Бізнес-тиждень: хто купив "Росинку", банкіри б’ють рекорди, Google наповнює держбюджет

В уряді взялися за нову модель фондового ринку, реформу виноробства та змінили правила реєстрації нових автомобілів. Ростислав Шурма продовжує боротьбу з Нафтогазом – цього разу за спадок Медведчука.Читайте, чим ще запам’ятався бізнес-тиждень.Урожайність майже рекорднаУрожай зернових та олійних культур цього року буде значно кращий, ніж очікувалось раніше.На початку весни 2023 року Міністерство аграрної політики очікувало валовий збір на рівні 63,5 млн т (на 13% менше, ніж торік). Тепер його прогноз – 76,7 млн т (на 5% більше, ніж торік).Хоча цього року загальна площа посівних ярих і озимих зернових на 980 тис. га менша, ніж торік."Погодні умови сприяли майже рекордній врожайності зернових культур (до 51,8 ц/га), що дозволяє значно збільшити обсяги виробництва врожаю", – повідомило міністерство.За попередніми оцінками, у 2023 році в Україні зберуть 20,9 млн т пшениці, 5,8 млн т ячменю, 28,1 млн т кукурудзи.Валове виробництво олійних культур досягне 20,3 млн т (на 550 тис. т менше, ніж торік), зокрема соняшнику – 12,0 млн т, сої – 4,2 млн т, ріпака – 4,0 млн т. Соняшник і соя – культури, для яких прогнозується зменшення урожаю.Урожай цукрового буряка збільшиться з 9,9 млн т до 13,7 млн т.Читайте такожБільше зберемо, але менше продамо: Зернова асоціація підвищила прогноз врожаю-2023 Супруненко купив легендарний завод "Росинка" Завод безалкогольних напоїв "Росинка" у Києві за 138,5 млн грн купила компанія, бенефіціаром якої є ексдепутат Київської міської ради, бізнесмен В'ячеслав Супруненко. Про це свідчать дані Prozorro.Продажі та Contr Agent.Продаж пройшов у два етапи. 4 серпня 9% єдиного майнового комплексу заводу продали за 23 млн грн (договір уже підписаний), а 9 серпня – решту 91% за 115,5 млн грн.Ліквідатор ПрАТ "Краплинка" (теперішня назва завода-банкрута) Євген Луговський в коментарі LIGA.net пояснив, чому єдиний майновий комплекс "Росинки" розділили на два лоти."Через наявність боргів перед комунальними службами комплекс заводу відключений від водопостачання. Майже повністю відключене електропостачання. Внаслідок цього технічний стан енергетичного обладнання поступово погіршується та потребує фінансових вкладень. Ця обставина стала ключовою в ході визначення складу лотів. Перший лот охоплює енергетичне обладнання, оскільки саме це майно потребує першочергового відновлення для забезпечення функціонування комплексу", – розказав він."У разі виставлення майнового комплексу в цілому, внаслідок значної вартості майна, перший аукціон міг не відбутись, що знову ж таки могло призвести до продовження погіршення технічного стану майна та накопичення додаткових боргів перед підприємствами, що надають комунальні послуги", – додав ліквідатор.Загальна площа майнового комплексу становить 22 536,4 кв. м. Він розташований одному з центральних районів Києва на вул. Антона Цедіка (колишня Ежена Потьє), неподалік станції метро "Шулявська".Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" колись входив до першої п'ятірки виробників безалкогольних напоїв та мінеральних вод в Україні. Випускав солодку воду "Росинка", мінеральну воду "Софія Київська", напій "Capri-Sonne", напій безалкогольний на зерновій основі "Квас Давньокиївський", напої слабоалкогольні сильногазовані "Горілка Лимон", "Росинка-Лимон".Читайте такожФонд гарантування вкладів продав права вимоги на завод "Росинка"Нафтогаз та Офіс президента ділять спадок МедведчукаLIGA.net повідомляє, що АРМА хоче забрати мережу АЗС U.GO (колишня GLUSCO) у Нафтогазу Чернишова та передати Укрнафті Корецького, лояльного Ростиславу Шурмі.Тяганина за мережу АЗС U.GO почалася після призначення керівницею АРМА Олени Думи. По-перше, виявилося, що тепер просто керувати мало, а треба ще й заробляти. По-друге, АРМА звинуватила Нафтогаз у тому, що він надає неправдиві дані про прибутки компанії та кількість автозаправок, що працюють. Хоча буквально у травні 2023 року в АРМА стверджували інше.Сьогодні ж, за словами АРМА, державний бюджет отримав від управління десятками АЗС трохи більш як 1,5 млн грн доходу, що є причиною розірвання договору. Нафтогаз звернувся до Кабінету міністрів для того, аби той заявив, що укладені договори управління майном GLUSCO чинні. Група буде виконувати їх до моменту розв'язання спірних питань. Тобто підприємство фактично відмовляється віддати актив назад до АРМА. LIGA.net звернулась за коментарями до всіх сторін конфлікту. У Нафтогазі порадили дивитись на офіційні повідомлення компанії. З яких виходить, що єдиним арбітром вони вважають Кабінет міністрів.