Зміст:
  1. У січні українці сплатили податків на сім мільярдів більше за план
  2. Скільки заплатить держбюджет за нову мобілізацію
  3. Євросоюз готує додаткову допомогу Україні до 24 лютого
  4. Голова ФДМУ – про продаж заводу "Аерок" та скільки ще витримає Трипільска ТЕС
  5. Китай тисне на Україну через компанії, внесені до переліку спонсорів війни
  6. Рекордний виторг Буковеля – завдяки снігу чи тиску податківців?
  7. В Україні готують реєстр виробників коноплі
  8. Нова блокада: до польських фермерів долучаються угорські   
  9. Як закриватимуть мости в Києві
  10. В українських містах дешеве життя

Вартість життя в українських містах, як у В'єтнамі та  Колумбії, що додадуть до 50 млрд євро фіндопомоги та як потрапити в реєстр виробників коноплі.

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

Чим ще запам'ятався бізнес-тиждень:

У січні українці сплатили податків на сім мільярдів більше за план

Фото: infocar.ua
Фото: infocar.ua

Наповнюють бюджет звичайні споживачі – зросли надходження з ПДВ та акцизу.

LIGA.net повідомляє, що у січні 2024 року до зведеного бюджету України надійшли  96 млрд грн, що на 13,6% (7,3 млрд грн) більше від плану Міністерства фінансів.

Їх розподіл такий: до державного бюджету надійшло 66,5 млрд грн податків, до місцевих бюджетів – 29,5 млрд грн.

Перевиконано план з ПДВ (+28,6%, або +7,8 млрд грн) та акцизів на вироблені та ввезені товари (+6,5%, або +0,4 млрд грн).

У розрізі основних платежів у січні 2024 року приріст, порівняно з січнем 2023 року, становить:

ПДВ у 3 рази (+23,2 млрд грн),

Податок на прибуток у 1,6 раза (+0,7 млрд грн).

ПДФО +14,7% (+1,7 млрд грн)

Акцизи +25,9% (+1,4 млрд грн)

"Платники продовжують сумлінно підтримувати державу сплаченими податками. Завдяки їхній активній громадянській позиції та патріотизму бюджет стабільно отримує такі необхідні кошти для Збройних Сил України та соціальних виплат нашим громадянам", — прокоментували у ДПС.

Скільки заплатить держбюджет за нову мобілізацію

фото – Віталій Стечишин, Армія Inform
фото – Віталій Стечишин, Армія Inform

Додаткова мобілізація 500 тис. громадян вартуватиме українському бюджету близько 720 млрд грн, що дорівнює 22,5% усіх видатків.

Такі цифри назвала Роксолана Підласа, голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради України у подкасті "Що з економікою?".  

За її словами, щоб мобілізувати від 400 до 500 тис. осіб, лише на навчання, виплати та одяг потрібно 322 млрд грн. Ще 400 млрд грн треба на закупівлю та модернізацію військової техніки.

"720 млрд грн додаткової потреби на рік — колосальна сума. Це близько 22,5% усіх наших видатків у 2024 році, і 41% видатків на оборону. Кошти міжнародних партнерів на потреби армії витрачати не можна. Тож йдеться лише про внутрішні ресурси. Збільшити їх на 40% за кілька місяців – дуже нетривіальна задача", 一 каже Роксолана Підласа.

Для покриття цих видатків обговорюють різні варіанти — від повернення прогресивної ставки ПДФО та податку на розкіш до додаткового стягнення ресурсів з місцевих бюджетів.

Євросоюз готує додаткову допомогу Україні до 24 лютого

Фото: iStock
Фото: iStock

На додачу до 50 млрд евро макрофінансової допомоги Євросоюз готує додаткові кошти, зброю та нові санкції проти Росії.

За даними Financial Times, передбачаються 5 мільярдів євро військової допомоги щороку і передання Україні прибутків, отриманих від заморожених активів Росії.

Джерела видання повідомляють, що пакет допомоги Україні передбачає 13-й набір санкцій для компаній і фізичних осіб, пов’язаних з повномасштабним вторгненням РФ в Україну. Нові санкції ЄС будуть спрямовані на блокування активів та поїздок новим фізичним та юридичним особам з Росії. Але заборона на імпорт російського алюмінію, як того вимагають Польща та країни Балтії, малоймовірна.

"Інші елементи також можуть бути пом’якшені, щоб отримати підтримку, оскільки попередні спроби деяких держав націлитися на російський експорт ядерного палива та зрідженого газу до ЄС провалилися через відсутність консенсусу", – йдеться в матеріалі Financial Times.

