Будівельне протистояння. Проблеми забудови Солом'янського парку в столиці

Впритул до Солом’янського ландшафтного парку на вулиці Генерала Шаповала, 1–3 зводять будівлі готельного, офісного та багатофункціонального призначення. Простими словами – житловий комплекс. Але оскільки цільове призначення ділянки – не для житлового будівництва, а для громадської забудови, то й назва відповідна.

Проєкт Park Life реалізує будівельна компанія РІЕЛ Ростислава Мельника. Вони лише в минулому місяці офіційно оголосили про свою участь та показали рендери забудови. Партнером-замовником є "Смарт-девелопмент". Ця компанія належить Олександру Омельченку, сину покійного ексмера столиці.

Ще один замовник – компанія "Міськбудальянс", яка записана на Романа Тарасюка та Андрія Чихуна. ЗМІ пов’язують її з Денисом Комарницьким, соратником іншого ексмера столиці Леоніда Черновецького.

Кияни, що борються проти будівництва, створили громадську організацію "Збережемо Солом’янський парк". ГО подає позови до суду, створює петиції до Київради та намагається іншими законними методами зупинити будівництво.

Люди впевнені, що район очікує транспортний колапс через велику кількість авто. Частина зеленої зони стане прибудинковою територією та паркувальною зоною. А сам парк втратить функції рекреаційної зони.

Представники забудовника вважають, що громаду турбує лише те, що комплекс закриватиме вид на парк з вікон житлових комплексів Solo Park та "Смарагдовий", які розташовані навпроти будівництва.

Громадська організація подала чотири судові позови щодо оскарження дозволу, який видавала перед ліквідацією Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ). Як відомо, в грудні 2020 року ДАБІ було реорганізовано в Держінспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ).

Також захисники оскаржують видані на об'єкт Містобудівні умови та обмеження (МУО), Детальний план території (ДПТ). Вимагають визнання незаконним рішення Київради про надання в оренду земельної ділянки 0006. А відповідно, визнання договору оренди недійсним.

За всіма справами відкриті провадження – вони розглядаються в спрощеному порядку. Тобто без виклику сторін. У РІЕЛ називають судові спори "штучними та невиправданими", оскільки "за два роки судових розглядів жодного позитивного рішення не винесено".

Крім того, громада подала чотири петиції до Київради, й жодна з них досі не була виконана. Три із чотирьох звернень перебувають на реалізації. Остання зараз набирає голоси.

"Зараз рухається лише найперша петиція про повернення зеленої зони парку, там, де, ми вважаємо, був заступ на територію парку, та розірвання договору оренди. По суті, вона перетинається із судовим позовом. Є затримка за складеним планом реалізації петиції. Дві інші петиції навіть не отримали плану заходу", – роз’яснює юрист Олександр Федорків, який реєстрував петиції.

У громадській організації вважають, що місцева влада не має політичної волі зупинити будівництво, оскільки її представники приймали рішення. А скасувати – означає визнати порушення законодавства.

Перевірка будівництва через три роки

2 березня понад сотня киян вийшла на акцію проти будівництва. Вони записали відеозвернення до міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова з вимогою провести перевірку.

Громаді лише так вдалося достукатися до Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) на третій рік будівництва. Уже 4 березня Держінспекція заявила про початок перевірки в порядку нагляду, тобто перевірки документації.

Нагадаємо, що на планові заходи державного нагляду (контролю) під час воєнного стану поширюється дія мораторію. А отже, ДІАМ дозволено здійснювати лише позапланові заходи.

Тому Держінспекція погоджується на перевірки лише в крайніх випадках. За даними Мінінфраструктури, у період з 18 лютого 2023-го до 17 січня 2024 року було прийнято 35 наказів щодо погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю і 4 накази щодо погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного нагляду. Із 39 наказів 13 припали на Київську область.

У результаті перевірки ДІАМ зупинила видані містобуди на забудову. За словами юриста, наступним кроком Держінспекція має подати позов до Київської міської держадміністрації (КМДА) про скасування МУО. Це буде підставою скасування дозволу на будівництво.

РІЕЛ у коментарі для LIGA.net заявила, що рішення про зупинення дії містобудівних умов та обмежень не є підставою для зупинення проведення будівельних робіт на об’єкті будівництва.

"Згідно з положеннями Закону "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після видання органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт – щодо об’єктів, які належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. А документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва. Будівельні роботи проводяться на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № ІУ 013210903187, виданого ДІАМ 10 вересня 2021 року, й такий дозвіл є дійсним", – заявили в компанії.

Чи виявила ДІАМ порушення?

