"Добре звучить для мас, але погано для держави". Чому Кабмін скорочує чиновників

Денис Шмигаль 4 березня оголосив про продовження реформи державної служби, яка почалася у 2016 році. Цього разу голова уряду пропонує зменшити кількість міністерств на третину та звітує про скорочення 20 000 вакансій чиновників з початку року.

LIGA.net відправила запити прем'єру та міністру Кабінету міністрів Олегу Немчінову з питаннями щодо причин скорочення державних службовців. В уряді відмовилися від коментарів, а у приймальні міністра Немчінова сказали, що ситуацією не володіють.

Натомість LIGA.net зробила аналіз реформи державної служби з 2016 року, щоб зрозуміти, чи досягла Україна результатів, яких хотіла після перемоги Революції гідності у 2014 році?

Чому скорочують і чи добре це?

Депутатка Верховної Ради від партії Голос Юлія Клименко в коментарі LIGA.net каже, що головна причина скорочення і чиновників, і міністерств – це проблеми бюджету.

"Думаю, основна проблема – це намагання скоротити бюджет. Але річ у тому, що це не просто про скорочення державних службовців, а об’єднання міністерств. І не факт, що в цих міністерствах буде менше державних службовців, ніж є зараз", – каже вона. 

Нардеп від Слуги народу Віталій Безгін називає це рішення уряду популістським.

"Я не вважаю, що скорочувати державних службовців – це слушне рішення. Воно добре звучатиме для суспільства, але буде поганим для держави. Подивімося реально на ситуацію. Наша державна служба не укомплектована. У разі скорочення її чисельність ще зменшується, а навантаження збільшується, бо є виклики воєнного часу та євроінтеграції, яких раніше не було", – заявляє депутат.

Експерт з питань реформи державного управління Сергій Сорока в коментарі LIGA.net каже, що арифметичне скорочення не допоможе, через те що функціонал працівників дуже переобтяжений бюрократією. Треба скорочувати також і її, а не тільки міністерства.

Як починалася реформа у 2016 році та який вона має результат?

За словами Сергія Сороки, реформа державної служби у 2016 році була першою, яку запустив Кабмін для реформування країни на шляху до Європейського Союзу. Але вважати її вдалою важко. Вона загальмувала з 2018 року.

"У Євросоюзу є чіткі вимоги до реформи державного управління та державної служби в Україні. І те, що було заплановано в Стратегії реформування державного управління ще у 2016 році, потім перенесено і продовжено декілька разів, має бути завершено. Хоча реформи не закінчуються ніколи, й до цього потрібно звикнути. Така реформа повинна здійснюватися синхронно за трьома напрямками: структури, люди, процеси. Якщо ці три напрями реформи здійснюються асинхронно, не одночасно, реформа не буде успішною", – каже Сергій Сорока. 

Через повномасштабне вторгнення відсутні конкурси на призначення чиновників. Крім того, однією з ідей процесів, запущених у 2016 році, було те, що реформа після запуску у кількох пілотних міністерствах буде розповсюджена на інші органи виконавчої влади, чого не відбулося.

Юлія Клименко каже, що головною проблемою є залучення людей на державну службу, яка не була вирішена ні у 2016 році, ні зараз. Влада не створила привабливих умов для добрих фахівців, щоб вони приходили на державну службу.

"Якщо ми хочемо мати якісну державну службу, то повинні залучати відповідних фахівців. Але для них потрібні нормальні умови праці, гідні зарплати. Вже 10 років картина одна й та сама: чиновники постійно переходять з одного міністерства в інше, але від цього не змінюються ані якість, ані результат. Коли я була заступницею міністра економіки (2015-2016 роки), звільнила 5000 осіб через некомпетентність. Утім, вони легко знайшли собі роботу в інших міністерствах", – каже Юлія Клименко.

Компетентні люди, коли приходять на державну службу, бачать лише безлад та низькі зарплати.

"Реформа державної служби триває 10 років, але щодалі, то деградує. Вона не лікує весь організм, бо державна служба – це лише одна з реформ, яка не може бути вирвана грейдами, преміями, змінами законів. Зараз реформа забуксувала. На жаль, більшість законів та реформ, що ухвалює Верховна Рада, буксує саме у виконавчій владі Кабміну, бо державний апарат не працює через брак кваліфікованих фахівців", – каже Юлія Клименко.

