"Вони відбирають нашу роботу". Чому поляки блокують кордон і як це загрожує Україні

Польські перевізники 6 листопада почали блокування кордону з Україною. Цього разу польські консерватори вимагають від своєї влади змінити ситуацію, за якої українські водії вантажних фур "відбирають робочі місця поляків".

Були перекриті три пункти пропуску: "Корчова – Краківець", "Хребенне – Рава-Руська", "Дорогуськ – Ягодин". Перевізники обіцяють здійснювати блокаду до третього січня 2024 року. А якщо їхні вимоги не будуть виконані, то блокування кордону триватиме і надалі. 

Спільнота блокувальників вже об’єдналась у Комітет захисту перевізників і працедавців транспортної сфери та активно анонсує нові етапи блокади у себе на сторінці у Facebook.

З політичних мотивів за допомогу транспортникам взялась політична партія "Конфедерація", яка є правоконсервативною та дуже не любить Україну. Політику керівної партії "Право і Солідарність" стосовно цього питання вона називає східним месіанством, а не захистом інтересів Польської держави. 

Про питання блокування кордону багато написано. LIGA.net дослідила ситуацію та тези, з якими виступають консервативні поляки, які підтримують блокаду. 

Чого хочуть протестувальники 

Партія "Конфедерація" очолила протестний рух проти українських перевізників. Навколо неї об’єднуються польські перевізники та підприємці. 

Головна вимога – це повернення до стану речей, які були до початку повномасштабного вторгнення. З червня 2022 року українські перевізники можуть здійснювати перевезення без дозволів від країн ЄС. До початку повномасштабної війни українські компанії отримували від польського уряду 160 тисяч дозволів на рік. 

За словами польських перевізників-активістів, цього року українські компанії вже зробили 880 тисяч перевезень через кордон Польщі. А до кінця року ця цифра становитиме 1,2 мільйона перевезень. Тобто обсяг перевезень збільшився у 7,5 раза. Тому польські протестувальники вимагають від польської влади повернути комерційні дозволи, які діяли до початку повномасштабного вторгнення. 

Вони також вимагають зупинити ліцензії для компаній, які були створені після початку повномасштабного вторгнення. Їхній аргумент у тому, що такі компанії контролюються, як кажуть поляки, "українським бізнесом з великим капіталом". Через це "маленькі сімейні польські бізнеси" програють конкуренцію.

Підприємиця Едіта Озигала робить акцент на тому, що транспортні перевезення у Польщі становлять 7% ВВП країни. Тоді як сільське господарство – лише 3%. Видобуток корисних копалин – 5%.

Зайнятість людей у транспортній сфері становить 6,5% по країні. Тому бізнес транзитних перевезень є критично важливим для Польщі. А банкрутство місцевих перевізників призведе до значного безробіття.

Міністерство інфраструктури Польщі оприлюднило повний список вимог протестувальників. Серед них повернення дозволів для українських перевізників; посилення вимог перевезень в рамках ЄКМТ (сертифікатів Європейської конференції міністрів транспорту); заборона реєстрації в Польщі компаній з капіталом з країн поза периметром ЄС; отримання доступу до української системи "Шлях", де реєструються чоловіки, що мають право виїзду за кордон (більшість із них – водії); окремі черги для машин з ЄС у системі єЧерга; виділення окремих черг для порожніх авто.

Що робить Мінінфраструктури України

Комунікацію від установи веде заступник міністра Олександра Кубракова Сергій Деркач. Він періодично проводить стрими на особистій сторінці у Facebook, намагається надати якусь інформацію про перебіг подій та позицію міністерства. 

В одному зі стримів він заявив, що принциповою позицією України є продовження бездозвільної системи перетину кордону. За словами Деркача, вимоги польських перевізників абсурдні, бо вони вимагають, щоб саме Україна звернулася до ЄС щодо повернення дозволів. 

Перемовини тривають. Як з польською владою, так і з перевізниками. Зустрічі, які відбувались у вівторок, 14 листопада, не дали результатів. Наступний раунд переговорів відбувся у четвер, 16 листопада і теж безрезультатно. Наша влада не хоче відмовлятися від транспортного безвізу, який діє до 30 червня наступного року, а протестувальники й далі наполягають на терміновому поверненні дозвільної системи.