Під час перевірки дотримання Департаментом містобудування та архітектури КМДА вимог законодавства була виявлена низка порушень при виданні МУО для проєктування об’єкта будівництва. Наказ про видання МУО підписав в.о. директора Департаменту Олександр Яструбенко.

Встановлено, що містобудівні умови та обмеження надано всупереч наявним підставам для відмови, оскільки вказані МУО містять невідповідність намірів забудови функціональному призначенню земельних ділянок.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0006, згідно з Генпланом, потрапляє в межі функціональних зон: до території комунально-складської та частково до території зелених насаджень загального користування, тобто парку. Відповідно до ДПТ, вона є  в межах території громадських будівель та споруд і частково в межах території зелених насаджень загального користування. Крім того, ця ділянка, за законодавством, має низку обмежень у використанні, які мали відображатися в МУО.

Ділянка 0005 потрапляє в межі функціональної зони: до території комунально-складської, відповідно, до ДПТ – до території громадських будівель та споруд.

Ділянка 0067 потрапляє в межі функціональної зони: до території комунально-складської, відповідно до ДПТ – до території вулиць та доріг.

Ділянка 0046 потрапляє до території комунально-складської, відповідно до ДПТ — до території вулиць та доріг.

В ДІАМ зазначають, що лише дві із чотирьох ділянок були передані в користування під будівництво та обслуговування комплексу багатоцільового призначення.

Зсувонебезпечна територія

У жовтні 2023 року під час риття котловану будівельники підрізали зсувонебезпечний схил на ділянці 0006, яка за Генпланом потрапляє в межі комунально-складської території та частково території парку.

Будівельники працювали, порушуючи вимоги протизсувного режиму. Це призвело до зсуву ділянки площею 1000 квадратних метрів. У зону зсуву частково потрапила територія парку.

Зсувонебезбечність підтверджує комунальне підприємство "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт". У листі, адресованому ТОВ "Міськбудальянс", йдеться, що компанія "має невідкладно виконати необхідні тимчасові протизсувні заходи", оскільки зсувний процес незупинений та є загроза поширення на прогулянкову дорогу.

У ГО стверджують, що проєктом не передбачено будівництво підпірної стінки. А схил укріпили лише насипом ґрунту.

"Будівельники частково засипали котлован фактично одразу, коли стався зсув у жовтні минулого року. І сказали, що все відновлять. Поклали доріжку. Вона декілька місяців тому знову просіла. Вони зверху просто додають масу. І це може закінчитися новим зсувом, оскільки вони безвідповідально до цього ставляться. Навіть після того, як отримали серйозні наслідки", – розповів юрист Олексій Король.

Коли стався зсув, громада знову подала заяву в ДІАМ щодо проведення перевірки в порядку контролю. Держінспекція запросила дозвіл Мінрегіонбуду, куди ГО звернулася також.

"У результаті ДІАМ розглядала дуже довго, там точилися дискусії. Як ми розуміємо, було два крила: одне вбачало, що є підстави для перевірки, а інше – ні. Тоді три людини з п’яти проголосували проти перевірки. Ми також подали заяву на перевірку в порядку нагляду – чи законно видали містобудівні умови та обмеження", – розповідає Федорків.

Перекладання ЛЕП, укріплення та вирубка дерев

У лютому 2024 року через територію парку почали перекладати лінію електропередачі (ЛЕП). Наразі ЛЕП розташована над землею, а її кабелі проходять саме над місцем будівництва. Зокрема, біля зсувонебезпечної ділянки. Тому забудовник вирішив перенести комунікації під землю лише там, де це заважає будівництву.

Під ділянкою будівництва протікає річка Мокра. За словами мешканки сусіднього житлового комплексу Тетяни, у ямах, які виривають для прокладання електромережі, стоїть вода.

"Вони чекають, щоб вода трошки відійшла – і потім прокладають знову. Спочатку вони це робили, не загороджуючись взагалі. І люди це все бачили. Зараз вони ставлять паркани дерев’яні", – розповідає Тетяна.

Паралельно з перекладанням ЛЕП розпочалася вирубка дерев у парку. На початку 2024 року комунальники вирубали до сотні дерев у кількох ділянках парку. У комунальному "Київзеленбуді" пояснюють, що дерева були заражені шкідником і їх неможливо було врятувати. Очікується вирубка ще десятка дерев, але комунальники поки не спішать, побоюючись осуду громади та прив’язки до забудовника.

Крім того, забудовник вирубав на території будівництва зелені насадження, які укріплювали ґрунт. Там якраз і стався зсув. Громада, котра щодня слідкує за будівництвом, впевнена, що така ситуація може повторитися.