В АРМА жодних коментарів не надають. Але зробили заяву, що передають актив у керування Укрнафті та очікують суму щомісячних надходжень у 5 млн грн за керування активом. Укрнафта від коментарів відмовилася. Співрозмовники LIGA.net в Раді та уряді розповідають, що така суперечка між АРМА та Нафтогазом – це черговий прояв конфлікту між головою Нафтогазу Олексієм Чернишовим та заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою. Читайте такожАРМА запропонувало віддати заправки Glusco в управління УкрнафтиРекорд: прибуток українських банків за 6 місяців становить майже 68 млрд грнУ вівторок, 8 серпня, НБУ повідомив, що в першому півріччі 2023 року сукупний чистий прибуток банків досяг 67,6 млрд грн. Це історичний рекорд.За результатами 6 місяців минулого року українські банки вийшли в мінус – збитки склали 4,6 млрд грн. Раніше найприбутковішим роком в історії української банківської системи був 2021-й, коли у першому півріччі чистий прибуток становив 30,1 млрд грн.Головними чинниками прибутковості банків є процентні доходи, передусім від високоліквідних активів, та несуттєві обсяги формування резервів.Чистий операційний прибуток до відрахувань у резерви збільшився у першому півріччі 2023 року на 57% – до 87,4 млрд грн, тоді як темпи відрахувань у резерви скоротилися на 92%. Загалом із початку повномасштабного вторгнення банки сформували резерви під кредити на 103 млрд грн.За даними НБУ, операційний дохід банків у першому півріччі зріс на 35%, процентний дохід – на 41%, комісійний дохід – на 22%.Станом на 1 липня 2023 року лише 8 банків із 65 були збитковими із сукупним збитком 112 млн грн.Читайте такожНБУ переказав до бюджету рекордний прибуток у своїй історії"Податок на Google" приніс держбюджету майже 4 млрд грнЗа шість місяців 2023 року міжнародні компанії переказали до держбюджету 3,8 млрд грн "податку на Google". Його сплачують українські користувачі платних послуг у мережі Інтернет.За словами голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, станом на 1 серпня зареєстровано 94 платники податку.Найбільші суми за результатами другого кварталу були сплачені такими компаніями: Google Ireland Limited, Google Commerce Limited, Apple Distribution International Limited, Valve Corporation, Ebay Marketplaces GMBH, Fenix International Limited."Знаю, всіх цікавить, скільки у 2023 році податку на Google сплатив Onlyfans, – $928,2 тис." – додав Гетманцев.Також у 2023 році платники-нерезиденти сплатили 5,75 млрд грн податку на додану вартість.Читайте такожПро що свідчать підсумки держбюджету за 7 місяцівВ Україні реформують виноробство. Хто виграє?Верховна Рада схвалила у другому читанні законопроєкт №9030, який спрощує держрегулювання для невеликих виноробних господарств.В Україні на момент підготовки законопроєкту налічувалося лише 26 малих виробництв виноробної продукції. У 2013 році кількість таких виробництв була близько 100, а у 2018 році – 52.Наприклад, в Італії малих виробництв виноробної продукції – 48 000, у Франції – близько 27 000, в Іспанії – майже 14 000, у Грузії — понад 1000. Навіть у країнах, де менш сприятливий клімат для виноградарства, їхня кількість більша, ніж в Україні: у Словаччині малих виробництв – понад 28 000, у Німеччині – близько 10 000, у Чехії – майже 1200, у Канаді – 900, у Польщі – 400, у Нідерландах – більше ніж 180.Ухвалений документ насамперед скасовує необхідність отримання малими господарствами ліцензії на провадження діяльності з виробництва алкогольних напоїв. Натомість створюється Реєстр малих виробництв виноробної продукції.По-друге, виробникам дозволяється робити вино не лише зі своєї сировини, а й закуповувати сировину для виробництва. Обов'язкова вимога — куплена сировина має бути українською.По-третє, спрощується процедура звітності: її треба подавати не раз на місяць, а раз на рік. Водночас запроваджуються штрафи за маніпуляції зі звітністю.По-четверте, скасовується норма з розливу вина лише у скляну тару. Тепер його можна розливати в алюмінієві банки та кеги.Раніше LIGA.net повідомляла, що на підпис президента чекає проєкт закону №5762 про спрощення виробництва дистилятів в Україні. Автосалони реєструють продаж автомобілів по-новомуНабула чинності постанова №437 Кабміну, яка вносить зміни до процедури першої реєстрації нових автомобілів. Тепер транспортні засоби можна реєструвати від імені покупця.