LIGA.net також повідомляла, що 1 лютого Євросоюз відновив фінансову допомогу Україні – під назвою Ukraine Facility. Європейська рада одноголосно затвердила новий пакет фінансової допомоги для України на період 2024-2027 років у розмірі 50 млрд євро, з яких 39 млрд євро підуть на забезпечення макрофінансової стабільності. Про це повідомив голова Євроради Шарль Мішель.

Ukraine Facility складається з трьох частин:

→ 39 млрд євро бюджетної підтримки;
→ 8 млрд євро інвестиційного інструменту для покриття ризиків;
→ 3 млрд євро технічної підтримки, зокрема на покриття відсотків за кредитами.

Україна розраховує, що перший транш у розмірі 4,5 млрд євро буде в березні.

Голова ФДМУ – про продаж заводу "Аерок" та скільки ще витримає Трипільска ТЕС

Віталій Коваль Фото Telegram
Віталій Коваль Фото Telegram

Новий керівник Фонду державного майна Віталій Коваль в ексклюзивному інтерв’ю для LIGA.net. розказав, що буде із майном російського бізнесу в Україні.

"Сьогодні російські активи повинні працювати на Україну. Є багато санкційних активів: починаючи з паркувальних місць, конфіскованих квартир, нежитлових приміщень, закінчуючи, наприклад, такими об’єктами, як Демуринський ГЗК чи ТОВ "Аерок" (газобетонний завод, який належав одному з найбільших забудовників Росії Андрію Молчанову. – Ред.). До речі, Аерок зараз готується до приватизації, і я думаю, це буде один з найцікавіших лотів цього року", – сказав голова Фонду.

Щодо заяв попереднього керівника Центренерго про критичний станТрипільської  та  Зміївської ТЕС, які "можуть не витримати зиму", то, за словами Віталія Коваля, електростанції у складі Центренерго збільшили генерацію у понад шість разів та вийшли на рівень 2013 року. "На складах вугілля є. Жодного колапсу не відбулося, жодної пророкованої "зради" не сталося", – сказав він.

Докладніше про розпродаж конфіскованого майна, плани приватизації та стан справ із управлянням держмайном – читайте в інтерв’ю, яке провів Володимир Фомічов. 

Китай тисне на Україну через компанії, внесені до переліку спонсорів війни

Фото: Getty Images
Фото: Getty Images

Посол Китаю на зустрічі із високопоставленими українськими урядовцями повідомив, що двостороннім відносинам "може бути завдано шкоди" через внесення Києвом понад десятка китайських компаній до переліку "міжнародних спонсорів війни". Про це повідомили агентству Reuters два високопоставлених українських співрозмовники, обізнані з цим питанням, які говорили на умовах анонімності.

"Посол сказав, що все це [ситуація з чорним списком] може мати негативний вплив на наші відносини", – повідомив агентству один зі співрозмовників. Співрозмовник агентства також наголосив, що в результаті Китай не поставив Україні жодних умов або "тимчасових рамок", а просто висловив свою точку зору щодо списку.

Другий співрозмовник припустив, що Пекін може пов'язувати це питання з китайськими закупівлями українського зерна.

За даними LIGA.net, до переліку "міжнародних спонсорів війни", що створений НАЗК, включені 14 китайських компаній. Серед них Alibaba Group Holding Limited, Great Wall Motor та Xiaomi Corporation. Повний перелік дивіться тут.

Рекордний виторг Буковеля – завдяки снігу чи тиску податківців?

Фото: bukovel.com
Фото: bukovel.com

Усі підприємці Буковеля за 2023 рік виторгували 4,6 млрд грн. Лише у грудні торговий оборот зріс у 2,3 раза (порівняно з листопадом) – із 259 до 601 млн грн. Про це повідомила Державна податкова служба в Івано-Франківській області.

LIGA.net повідомляє, що податківці пов'язують значне зростання виторгу зі збільшенням кількості зареєстрованих бізнесом касових апаратів. Фіскали впевнені, що це відбулося  після того, як Верховна Рада частково зняла мораторій на податкові перевірки з 1 жовтня 2023 року, а з 1 грудня їх розширили згідно з новим законом.

Чомусь податківці ігнорують той факт, що грудень є піковим місяцем для гірськолижного курорту.

Натомість вони рапортують про санкції. За результатами проведених торік та у січні 2024 року перевірок податківці донарахували підприємцям Буковеля понад 5 млн грн штрафів, виявили шість випадків підприємницької діяльності без держреєстрації та 10 фактів торгівлі алкогольними й тютюновими виробами без ліцензій, вказано у повідомлені ДПС.

