Бізнес-тиждень: ДПС нишпорить в Instagram, спиртовий бум, Польща готує скандал

Можливе припинення допомоги українським біженцям в Європі, податкова досліджує діяльність підприємців в соцмережах, лібералізація від Нацбанку, кадрові проблеми, пристрасті навколо експорту зерна, ринок електромобілів зростає.

Чим ще запам'ятався бізнес-тиждень - у дайджесті на LIGA.net.

Очікуємо приплив кадрів: Польща та Швейцарія готують українців до повернення, але різними способами  

Стимулювання. Швейцарія: $4000 за повернення в Україну

Швейцарія буде платити українським біженцям за повернення додому. Державний секретаріат із міграції (SEM) Швейцарії у співпраці з владою кантонів представив тимчасову стратегію стимулювання повернення біженців в Україну.  

Через два-три роки – до 2025 року – буде скасований статус тимчасового захисту (статус S) для біженців з України, які виїхали після нападу Росії. Швейцарська влада розраховує, що до зазначеного терміну близько 70 000 українців (80% від тих, хто в'їхав) зможуть повернутися додому.

Очікується, що після скасування статусу S більшість українців залишить Швейцарію протягом наступних 6-9 місяців. Для стимулювання від’їзду їм запропонують фінансову допомогу від $1000 до $4000 на людину – залежно від етапу від'їзду.

Решта – 14 000 українців – побажають залишитися у Швейцарії, очікують у SEM.

Чим довше перебування у Швейцарії, тим менша ймовірність того, що людина захоче виїхати за власним бажанням, йдеться у стратегії. Крім того, після п'яти років безперервного перебування українці можуть отримати швейцарський дозвіл B, який дозволяє жити в країні п'ять років.

У документі робиться висновок, що необхідно зробити все можливе для заохочення добровільного виїзду українців. Час на підготовку до виїзду не повинен бути ні надто коротким (щоб можна було планувати повернення), ні надто довгим, щоб не спонукати людей залишатися.

Витискання. Польща: скорочення допомоги  

З 2024 року Польща почне скорочувати допомогу для українських біженців. Про це речник уряду Польщі Пьотр Мюллер сказав в інтерв'ю PAP.

Речник польського уряду повідомив, що етап масового виїзду українців за кордон завершився. Тому рішення уряду про їх фінансову підтримку "втрачають силу, так у рішеннях прописано, що вони не будуть продовжені".

На запитання, коли саме вони почнуть втрачати силу, Мюллер відповів: "Ймовірно, перший квартал [2024 року]". Він вважає, що необхідності продовжувати цю допомогу не буде.

Цікаво, що в цей же час українці, що відвідували Польщу, збільшують свої витрати в цій країні. У другому кварталі 2023 року співвітчизники залишили у сусідів валюти на 14,7 млрд грн, що на 20% (2,5 млрд грн) більше проти аналогічного періоду минулого року. Про це йдеться у звіті центрального статистичного управління Польщі (GUS). 

Згідно з даними Євростату, на кінець червня 2023 року в Польщі було зареєстровано приблизно 975 000 українців.

Податкова досліджує діяльність підприємців в Instagram та Facebook

Підприємці, які мають магазини в Instagram та Facebook, повинні офіційно зареєструвати свій бізнес, повідомляє Державна податкова служба.

"ДПС постійно отримує інформацію про факти здійснення системної господарської діяльності без державної реєстрації. Всі випадки досліджуються та перевіряються працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, зокрема податкові перевірки", – йдеться у повідомленні.

У ДПС наголошують, що всі інтернет-продавці повинні офіційно зареєструвати підприємницьку діяльність та сплачувати податки. Приймати платежі на банківські картки фізичних осіб заборонено.

Податківці також розповіли, що у вересні вже зреагували на такий бізнес в Івано-Франківській, Хмельницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Сумській, Вінницькій, Чернігівській області та у Києві.

Раніше Державна податкова служба оприлюднила оновлення затвердженого Плану-графіку проведення документальних перевірок на 2023 рік.

Новий курс гривні. Режим керованої гнучкості влаштовує експортерів

З 3 жовтня Національний банк (НБУ) визначає офіційний курс гривні за курсом операцій на міжбанківському ринку, а не встановлює директивно, як це було з 24 лютого 2022 року. Нові правила називали "режим керованої гнучкості обмінного курсу". LIGA.net розбиралася, що вийшло фактично.

