Домінування імпорту стало ворогом економіки. Як врятувати гривню та стримати ціни

Через російське вторгнення українським виробникам ще складніше конкурувати з іноземними товарами, що спричинило великий розрив між експортом та імпортом.  

У липні Україна імпортувала товарів і послуг на $3,2 млрд більше, ніж експортувала (за сім місяців цього року — понад $10 млрд). Для порівняння, за весь минулий рік від'ємне сальдо склало $2,6 млрд.

Це призводить до "проїдання" золотовалютних резервів та тисне на курс гривні, а скорочення власного виробництва є однією з головних причин падіння економіки. 

Які є способи в умовах війни вирівняти платіжний баланс та що можете допомогти вітчизняному виробнику — у матеріалі LIGA.net. 

Чому такий розрив?

Безпосередні втрати підприємств і людей від війни, що обмежує можливості вітчизняного виробника. 

Проблемна логістика, насамперед порти, що не працюють. 

Пільги для імпорту, введені на початку вторгнення, коли товари, зокрема автомобілі, ввозились до України без мит і ПДВ. Повторювати таке не варто, кажуть у розмові з LIGA.net нардеп від Голосу Ярослав Железняк та старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. 

Стискання внутрішнього ринку. Для вітчизняних виробників український ринок є головним, і коли він зменшується, скорочується виробництво і не діє ефект масштабу, каже Гайдай. 

"Кожна одиниця товару для вітчизняного виробника стає дорожчою. У закордонних конкурентів такої проблеми немає, бо український ринок для них не суттєвий", —  пояснює він.

На тлі проблем вітчизняних виробників з’явилися заклики до українців надавати перевагу українським товарам, а не імпортним. У першому матеріалі про кризу платіжного балансу ми представили позицію тих, хто підтримує такий споживчий патріотизм, і тих, хто не бачить у ньому великого сенсу. 

Опитані економісти вказують, що в нинішніх умовах є лише два способи змінити ситуацію з платіжним балансом — пригнічення імпорту та збільшення експорту вітчизняними компаніями. 

Захист від імпорту 

Додаткове оподаткування. Якщо йти шляхом обмеження імпорту, можна запровадити додаткове оподаткування окремих категорій товарів, наприклад, предметів розкоші чи дорогих авто, пропонує Гайдай. Тобто не чіпати критичний імпорт.

"Але тут є проблема — такі обмеження працюють, якщо ефективно функціонує митниця, яка буде боротись з контрабандою. У мене є сумніви, що зараз вона здатна на це", — додає він.

На початку серпня Національний банк і Мінфін запропонували ввести 10-відсотковий збір на увесь імпорт. Проте в підсумку уряд відмовився від цієї ідеї. Гайдай пояснює — через низьку еластичність попиту імпорт зменшиться не на 10%, а значно скромніше, десь на 3-4%, що не буде істотним.  

"Також є внутрішні виробники, у яких є частка імпорту у виробництві. Відповідно, це призведе до зменшення ВВП і зниження податкових надходжень. Тому, вочевидь, уряд вирішив, що воно того не варте", — каже він.

Девальвація гривні. Знецінення національної валюти призводить до здорожчання і скорочення імпорту. Внутрішні виробники від цього виграють (якщо не мають великої частки імпорту у виробництві). 

На початку війни НБУ встановив офіційний курс на рівні 29,25 грн/$, але 21 липня послабив національну валюту до 36,6 грн/$. Ринковий курс за час війни зріс з близько 30 до 40 грн/$.   

Водночас неконтрольованої девальвації Нацбанк не допускає — регулятор витрачає золотовалютні резерви на підтримку гривні й значно підвищив облікову ставку (до 25%).  

Боротьба зі зловживанням торговельними кредитами. Як таке це нормальне явище, однак через жорсткі валютні обмеження деякі українські компанії використовують їх для виведення капіталу за кордон. Наприклад, компанії сплачують за товар чи послугу наперед, але фактично вони до України не потрапляють. 

"До війни це (загальний об'єм торговельних кредитів. — Ред.) було $300-400 млн на місяць, зараз же — більш ніж $2 млрд", — зазначає Юрій Гайдай. 

Марія Репко з ЦЕС у розмові з LIGA.net висловила сподівання, що НБУ намагатиметься розв'язати проблему. Додаткові обмеження могли б зменшити такий "віртуальний" імпорт. 