У Мінінфраструктури LIGA.net розповіли, що міністерство пропонувало польським перевізникам компроміси. Україна пропонувала польським перевізникам дві черги, де одна буде для завантажених машин, а інша для порожніх. Україна також повідомила про можливість замінювати дані в системі єЧерга про тягач та водія. Дані про водія можна було змінити в будь-який момент, а дані про тягач, коли змінний перебуває на території України. Раніше на цьому наполягали польські протестувальники.

Але польські перевізники відмовились від таких компромісів. Вони хочуть повернення дозволів, скасування транспортного безвізу, повернення можливості працювати на ринках Росії та Білорусі, щоб і далі заробляти гроші.

Що відбувається насправді

Олександр Кирилюк, директор департаменту міжнародних автоперевезень групи логістичних компаній ZAMMLER каже, що якщо перманентна блокада кордону польськими перевізниками триватиме, це завдасть великих збитків українській економіці. 

"Україна не отримуватиме 60% товарів, які імпортує зараз. Може виникнути дефіцит: починаючи від побутової хімії та засобів гігієни і закінчуючи устаткуванням для виробництва, сировиною. Словом, блокада пунктів пропуску з Польщею загрожує великими економічними проблемами", – пише Кирилюк у своїй колонці на NV.

На думку Кирилюка, польські перевізники, якщо дивитись на їхні вимоги в цілому, намагаються отримати преференції, щоб наростити свою частку експортно-імпортних операцій з Україною.

Власник логістичної компанії "Вантаж+" Юрій Щуклін у коментарі LIGA.net каже, що порахувати частку польського ринку, яку зайняли українські перевізники, зараз неможливо. Але можна уявити її масштаб, якщо перелічити польські автомобілі у черзі на кордоні та помножити на кількість діб їхнього простою. Весь той час, який польський автомобіль втрачає у нашій черзі, він вилучений з ринку Польщі, і його місце на ринку можуть займати українські перевізники.

"Специфіка польського ринку така, що "вільних", тобто не забезпечених вантажем польських машин, – там немає взагалі. Тому що там був сформований здоровий баланс між кількістю транспорту та кількістю вантажу, про який Україна може тільки мріяти. Усі їхні вантажі мали свої автомобілі, а всі автомобілі мали свій вантаж. Але цей баланс порушений нашими чергами. На місце цього транспорту, якого тепер не вистачає, заходять наші перевізники та зменшують дохідну частину польських компаній. Скільки часу польські перевізники простояли у чергах – стільки тоннокілометрів вони не проїхали та не отримали за це грошей. Ось з чого формується втрата їхніх доходів", – каже Щуклін.

Вимоги польських перевізників Щуклін вважає адекватними у їхній ситуації. Українські вантажопотоки до Польщі багаторазово зросли не тому, що ми цього так бажали, а через війну. Але наслідки для польських перевізників, через які змінилося їхнє життя, їхній ринок та побут, спричинені нашими діями після того, як нам відкрили кордони.

"Оскільки більшість польських фірм все одно наймає українських водіїв, там немає жодної проблеми зареєструвати в Польщі підприємство з нашими автомобілями та водіями. І я особисто знаю декілька таких компаній, які торік значно збільшили автопарк. А зараз, коли в Україні для нього немає вантажів, почали перереєстровувати ці автомобілі на знайомих поляків та створювати фірми. І ці автомобілі вже з польськими знаками, фірми формально вже з ЄС", – розповів Щуклін.

Учасники ринку, опитані LIGA.net, зазначають: проблема в тому, що українське Мінінфраструктури намагається домовитись із Мінінфраструктури Польщі. Але воно не має важелів впливу на активістів блокади. Лозунги протестувальників прості та емоційні: "Іноземці відбирають нашу роботу!"

Перемовини проходять так: українські, європейські та польські чиновники напрацьовують, на їх думку, компромісні варіанти. Потім польська влада озвучує пропозиції активістам транспортної блокади. А ті їх відкидають.

У цій ситуації будь-яка раціональна пропозиція польської влади буде наштовхуватися на конспірологічні заперечення. Так само польські фермери негативно сприймали домовленість польського та українського Мінагро дозволити транзит українського зерна без права реалізації в Польщі. Просто не вірили, що чиновники забезпечать виконання цієї домовленості.