Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита

Протягом останніх семи днів центр уваги світу був привернутий до прямих українсько-російських перемовин у Стамбулі. Ринки акцій реагували як на підготовку до перемовин, так і на їхній перебіг. Проте більш значно вплинула на фінансові настрої пауза у тарифному протистоянні, яку взяли США та Китай.

Паралельно з мирними перемовинами з Росією, українська влада проводила економічні перемовини з Євросоюзом. 5 червня добігає кінця строк "автономних торгівельних заходів", які надавали низці українських агротоварів можливість безмитного завезення до Європи. Якщо торгівельні правила повернуться до довоєнного стану, Україна може втрати у 2025 році до $3,5 млрд валютного виторгу.

Про це, а також про нового очільника Нафтогазу, перспективи підготовки компанії до наступного опалювального сезону, новини фармацевтичного, банківського та ринку ритейлу України – читайте в дайджесті.

Ринки підслухали перемовини: Україна і Росія, США та Китай

На тижні, що минає, основна увага світової громадськості була зосереджена на перших із 2022 року прямих перемовинах Україні і Росії у Стамбулі. Вони виправдали попередні очікування у тому сенсі, що пройшли за відсутності лідерів двох країн і завершилися майже без жодних натяків на майбутні мирні домовленості. Ринки також уважно стежили за підготовкою до перемовин і реагували на їхній перебіг.

Так, четвер, 15 травня, на який була анонсована перша зустріч делегацій, завершився зниженням російського ринку акцій на майже 3%. Як писали профільні росЗМІ, причиною став склад делегації, у якому "інвестори не побачили сигналу до реального прогресу у перемовинах". 16 травня, вже після початку перемовин, російський фондовий ринок продемонстрував "символічне" зростання.

Акції українських компаній, повідомили в Інтерфакс-України, завершили торги 16 травня переважно зі зниженням. Серед агрокомпаній найбільше втратив у ціні акцій виробник цукру Астарта, 4,21%. Кернел – 1,5%, МХП – 2,96%. Водночас папери гірничорудної компанії Ferrexpo, що торгується на Лондонській біржі, знизились майже на 5%.

Натомість європейські акції у четвер, на тлі невдачі українсько-російських перемовин, пішли вгору – здебільшого користуючись з оборонного сектору, писав Reuters. Зокрема, акції корпорації Hensoldt, що спеціалізується на сенсорних технологіях, зросли майже на 9%, концерну Rheinmetall – на 5,7%.

Але головним драйвером оптимізму світових ринків стали домовленості США та Китаю щонайменше на 90 днів взаємно знизити до 35 і 10% відповідно загороджувальні тарифи у понад 100%, раніше запроваджені у межах торгової війни Дональда Трампа.

З понеділка до п’ятниці американський фондовий індекс S&P 500 зріс на 2,6%. Основні біржові фонди Китаю, що котируються на американських біржах, також отримали надходження інвестицій у $401,7 млн. Це демонструє певне посилення довіри інвесторів у китайські компанії в США та зменшує ризик їх виводу з місцевих фондових бірж (делістингу), який підсилився після початку торгової війни.

Затишшя у торговельній війні США та Китаю не повністю розслабило ринки, що продовжують слідкувати за непередбачуваними діями нової американської адміністрації. Проте щонайменше тимчасовим наслідком перерви у найближчій перспективі стане здорожчання долара й послаблення євро, прогнозує економічний експерт Олексій Кущ.

"Економічний безвіз" із ЄС добігає кінця: що буде далі

5 червня 2025 року припинять дію торгівельні преференції, які після початку повномасштабної війни запровадив для підтримки української економіки Євросоюз. Автономні торгівельні заходи (АТЗ) передбачали можливість вільного продажу, без мит і квот, для близько 30 номенклатурних позицій українських сільгосптоварів. І тепер, у разі повернення торгівлі до довоєнних правил, українська економіка загалом і аграрна галузь зокрема зазнають "економічного шоку".

Такий прогноз робили спеціалісти Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). Згідно із цим сценарієм, валютний виторг від експорту у 2025 році зменшиться на 3,5 млрд євро, що на 600 млн євро перевищує середньомісячний показник усього товарного експорту з України у 2025 році.

Для того, аби уникнути цього, Євросоюз і Україна хотіли домовитися про зміни у 29 ст. угоди України та Європейського Союзу про поглиблену і всеохопну зону вільної торгівлі. Це рішення почало розглядатися минулого року, воно мало б закріпити торгові преференції для України на весь час дії Угоди про асоціацію – тобто до моменту вступу України в ЄС. Але наразі вже немає шансів врегулювати всі "довготривалі" правила Угоди до завершення дії АТЗ 5 червня.