Для того щоб молоді фахівці приходили на державну роботу, уряд запустив Офіси реформ. Ті молоді спеціалісти, які прийшли туди працювати, повинні були в майбутньому стати державними службовцями та перейти працювати в директорати міністерств. Офіси підтримки реформ в міністерствах існують і зараз. Люди, які там працюють, виконують функції директоратів. Але вони не працевлаштовані як державні службовці. Зазвичай вони працюють як фізичні особи-підприємці (ФОП).

"І те, що Офіси реформ продовжують працювати, означає, що реформа міністерств була проведена не якісно і не до кінця. До інших центральних органів виконавчої влади (ЦОВВ) реформи так і не дійшли. Зараз Офіси реформ в міністерствах все ще працюють, бо в них, зокрема, немає притаманній державній службі бюрократії. Туди легше залучати фахових працівників. І часто вони фактично виконують функції директоратів міністерств", – каже Сергій Сорока.

Який вигляд має погано об’єднане міністерство?

Як приклад неефективності об’єднання міністерств Юлія Кліменко наводить Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, яке стали називати "міністерством розгрому".

Джерела LIGA.net серед чиновників уряду кажуть, що негативно на стан державної служби вплинула система введення грейдів. Багато чиновників звільняються через низьку заробітну плату. Зокрема, від цього постраждало Держагентство відновлення, яке очолює Мустафа Найєм. Його відомство занесли до третього грейду. І тепер середня зарплата працівників агентства складає менш як 20 000 грн на місяць.

Про проблему системи грейдів та зарплат каже і Юлія Клименко.

"Зарплата в міністерстві формувалася так: у вас був оклад умовно 30 000 грн та 300% премії, тобто дохід не дорівнював посадовому окладу. Тепер ввели грейди. Якщо твоє відомство в третьому грейді, то твій оклад мінімальний – 12 000 або 15 000 грн. Це дуже низька зарплата для кваліфікованого спеціаліста. Тому люди масово йдуть через змінні умови праці, зокрема й зарплати. Зарплатний бюджет міністерства – 200 млн грн. Невже за 200 млн не можна скоротити штат чиновників міністерства, взяти фахових людей за 60 000 – 100 000 грн зарплати, які даватимуть результати? На зарплату 60 000 грн можна знайти якісного фахівця, а не приводити своїх знайомих та родичів, як це відбувається зараз", – розповідає депутатка. 

Сергій Сорока каже, що, реформуючи державну службу, держава повинна прагнути, щоб міністерства почали формувати політику – створювати "правила гри" у різних сферах життя суспільства. Наприклад, законодавчо прописати такі "правила" у сфері будівництва, охорони здоров’я тощо, підготувати відповідні закони та підзаконні акти.

Що буде з зарплатами в місцевих органах влади?

Коментуючи LIGA.net ситуацію, яка склалась у місцевих державних адміністраціях, депутат Віталій Безгін каже, що з 1 січня проблеми із забезпеченням зарплатним фондом мають обласні адміністрації.

"У них є проблеми через зміну правил щодо оплати праці. З 1 січня кваліфіковані працівники стали заробляти менше. Це теж велетенський виклик. Уряд зараз дозволив доплачувати працівникам ОДА з обласних бюджетів. Це означає, що на період воєнного стану, коли рішення ухвалюється головою адміністрації, це може спрацювати. У період мирного часу це буде велика проблема для голів ОДА. Бо якщо у тебе є твоя більшість в обласній раді, то ти можеш домовитись. Але якщо більшість опозиційно до тебе налаштована, то будуть проблеми із забезпеченням працівників державної вертикалі", – каже депутат.

У працівників органів місцевого самоврядування (ОМС) ситуація із зарплатами трохи інша завдяки проведеній реформі децентралізації.

"Громади на районному рівні є більш привабливим місцем для роботи через проведену реформу децентралізації, ніж місцеві державні адміністрації. ОМС – більш самодостатні, ніж ОДА, вони самі себе забезпечують, тому на місцеве самоврядування це не вплине", – розповідає Віталій  Безгін.

Коментуючи ситуацію з реформою державної служби, яка відбувається зараз, Віталій Безгін каже, що вона звучить добре для широких мас, але негативно впливає на державу.