Нацбанк суттєво обмежує курсові коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення.

Населення

НБУ переконує, що нові правила не вплинуть на населення, яке купує готівкову валюту. Бо курс на готівковому валютному ринку, де можуть купувати й продавати валюту громадяни, встановлюватимуть за тими самими правилами, що й раніше. Цей ринок працює в такому режимі вже майже півтора року. А гривня на ньому впродовж цього періоду як послаблювалася, так і зміцнювалася. Наприклад – влітку до 37,2 грн/$.

Бізнес та бюджет

"Зміна курсового режиму стосується роботи міжбанківського валютного ринку, де купує та продає валюту бізнес. За ним і визначатиметься офіційний курс. Але з поправкою, що НБУ значно стримуватиме коливання на міжбанківському ринку. Натомість правила встановлення курсу в тих сегментах валютного ринку, де продає та купує валюту населення, не зміняться. Йдеться як про готівковий ринок, так і про карткові курси банків", – пояснює член ради НБУ Василь Фурман.

Варто зазначити: рішення НБУ було оголошено після того, як Міністерство фінансів перед внесенням до парламенту проєкту бюджету на 2024 рік повідомило, що у своїх розрахунках орієнтувалось на курс щодо року на рівні 41,4 грн/$. Це відчутно вище фіксованого рівня в 36,6 грн/$, який діє зараз.

Навіщо це Мінфіну? Що вище ціни – то більше буде податкових надходжень до бюджету. Насамперед – від ПДВ та імпортних мит.

"Мінфін та наші великі експортери зацікавлені в дешевшій гривні. Для Мінфіну це додаткові доходи бюджету шляхом оподаткування дорожчого в гривні імпорту, а для експортерів – просто більше грошей. Водночас НБУ відповідає за цінову стабільність. Це розуміється як низька інфляція. Зрозуміло, що зростання долара частково призводить до зростання цін. У цій боротьбі за курс гривні незалежний Нацбанк має більше впливу та інструментів", – зазначає фінансист Тарас Козак.

Кадрова проблема. Як скоро почнуть завозити робітників з-за кордону?

Компанія AirUnit, що виробляє дрони, має проблему з кадрами. Співзасновник компанії Андрій Штепа в інтерв’ю LIGA.net каже, що наразі головна проблема "всіх напрямів – нестача фахівців. Їх не більшає – когось мобілізують, хтось виїжджає з країни". 

Кадровий голод турбує і галузь розмінування, яка в Україні притягує все більше грошей. Один із варіантів вирішення проблеми – завезення в Україну вже досвідчених саперів із таких азійських країн, як Камбоджа і Лаос, де також проводять роботи з розмінування. Справа в тому, що іноземців не призивають в армію, а базове вивчення мови в рамках професії не потребує багато часу. 

Хто береться 

У більшості випадків за розмінування власних полів беруться самі фермери або місцеві жителі, які мають якийсь саперний досвід та металошукачі. Працюють без оформлення ліцензій, на свій страх та ризик. Вартість їхніх послуг – від 5000 до 15 000 грн за гектар. Але ніяких гарантій вони не дають. У такому випадку нещасний випадок – це особиста біда клієнтів, які наймають "саперів"-аматорів. Через порівняно невисоку ціну це звичайна практика як у Миколаївській, так і в Харківській і інших областях, дотичних до лінії бойових дій.  

Цивілізований шлях – коли аграрні компанії створюють власні підрозділі для розмінування. У такому разі фахівці проходять навчання, а компанія – всі процедури для отримання потрібних ліцензій. Так зробив агрохолдинг "Нібулон" ‒ про це читайте в репортажі LIGA.net. Наразі у цього підрозділу вражаючі показники ефективності роботи. Витрати саме на розмінування гектара тут становлять близько 24 000 грн, без врахування подальших робіт щодо рекультивації ґрунту та приведення до ладу ландшафту. На ліквідацію таких наслідків війни іноді доводиться витрачати вдвічі більше, ніж на демайнінг – наприклад, на місці інтенсивних боїв.     