Тому в Єврокомісії пропонують ввести для України "перехідний період" щодо квот і мит, який діятиме з 6 червня і до внесення змін в Угоду. Швидше за все, умови перехідного періоду будуть кращими, ніж у 2021 році, але гіршими, ніж АТЗ.

За даними FT, на чий матеріал посилається hromadske, перехідна пропозиція різко скоротить безмитні квоти на сільськогосподарську продукцію. Окрім того, якщо раніше експортні квоти встановлювалися для кожного типу продукції на рік, тепер будуть поділені на 12 місяців. Як зазначає голова податкового комітету Данило Гетманцев, фактично це означатиме, що ЄС зможе забороняти безмитне постачання після перевищення квот у будь-який день кожного місяця.

"Укладання і виконання контрактів точно стане складнішим і більш нервовим", – зауважує депутат.

Найбільше постраждає головна агрокультура українського експорту – кукурудза. У річному вимірі розмір квоти може скоротитися до 650 тисяч т у порівняння з 11,2 млн т минулого роцку. Для кукурудзи "безмитної торгівлі практично не буде", констатував Гетманцев. У більш ніж половину пропонується зменшити квоти на цукор (до 40,7 тисячі т), на 30% – для м’яса птиці.

У НАК Нафтогаз новий очільник

Через пів року після того, як попередній очільник Групи НАК Нафтогаз Олексій Чернишов перейшов з цієї посади у крісло віцепрем'єр-міністра – міністра національної єдності, Наглядова рада державної газової монополії нарешті визначилася з новим постійним головою.

Ним став директор двох інших підприємств групи, ПАТ "Укрнафта" і ПАТ "Укртатнафта", Сергій Корецький. Про це стало відомо 29 квітня, а 14 травня Корецького на новій посаді представив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Серед переваг нового керівника групи компаній зазначають досвід управління як у приватному секторі – серед місць його роботи були Continuum Group, WOG та Idealist Coffee Co. Так і, в останні роки, в державному.

Управління державними нафтовими компаніями, що до 2022 року на 51% контролювалися структурами підприємця Ігоря Коломойського, дозволило Корецькому отримати прихильність оглядачів галузі. У 2023 році Укрнафта, після збитків, часткової зупинки мережі АЗС і ризику припинення видобування, отримала прибуток у 20 млрд грн за більш ніж двократного зростання виторгу – до 95 млрд грн.

Як писав Forbes.ua, фінансовий результат настільки сильно покращився саме завдяки технічним змінам у моделі співпраці Укрнафти й Укртатнафти, яка управляє Кременчуцьким нафтопереробним заводом (НПЗ). Також – завдяки відмові від посередницьких послуг структур "групи Приват" Ігоря Коломойського.

Проте паралельно зростали й обсяги видобування газу та нафти. А мережа АЗС компанії, яка тепер разом з переданим їй в управління брендом Glusco нараховує 544 станції, за підсумками 2024 року увійшла до трійки найбільших операторів за проливами пального.

Новий професійний виклик має стати для Корецького не менш складним. Серед озвучених прем’єр-міністром Шмигалем пріоритетів для Нафтогазу: підготовка до наступного опалювального сезону, накопичення достатніх запасів газу, нарощення газовидобутку, відновлення пошкодженої інфраструктури, розвиток розподіленої генерації.

Усі ці завдання звучали б більш-менш стандартно, якби не 50-відсоткове падіння видобутку на початку року, після масштабних обстрілів РФ, і рекордно низькі запаси блакитного палива, з якими Україна вийшла з минулого опалювального сезону.

Укрнафта й Укртатнафта поки отримали тимчасових керівників з уже наявних топменеджерів. У першому випадку ним став фінансовий директор Юрій Ткачук, у другому – перший заступник директора Юрій Проник.

Фінансовий директор Групи Нафтогаз Роман Чумак, що в минуле півріччя почав тимчасово виконувати обов’язки голови НАКу, продовжить працювати на попередній посаді.

В Україні рекордно низькі запаси газу: чи встигнемо накопичити до зими

Одним з найважчих завдань Сергія Корецького буде накопичити достатні обсяги природного газу для проходження наступного опалювального сезону.