В Україні готують реєстр виробників коноплі

фото – npu.gov.ua
фото – npu.gov.ua

Мінагрополітики створить електронний реєстр, куди внесуть інформацію про виробників технічної коноплі. "Щоб було зрозуміло, хто вирощує, скільки і яке використовує насіння. Не треба буде отримувати ліцензії, квоти чи окремі дозволи на вирощування", – цитує першого заступника міністра Тараса Висоцького пресслужба міністерства.

Також готується окрема постанова про регламент відбору проб коноплі в період цвітіння – для перевірки на вміст наркотичних речовин.

21 грудня Верховна Рада проголосувала за легалізацію канабісу у медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності.

Закон передбачає, зокрема, що тяжкохворі пацієнти, ветерани та люди з ПТСР за призначенням лікаря за електронним рецептом зможуть вживати препарати на основі коноплі. Науковці зможуть досліджувати канабіс та його похідні, розвивати інновації у сфері, а бізнес за чітко регламентованим ліцензуванням зможе вирощувати коноплі та виробляти з них ліки.

Нова блокада: до польських фермерів долучаються угорські   

На 9 лютого угорські фермери анонсували акцію на кордоні з Україною. Цього разу обрано прикордонний пункт пропуску "Захонь – Чоп". Асоціація угорських фермерських асоціацій та кооперативів Magosz повідомила, що вони проти пропозиції Єврокомісії продовжити на рік безмитний режим для експорту з України.  

"ГМО-продукти неконтрольованої якості, оброблені забороненими хімікатами, можуть загрожувати не лише споживачам, а й сільському господарству ЄС", – заявили представники асоціації та попередили про намір "вживати заходів проти цього всіма доступними засобами".

LIGA.net також повідомляє, що на 9 лютого заявлений загальнонаціональний страйк польських фермерів. Про це попередила незалежна профспілка фермерів "Солідарність" на своєму сайті.

Як закриватимуть мости в Києві

Фото: Depositphotos
Фото: Depositphotos

Мости Метро та Патона в Києві потрібно негайно ремонтувати. Роботи можуть розпочатися, щойно запустять повноцінний рух Подільським мостом. Про це LIGA.net розказав високопосадовець у Кабінеті міністрів на умовах анонімності.

У 2023 році Міністерство інфраструктури добудувало з’їзди Дарницького мосту на лівому березі, а місцева влада побудувала один із лівобережних з'їздів Подільського мосту і будує другий.

"Київ, те, що ми зараз бачимо, активно добудовує Подільсько-Воскресенський міст. Я думаю, щойно вони запустять по ньому нормальний рух, почнуть закривати мости на капітальний ремонт", – сказав співрозмовник LIGA.net.

Він вважає, що транспортного колапсу через закриття мостів у Києві не буде, бо Подільський міст зможе взяти на себе частину трафіку.

Транспортний експерт Дмитро Беспалов також думає, що колапсу на дорогах не буде – принаймні, коли люди трохи звикнуть до перекриття мостів.

"Якщо все ж таки доведеться закривати мости, то спочатку буде шок. Багатьом людям доведеться перебудовувати свої транспортні кореспонденції, і вони навряд чи це зроблять швидко. Будуть величезні затори, всі будуть запізнюватися, зокрема екстрений транспорт. З плином тижнів та місяців ситуація покращиться, тому що кожного дня люди намагатимуться підлаштуватися під ситуацію. І вона неодмінно збалансується, транспортного колапсу не буде", – вважає Беспалов.

Водночас середня тривалість поїздки збільшиться з умовних 60 хвилин до півтори години. Ситуація погіршить транспортну доступність для мешканців лівого берега.

В українських містах дешеве життя

Фото: Max
Фото: Max

Найбільші українські міста — Київ, Львів, Одеса, Дніпро та Харків — опинилися у кінці рейтингу поточної вартості життя серед 371 міст у світі, за даними найбільшої у світі бази даних про вартість життя Numbeo.

Київ посів 312 місце, розташувавшись між Медельїном (Колумбія) та Хошиміном (В'єтнам). Харків – 337-й (між Ташкентом та Мінськом), Одеса – 334-та (між Ростовом та Бангалором), Львів – 339-й, Дніпро – 340-й.

За базовий показник у 100% береться рівень вартості життя у Нью-Йорку.

У Києві, порівняно з Нью-Йорком, ціни на споживчі товари нижчі на 68%, оренда житла нижча на 89%, харчові продукти дешевші на 72%, ціни в ресторанах — на 70%, середня зарплата — на 64%.