Отже, автосалони отримали можливість генерувати доручення на право представляти інтереси покупця. Таку довіреність можна підписати просто в автосалоні й без нотаріуса. Довіреність, а також акт прийняття-передання автомобіля формується за допомогою Єдиного державного реєстру. Документи підкріплюються електронним цифровим підписом або підписується паперовий бланк — залежно від того, як зручно покупцеві.Зміни скасовують обов'язковий огляд нових авто Експертною службою МВС. Також не обов’язково отримувати "транзитні" номерні знаки для одноразових поїздок для реєстрації нового авто. Покупець може відмовитися від "транзитних" номерів, і це буде вказано в акті огляду та/або приймання.Після оформлення необхідних документів представник автосалону може відвідати сервісний центр МВС замість покупця та отримати свідоцтво про реєстрацію авто на ім'я покупця та номерні знаки. В цей час автомобіль може залишатися в автосалоні.Новому власнику залишається лише забрати вже зареєстрований автомобіль у продавця.Читайте такожЗа три роки в Україні викрали 14 200 авто: рейтинг за марками та моделямиСтворюють нову модель фондового ринку, або навіщо потрібен біржовий кліринговий холдингВ інтерв’ю LIGA.net голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Руслан Магомедов повідомив, що є вже є чіткий план, що потрібно робити і куди рухатись для створення нової моделі фондового ринку.За словами Магомедова, необхідно створити прибуткову бізнес-модель біржового клірингового холдингу в Україні, який має створити "комфортні умови руху капіталу" західних та вітчизняних інвесторів. НКЦПФР хоче залучити до цього процесу міжнародного партнера із досвідом проєктування подібної технологічної моделі. Ще одне завдання – створення сприятливих законодавчих та регуляторних умов для залучення приватного капіталу в інфраструктуру ринку. "Треба розглянути можливість зменшення державної частки в Національному депозитарії України та Розрахунковому центрі, щоб туди прийшов приватний капітал, який буде зацікавлений у розвитку цих інституцій", – сказав голова комісії.Читайте такожГолова НКЦПФР Магомедов: "Зараз ринкових інструментів, окрім ОВДП, майже немає"Європа закачує газ для зберігання в УкраїніВ липні трейдери із країн ЄС та Молдови закачали на зберігання в українські ПСГ майже 600 млн куб м газу. Умови постачання газу – "митний склад" та short-haul.З Угорщини надійшло 223,8 млн кубометрів – 38% від загальних обсягів надходжень до України в липні. З Молдови – 142,9 млн кубометрів (24%), зі Словаччини – 119,6 млн кубометрів (20%), з Польщі – 102,8 млн кубометрів (18%).У липні закачування газу в режимах "митний склад" та short-haul демонструє найвищі показники з початку повномасштабного вторгнення, зазначають у компанії.Водночас у 2023 році закачування газу нерезидентами почалося раніше, ніж минулого року. Це пояснюється високим рівнем заповнення європейських газосховищ (понад 85%)."Українська газова інфраструктура довела свою надійність як для транспортування, так і для зберігання газу. Ми раді бачити іноземних замовників, які розуміють, що зберігання газу в Україні вигідне та безпечне", – прокоментував генеральний директор Оператора ГТС Дмитро Липпа.Читайте такожКабмін зробив крок до корпоративної реформи в Операторі ГТС. Це один з "маяків" МВФЕнергетичні напої: приріст продажів на 35%LIGA.net досліджувала, як попит на бадьорість через війну оживив український ринок напоїв.На українському ринку енергетиків – справжній бум. За понад рік повномасштабної війни тут з’явилось одразу кілька нових гравців, які до цього й не думали про нову нішу. Вже до кінця року продаж таких напоїв в Україні може перевищити торішні показники на 35%.Значна частина цільової аудиторії зараз – це військові та волонтери, підтверджує в коментарі LIGA.net Наталія Матусевич, директорка із розвитку бізнесу та маркетинг-директорка IDS Ukraine.Крім того, цільовою [аудиторією] продукту є студенти, геймери та працівники креативних сфер, які, згідно з опитуваннями та дослідженнями, часто працюють без фіксованого графіка та мають подовжені періоди активності, що вимагають енергії, пояснює Матусевич. Наразі вітчизняні виробники тримають майже половину ринку і в обсягах досягають 1,32 млрд (за результатами 2022 року) – дані Pro-Consulting. Серед імпортерів, згідно з оцінкою Pro-Consulting, безперечним лідером є Red Bull: частка бренду трохи просіла під час війни, але тримається на рівні 15%. Інші великі імпортери – Monster Energy та Hell.Найбільшим гравцем серед вітчизняних виробників у 2021 році була компанія "Нові продукти" Віктора Гордєєва та Геннадія Невесенка (Non Stop, Pitbull, Green Energy), яка займала 15% ринку. Читайте такожАкциз на солодкі газовані напої. Чому це хороша ідея – пояснює дієтолог