Станом на кінець минулого тижня в Україні були зафіксовані найнижчі запаси газу на цю дату за 11 років, свідчили дані ExPro Daily Gas. У підземних газосховищах (ПСГ) тоді знаходилося 6,02 млрд куб. м блакитного палива, що на 31,7% менше, ніж у 2024-му. Разом з тим, "активні" обсяги – що доступні для відбору користувачами – сягали 1,3 млрд куб. м, зазначав у своєму Facebook директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

За його словами, до початку наступного опалювального сезону Україні треба накопичити у ПСГ 8,5-9 млрд куб. м "активних" обсягів газу. А для цього – щоденно імпортувати 26 млн куб. м. Наразі ці обсяги імпорту є удвічі меншими, стверджує Омельченко, посилаючись на дані платформи оператора Європейської мережі передавання газу (ENSTOG).

У Нафтогазу існує дефіцит не тільки природного газу, але й грошового ресурсу для закупівлі – близько 1 млрд євро, говорить спеціаліст. Щоб перекрити нестачу, державі доведеться вдатися до залучення резервів НБУ під критичний імпорт.

"Це треба робити терміново, поки ціни ще не такі високі на ринках ЄС і залишаються технологічні можливості вчасного заповнення ПСГ у потрібних обсягах", – каже Омельченко.

За оцінками ExPro, темпи закачування газу у цьому травні перевищували тогорічні на 33%. З початку сезону до газосховищ надійшло 610 млн куб. м газу. До листопада Україні треба закачати в ПСГ ще 6,3 млрд куб. м, з яких 3-3,5 млрд куб. м, імовірніше, треба буде імпортувати.

Як вважає ексочільник оператора ГТС України Сергій Макогон, Україні перед зимою треба імпортувати 5 млрд куб. м газу (середній щоденний показник – 29 млн куб. м). На це знадобиться $2-2,5 млрд, каже експерт.

"Думаю, що кошти знайдуть. Зокрема, з бюджету шляхом прямої докапіталізації Нафтогазу або через якусь схему прогонки боргів", – припускає Макогон.

Україна втратила $770 млн на передоплатах за зброю

З початку повномасштабного вторгнення Україна заплатила авансом близько $770 млн іноземним посередникам за зброю та боєприпаси, що так і не були поставлені. Про це йдеться в розслідуванні Financial Times, яке знайшло інформацію про три десятки відповідних контрактів.

Так, в одному з випадків компанія-спецімпортер "Прогрес" підписала контракт з американським магазином боєприпасів OTL Imports з Аризони. Засновником останньої був 28-річний підприємець Таннер Кук. Його представив спецімпортеру інший підприємець, який співпрацював із Прогресом у 2009 році.

Кук мав привезти в Україну снаряди й мінометні міни від виробника в Сербії. Підприємець отримав аванс у 17,1 млн євро, але контракт не виконав. Прогрес виграв арбітражний процес проти OTL у Відні. Рішення передбачає стягнення з компанії 21,3 млн євро. Наразі компанія має забезпечити визнання цього арбітражного рішення в США.

Тим часом, Кук завдяки українському контракту почав розширювати бізнес, їздити на міжнародні виставки зброї та, судячи з дописів у соцмережах, веде розкішний спосіб життя.

У 2025 році в Україні відкриються 14 нових ТРЦ

Попри війну, в Україні йде будівництво 56 торгово-розважальних центрів (ТРЦ) на майже мільйон квадратних метрів торгових площ. Їх зведення було розпочато ще до початку повномасштабної війни. У 2025 році планується ввести в експлуатацію 14 ТРЦ на 260 тисяч кв. м, у 2026-му – 280-290 тисяч кв. м.

Про це в інтерв’ю LIGA.net повідомив голова Української ради торгових центрів та операційний директор девелоперської компанії Budhouse Group Максим Гаврюшин.

За його словами, в регіонах найбільша активність спостерігається в західній і центральній Україні. Київ також демонструє активність: у 2024 році було введено в експлуатацію лише обмежену кількість об’єктів, тому основний обсяг запланований на цей і наступний рік.

Утім, ситуація з рентабельністю, кількістю вільних площ і попитом на ТРЦ нерівномірна. Сильно варіюються й орендні ставки. Детальніше про це – читайте в матеріалі.

Українським військовим відмовляють у кредитному ліміті

Банки відмовляють українським військовим у відкриття споживацьких кредитів. Опосередкованою причиною цього стала норма закону, що, навпаки, задумувалася бар’єром для фінустанов перед нарахуванням відсотків на кредити військових.

Йдеться про пункт 15 статті 14 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", пояснює співзасновник monobank Олег Гороховський. Вона забороняє банкам нараховувати відсотки та штрафи військовим. Але нові кредити без відсотків видавати не можуть, бо таких ресурсів у банку немає.

