах, то критики пророкували кінець індустрії гостинності, ресторанного бізнесу та туризму. Але звіт Міністерства охорони здоров'я США у 2013-му засвідчив протилежне: ресторанів і барів у місті стало приблизно на 6000 більше, ніж було за десять років до того, пише Reuters. 

Численні дослідження демонструють, що, попри заяви опонентів антитютюнових обмежень,  антитютюнове законодавство не є серйозною загрозою для ресторанного і барного бізнесу. Те саме можна сказати про готельний сектор.

Опитування підтверджують, що на бари і, наприклад, сімейні ресторани чи заклади швидкого харчування антитютюнові заборони можуть впливати по-різному. Але на агрегованому економічному рівні вплив врівноважується. Тобто для підприємців вигідно ухвалювати ділові рішення, відповідно до суспільного договору. Якщо ресторану є, що запропонувати клієнту, гості-курці залишаються

Повернення перевірок 

В квітні цього року Держпродспоживслужба України відновила перевірки у громадських місцях на дотримання норм антитютюнового законодавства. LIGA.net звернулася до них із офіційним запитом, щоб дізнатися про перші підсумки роботи. 

У відомстві нагадали, що для перевірок є три законні підстави:

  1. Самостійна заява суб’єкта господарювання;

  2. Доручення прем’єр-міністра України перевірити суб’єкт господарювання; 

  3. Звернення фізичної особи.

Після відновлення контролю заборони куріння, повідомили у Держпродспоживслужбі, подібні доручення від прем’єр-міністра або заяви від суб′єктів господарювання їм не надходили. Водночас, починаючи з п’ятого квітня, на момент публікації отримали 63 звернення від громадян про порушення – куріння кальянів та розміщення попільничок у закладах ресторанного господарства. 

Інформація про притягнутих до відповідальності підприємців (скільки їх, скільки штрафів заплатили) буде в наявності в кінці першого півріччя 2023 року. Це передбачає затверджена методика звітування про держнагляд, повідомили LIGA.net.

У Держпродспоживслужбі, крім того, зауважили, що застосовують фінансові санкції виключно щодо суб′єктів господарювання. Притягувати до відповідальності курців-порушників – це компетенція Нацполіції. 

Радимо перевірити власні знання антитютюнового законодавства і пересвідчитися, чи ризикуєте отримати штраф за куріння. Це можна легко зробити за допомогою онлайн-тесту ЦЕДЕМ тут

Як повідомити про незаконне куріння

На вебпорталі Держпродспоживслужби або звернутися до територіальних органів Держпродспоживслужби за місцем свого проживання. Можна також через сервіс Центру громадського здоров’я.

Важливо: заборона куріння не обмежує права українців, хоча інколи і такі маніпулятивні заяви лунають.  У ст. 3 Конституції України зазначено, що здоров’я людини — одна з найвищих соціальних цінностей. До того ж  ратифікована Україною Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну визначає, що Сторони конвенції захищають політику громадського здоров’я від впливу комерційних та інших корпоративних інтересів тютюнової промисловості, роз'яснюють у Держпродспоживслужбі.

Варто зауважити, що антитютюнові заборони посилюють насамперед не для того, щоб дискримінувати курців. Головна мета – убезпечити від куріння молодь і дітей. Бо у цьому український досвід теж не унікальний. У Великобританії міністри закликали заборонити одноразові вейпи на тлі популярності серед британських дітей. Очікується, що уряд Австралії вживе заходів щодо боротьби з незаконним вейпінгом на тлі зростання споживання підлітками. Уряди країн по всьому світу думають, як убезпечити від куріння майбутнє свого суспільства. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку понад 8 млн людей в усьому світі помирають через хвороби, спричинені вживанням тютюну.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.

Коментарі

Останні новини