У тому ж репортажі йдеться про інших комерційних операторів із розмінування. Окремо серед них стоїть ДП "Укроборонсервіс", якому колеги за цехом приписують "надможливості" та тісні зв’язки із МОУ, ДСНС і будь-ким, дотичним до теми розмінування. В усякому випадку саме ця компанія є лідером серед "комерційників" із отримання замовлень на демайнінг.  

Пристрасті навколо експорту зерна. Польщу бісить український позов до СОТ, греки запрошують до своїх портів, а росіяни готуються атакувати зерновози

У вересні Україні вдалося експортувати 4,2 млн тонн агропродукції. Це майже вдвічі менше за максимальні обсяги в межах зернового коридору, повідомив Український клуб аграрного бізнесу.

Чорне море

Аналітики очікують, що в жовтні обсяг експорту зростатиме завдяки поступовому збільшенню відвантажень тимчасовим морським коридором без участі російської сторони. Але Велика Британія із посиланням на дані розвідки попереджає, що Росія може використовувати морські міни для нападів на цивільні судна в Чорному морі.

Польща

Ще один перспективний канал нарощування – налагодження експорту чотирьох видів продукції (пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику) у п’ять сусідніх країн ЄС через систему ліцензування. Але і тут є але. Польський аграрний міністр Роберт Телус наполягає на тому, що для покращення відносин Україна має "просто відкликати свою скаргу до СОТ, а не говорити про якесь призупинення". До цього він назвав такий позов абсурдним.

5 жовтня заступник міністра економіки України, торговий представник Тарас Качка заявив, що скарга України до СОТ, подана проти Польщі, Угорщини й Словаччини, поки що перебуває на паузі.

• У середині вересня три країни ЄС (Угорщина, Польща і Словаччина), всупереч рішенню Єврокомісії, продовжили заборону на експорт української агропродукції в односторонньому порядку.
• Після цього Україна подала до СОТ позови проти цих країн. Паралельно Україна запропонувала ввести механізм спільної верифікації та погодження постачання пшениці, кукурудзи, ріпака та насіння соняшника до цих країн, а також Болгарії й Румунії.

Греція

Міністр закордонних справ Греції Джордж Герапетрітіс запропонував на зустрічі голів МЗС ЄС у Києві використовувати грецькі порти як альтернативний маршрут для експорту українського зерна.

У Брюсселі вже йдуть консультації між Грецією, єврочиновниками, деякими країнами ЄС та Великою Британією щодо реалізації цього плану.

Греції необхідно у короткий термін модернізувати ділянку залізниці на кордоні з Болгарією, щоб налагодити роботу нового "зернового коридору".

Греція представила свій план як альтернативу зерновим коридорам через Балтійське та Адріатичне моря.

Рекордний куш. Азартний бізнес сплатив 1 млрд грн до бюджету. Але Нацкомісія з цінних паперів пропонує пограти в деривативи

Податкові сплати від грального бізнесу у вересні 2023 року становили 1,01 млрд грн. Це вп'ятеро більше проти 2021 року – завдяки новим правилам оподаткування цієї сфери.

Альтернатива

Водночас Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) спільно з LIGA.net доступно пояснюють, як заробити на використанні фінансових інструментів. Наприклад, на форвардні контракти можуть використовувати інвесторів, які хочуть спекулювати на зміні ціни товару або послуги.

Так, інвестор може укласти форвардний контракт на купівлю пшениці, якщо він вважає, що ціна пшениці зросте. Якщо ціна пшениці зросте, інвестор зможе отримати прибуток від свого форвардного контракту.

Кльово не буде. Штрафи для звичайних рибалок такі ж, як і для рибхозів

Любителів-рибалок прирівняли до рибгоспів під час нарахування збитків за незаконний вилов риби. Штраф за сома – 5,2 тис. грн, судака – 3,6 тис. грн.

Кабінет міністрів затвердив Постановою №1042 єдині такси як для підприємців, так і фізичних осіб для обчислення розміру шкоди, заподіяної водним мешканцям у разі порушення рибоохоронного законодавства. Про це повідомляє пресслужба міністерства аграрної політики та продовольства.

Документ прибирає два різні підходи для розрахунку збитків за порушення правил рибальства, а саме поділ порушників на підприємців та фізичних осіб: їм нараховувалися різні суми збитків за ті самі порушення, пояснюють у Міністерстві.