"Ми не знаємо, хто з клієнтів є військовим, а хто — ні. Якщо клієнт звертається й просить застосувати норму закону — ми негайно це робимо. Але попереджаємо: нові транші безплатних кредитів ми надати не зможемо, бо в нас немає безоплатних депозитів", – написав Гороховський.

Нові споживчі кредити неохоче видають військовим і в інших українських банках – хоча будь-яке обмеження громадян у таких послугах не є законним. З’ясовували, чому банки вдаються до такої практики і що можна зробити для захисту своїх прав.

У світі створюють криптовалютні резерви

У США активно обговорюються плани створити стратегічний криптовалютний резерв, дозволивши зараховувати віртуальні активи у держрезерви. Ці плани привернули багато уваги представників галузі і змусили інші країни задуматися над створенням аналогічного механізму. На думку нашого співрозмовника, наступні крипторезерви можуть з’явитися в Бразилії, Сальвадорі та Китаї.

Щодо України, то оцінки експертів виявилися більш скептичними. Чому – читайте в нашому матеріалі.

В Україні запровадили "правило Болар" – може здешевити ліки

15 травня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №13087 щодо імплементації положення Болар. Воно дозволяє розробникам генеричних ліків проводити дослідження та реєструвати їх ще до закінчення патенту на оригінальний препарат. Вони навіть можуть виготовити ліки та зберігати їх, хоча не мають права продавати чи рекламувати до завершення патентного захисту.

Завдяки цьому виробники аналогів зможуть виходити на ринок одразу після завершення дії патенту оригіналу. Це має посилити конкуренцію на ринку і позитивно вплинути на ціни. 

Впровадження правила Болар було одним із побажань фармвиробників у діалозі з владою під час цьогорічного реформування ціноутворення ліків. Так, 12 лютого Рада національної безпеки та оборони (РНБО) ухвалила рішення, згідно з яким фармвиробники почали знижувати ціни на ліки. У цьому ж рішенні Кабінету міністрів доручалося у місячний строк розробити й подати у ВР законопроєкт щодо правила Болар.

Сама ж реформа ціноутворення ліків більш масштабна і передбачає лімітування вартості українських ліків до середнього рівня в країнах Європи. Раніше LIGA.net детально описувала реформу.

Чому норма щодо дозволу виробників генериків проводити дослідження діючих речовин оригіналів відома як правило Болар? У 1984 році в США розглядалася справа виробника оригінального снодійного препарату Dalmane, компанії Roshe, проти компанії Bolar.

Остання використовувала запатентовану хімічну речовину в експериментах, щоб визначити, чи її генеричний продукт є біоеквівалентним Dalmane, і надалі отримати регуляторний дозвіл на виведення свого препарату на ринок.

Bolar стверджувала, що експериментальне використання запатентованого продукту не є порушенням патентного права. А заборона на дослідження під час дії патенту фактично пролонгує монополію оригіналу й після завершення патентного строку.

Суди погодилися з останнім аргументом, але загалом стали на сторону Roshe, визначивши, що розв’язання відповідної суперечності – справа Конгресу. Невдовзі після цієї судової справи Конгрес дійсно ввів дозвіл на експериментальне дослідження запатентованих діючих речовин у межах закону Хетча-Ваксмана. Власне, в самих Штатах норма більш відома як "Виняток (Exemption) Хетча-Ваксмана", а правилом Болар її називають в інших країнах.

Держава, ритейл, пошта. Які компанії в Україні мають найбільше працівників

У 2024 році перше місце у списку найбільших українських роботодавців продовжила посідати Укрзалізниця із майже 178 тисячами працівників. Це недосяжний рівень для інших компаній. Проте УЗ за рік скоротила штат на 9 тисяч працівників, тоді як друге місце рейтингу, компанія АТБ, збільшила на 2 тисячі – до 46 084 працівників.

Про це дізналася LIGA.net, проаналізувавши дані Опендатабот. Інфографіку можна знайти за посиланням. 

Окрім УЗ, серед десятки найбільших роботодавців присутні ще шість державних підприємств різних секторів. Це Газорозподільні мережі України, які показали найбільший рівень річного зростання штату серед топових роботодавців. Укрпошта, яка, навпаки, кількість працівників скоротила. Також енергетичні підприємства – Укрнафта, Укргазвидобування, Енергоатом. І – Ліси України (сьоме місце, 23 717 працівників).

Серед приватних компаній до рейтингу потрапили тільки Нова Пошта та Спільпо-Фуд. Проте обидві у 2024 році збільшили кількість працівників.