Однак у Нацбанку не вважають ситуацію критичною і поки не реагуватимуть. За словами заступника голови НБУ Юрія Гелетія, проблеми із заборгованістю за торговельними кредитами здебільшого пов’язані з логістикою, проблеми з якою затримують доставлення товарів. 

"Ми спостерігаємо в окремих експортерів бажання отримати експортну виручку поза межами країни. Також частина імпортерів законтрактувала товар на тлі очікувань до зміни валютного курсу. Ми аналізуємо ситуацію і за необхідності ухвалюватимемо рішення", — зазначив Гелетій для LIGA.net.

Допомога вітчизняному виробнику 

В умовах, коли скорочення імпорту недостатнє чи загрожує різким зростанням цін, є інший варіант — збільшення власного виробництва і, відповідно, експорту.   

Логістика. Це одна з головних проблем для вітчизняних експортерів, розв’язувати яку має допомагати держава, зазначили у розмові з LIGA.net Юрій Гайдай, Ярослав Железняк, виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук та голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.  

Тут все непросто. Нещодавно заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм розповів про "критичну ситуацію" на україно-польському кордоні, де утворюються кілометрові черги з вантажівок.  

"Головна причина цих черг відома — низька ефективність роботи польських служб, які проводять фітосанітарний та ветеринарний контроль", — наголосив він.  

Водночас напередодні Найєм розповів про "перший крок" до покращення ситуації.  

Вивезення зерна. Зараз декілька українських портів працюють на вивезення зерна, що матиме позитивний вплив на експорт і, відповідно, на платіжний баланс. Тут є й довгостроковий вплив, вважає Гайдай. 

"Крім самої валюти (яка заходить в Україну завдяки продажу зерна. — Ред.) важливо, що звільняються сховища, відповідно, аграрії запланують більше засіяти на наступний рік", — пояснює він. 

Втім варто зазначити, що тут не все залежить від України. Нещодавно президент РФ Путін заявив про невдоволення зерновою угодою. 

Просування за кордоном. Україна має вести перемовини з іншими державами щодо пільгових умов для українських виробників, говорять LIGA.net опитані економісти. 

Раніше ЄС на рік скасував мита та квоти на українські товари. Це також зробили Канада та Австралія. Інші партнери також впровадили різні преференції, наприклад, США скасували мита на метал. 

До того ж нещодавно в МЗС розповіли про вихід на інші ринки, зокрема українську молочку в Домініканській Республіці й Кенії та корм для домашніх тварин у Сінгапурі. Тут треба працювати далі, кажуть економісти. 

Інші варіанти. Для пільгового кредитування і прямої держпідтримки ресурс бюджету вкрай обмежений, наголошує Данило Гетманцев: "Підтримка економічної діяльності скоротилась до трохи більш ніж 2% видатків державного бюджету (до війни було 12%)".

Те, що є, використовується у програмі доступні кредити 5-7-9%, для страхування експортних контрактів, надання державних гарантій тощо. У межах програми "5-7-9" українські компанії отримали 48,14 млрд грн за час війни. 

Опитані економісти також скептично ставляться до прямої підтримки з боку держави. Гайдай додав, що влада може домовлятися із партнерами та міжнародними фінансовими організаціями, аби ті допомагали кредитами вітчизняним компаніям.  

Нардепи Гетманцев і Железняк також вказують на потребу у відновленні страхування військових ризиків, що важливо для роботи бізнесу.   

Ще один важливий аспект, де не обійтись без державної підтримки, — допомога в релокації підприємств, кажуть Гайдай і Гетманцев. Станом на кінець серпня переїхали 725 підприємств, з них 528 вже відновили свою роботу на новому місці, заявили в Мінекономіки. 

Загалом заявки подали 1816 підприємств, однак 601 компанія відмовилась від релокації у зв’язку з деокупацією територій України.

Чарівна паличка 

Основна інвестиція, яку має робити українська держава, — перемога у війні, вважає Дмитро Боярчук. У такому разі запрацюють економіка і порти, через які у мирний час йшла більшість вітчизняного експорту.  

"Якоїсь чарівної палички (щоби все запрацювало без припинення війни. — Ред.) за пів року не придумали", — наголошує він.  

"Чарівною паличкою" для України поки що є фінансова допомога західних партнерів. У серпні Україна отримала рекордну суму за місяць — $4,6 млрд. Загалом до кінця року об’єм допомоги має становити близько $30 млрд.