Нова постанова затверджує єдині такси як для підприємців, так і фізичних осіб для обчислення розміру шкоди.

Розмір шкоди визначатиметься згідно з таксою, у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (17 грн).

Наприклад, за незаконний вилов одного веслоноса (гібрид осетрових риб Polyodon spathula) шкода оцінюється відповідно до такси у 1110 неоподатковуваних мінімумів доходів (18 870 грн), за одну форель – 425 неоподатковуваних мінімумів (7225 грн), сома європейського – 301 (5117 грн), судака звичайного – 211 (3587 грн), кілограм хамси – 5 (85 грн), кілограм кільки – 7 (99 грн).

Укрзалізниця нав’язує експортерам свою філію. Битва за євровізки

Укрзалізниця оголосила про рішення з 1 жовтня використовувати наявні євровізки (для перестановки українських вагонів на європейську колію) лише для перестановки вагонів філії "Центр транспортної логістики". Це сталося без попередження учасників ринку та попередніх консультацій.

Учасники Європейської Бізнес Асоціації попросили скасувати рішення перевізника, бо "будь-які обмеження, які вводяться всередині країни, створюють додаткові труднощі для компаній на тлі вже чинних зовнішніх обмежень".

Через блокаду морських портів і заборону імпорту сільгосппродукції з боку сусідніх європейських держав український бізнес вкрай обмежений у виборі маршрутів для експорту власної продукції, зазначили в ЄБА.

Наявні маршрути мають обмежену пропускну здатність, а їх використання здорожчує вартість продукції. Через це собівартість продукції балансує на межі збитковості, а подекуди виробництво вже є нерентабельним для бізнесу.

В Україну повертається H&M, з Росії тікає Карслберг

Мережа магазинів шведського бренду H&M відновить роботу у Києві та Львові. Мова про потачок роботи шести магазинів в Україні наприкінці листопада – початку грудня.

H&M хотіли відкритись раніше, однак зіштовхнулись із дефіцитом персоналу, говорить директор торгового центру. "За півтора року простою частина працівників звільнилася, хтось пішов захищати Україну, хтось виїхав з України".

У пресслужбі H&M коментарі щодо відновлення роботи не надали. Інформація про те, що H&M Group планує поступово запускати магазини в Україні з листопада, була раніше.

"Після тривалих обговорень із глобальними та місцевими зацікавленими сторонами ми готові розпочати процес повторного відкриття більшості наших магазинів", – повідомив регіональний менеджер регіону Східна Європа Мемет Арісой.

Зі свого боку, данська пивоварна група Carlsberg покидає ринок Росії. Данці розривають ліцензійні угоди, які дозволяють російській "Балтиці" виробляти та продавати пиво брендів, що належать групі. Про це йдеться у заяві Carlsberg Group.

В липні цього року за указом російського диктатора Володимира Путіна "Балтика" була передана під зовнішнє управління Федерального агентства з управління державним майном (Росмайно).

Ринок електромобілів в Україні зріс у 2,6 раза

У серпні українці купили 3 841 електрокар, що вперше завезені в країну. Це в 2,6 раза більше проти серпня 2022 року.

З них нових – 684 одиниці, вживаних — 3080.

У вересні куплено ще більше нових електрокарів – 771 шт. Перші за продажами Volkswagen ID.4 та Volkswagen ID.6 (344 та 69 шт). Усі ці моделі виготовлені в Китаї для місцевого ринку та імпортовані неофіційними дилерами бренду в Україну. Жодної нової Tesla куплено не було. Їх купують лише вживаними. У вересні загальний рівень продажу трьох моделей вживаних Tesla становив 331 – що менше від продажу нових "китайців".

Топ нових електромобілів:

1. Volkswagen ID.4 — 344 шт.
2. Volkswagen ID.6 — 69 шт.
3. Toyota bZ4X — 50 шт.
4. Honda e: NP1 — 27 шт.
5. Honda e: NS1 — 22 шт.
6. BYD Yuan Plus — 19 шт.
7. BMW iX — 15 шт.
8. Audi Q4 — 15 шт.
9. Hyundai Ioniq 6 — 13 шт.
10. Zeekr 001 — 12 шт.