"Думали, що доведеться закритися". Як "темний" музей евакуювався з Києва до Львова

За час великої війни росіяни знищили 22 українські музеї, ще 44 – пошкодили. Серед жертв війни багато знакових об’єктів, зокрема – Харківський музей Сковороди чи Маріупольський художній музей ім. Архипа Куїнджі. 

Аби не допустити такої долі, багато підприємців вирішили евакуювати свою справу в безпечну локацію. Так само вчинив і унікальний приватний київський музей "Третя після опівночі", який дозволяє відчути світ так, як його відчувають незрячі.

За різними оцінками, в Україні від 70 000 до 300 000 незрячих осіб. Музей дозволяє відчути буденність такою, якою вона є для цих людей, завдяки нюху, слуху, дотику і навіть смаку. "У музеї зрячі відвідувачі пробують відтворити звичні для себе справи без застосування зору. Наша ціль – змінити ставлення до незрячих, зруйнувати стереотип про те, що незрячі нічого не можуть", – пояснює засновниця проєкту Аліна Марненко.

У партнерському проєкті з Новою поштою розповідаємо про те, як музей евакуювали у безпеку, аби він зміг продовжити свою роботу.

Війна і зупинка

Із початком повномасштабної війни робота музею "Третя після опівночі" стала на паузу і, як здавалося, музей уже не мав шансів на рестарт, розповідає Аліна Марненко. У лютому, після перших ракетних атак по столиці, з міста виїхала майже вся команда. В першу чергу виїхали гіди, яким дуже небезпечно було лишатися у зоні бойових дій.

"Оскільки гіди незрячі, то у випадку ракетного обстрілу, якщо нікого немає поряд, вони матимуть проблеми із тим, щоб самостійно дістатись до бомбосховища. А іноді є ризик, що вони не зможуть цього зробити взагалі. Та й у випадку обстрілів треба швидко зорієнтуватись, а це складно зробити, коли ти один і ти – не бачиш", – пояснює Аліна

"Хоч у березні деякий бізнес у Києві уже працював, для нас про відкриття не могло бути і мови", – згадує Аліна

Та залишалось питання, що робити далі. Команда роз’їхалась по різних країнах, частина київської області під постійними обстрілами і ризиком окупації, а після важких локдаунів під час пандемії бізнес не мав фінансової подушки. Тому здавалося, що музей більше не відкриється, зізнається Аліна.

"Ми зрозуміли, що локдауни – це ще були квіточки. Під час війни робота музею взагалі здавалась нонсенсом, не на часі. Так, у травні я змирилась із фактом, що треба зачинятися", – пояснює вона.

Проте регулярні онлайн-зустрічі з колегами дали плоди: команда вирішила проводити безоплатні онлайн-заходи для дітей-переселенців.

Коли у травні стало трохи спокійніше, власниця музею знайшла час і сили спробувати врятувати справу і відкрити локацію музею у більш безпечному Львові. Туди вона вирішила перевезти експонати для виставок мистецтв у темряві.

"Ще до війни ми планували відкривати другу локацію у Львові, і зараз повернулись до цієї ідеї. Там було спокійніше, а з початком війни багато українців виїхали на захід. Тож я вирішила зробити останню спробу зберегти проєкт", – згадує вона.

Остання спроба: дорога до Львова

Підприємниця почала рахувати вартість логістики з Києва до Львова, а також шукати вантажівку, щоб все перевезти. Перед нею стояла масштабна задача: вивести крихкі та важкі експонати музею, серед яких – тактильні картини, бюсти та моделі архітектурних будівель. Наприклад, єгипетські піраміди. Вага кожного експонату – від п’яти до 25 кг.

Підприємиця постійно моніторила можливості для бізнесу, зокрема в частині фінансової підтримки. Так на одному з ресурсів вона дізналась про програму евакуації бізнесів від Нової пошти та Дія.Бізнес.

Нова пошта та Дія.Бізнес в Ужгороді надають українським бізнесам безоплатну допомогу в евакуації обладнання чи продукції у більш безпечні регіони. Нова пошта в межах проєкту виділяє 10 000 грн на евакуацію малого та середнього бізнесу. Будь-який підприємець з таких областей як: Чернігівська, Сумська, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Донецька, Луганська, Київська та Одеська, – може подати завку на евакуацію. 

Засновниця музею заповнила заявку на сайті Дія.Бізнес і знайшла приміщення для музею у Львові. За добу їй погодили заявку на евакуацію, і Аліна почала пакувати експонати музею. За власний кошт Нова пошта евакуювала музейні експонати і також допомогла з пакуванням, зокрема особливо крихких експонатів і тих, які потребували спеціального пакування. При цьому, як визнає Аліна, війна затягнула процес евакуації, бо через постійні повітряні тривоги та ракетні обстріли команда часто не могла зібратись і ловила моменти між ними.

"Ми пакували експонати у нашому музеї. Це було нелегко, бо експонати треба було обкласти чимось м’яким. Використовували все – і спеціальні плівки та ущільнювачі, і навіть макулатуру та ковдри! Один дуже важкий та обʼємний експонат (ціле плато Гізи, на якому розташовані єгипетські піраміди і всі інші деталі) ми перевозили Новою поштою в спеціальному контейнері", – згадує Аліна.

Тоді ж на захід самостійно поїхала і засновниця музею. На наступний день після завантаження Нова пошта доставила експонати у Львів. Але через посилення обстрілів та відсутність світла запуск музею у Львові довелося відкласти на кілька місяців. "Темряви і так було забагато", – пояснює Аліна. 

Загалом підготовка музею до запуску у Львові тривала з червня до жовтня. За цей час у приміщенні зробили ремонт, купили тифлоінвентар для тактильного сприйняття об’єктів і знайшли незрячих гідів. 

Восени у приміщенні уже розставили експонати й готувалися запускати низку форматів: картинну галерею та "мистецтво на дотик". Запуститися у тестовову режимі вдалося вже у лютому 2023 року. Втім, разом із львівським музеєм несподівано отримала продовження історія київського музею.

Нове життя

У кінці травня мешканці Києва почали повертатися і знову проситися на екскурсії. "Попит відновлювався, але спочатку ми відповідали, що не працюємо. Одного дня подзвонив хлопець і дуже наполягав на екскурсії. Як з’ясувалося, він хотів провести у нас перше побачення з дівчиною. Вони познайомилися у бомбосховищі", – згадує Аліна. Так з червня київський музей поступово почав відновлювати роботу.

Як виявилося, екскурсії у темряві стали актуальними як ніколи – адже надихали людей і змушували переосмислити багато речей.

"Велика частка нашої аудиторії – це шкільні групи, які, звичайно ж, зараз значно менше відвідують екскурсії. Ще один надзвичайно важкий період був у грудні з довгими блекаутами, коли всі стомились від темряви, і кількість відвідувачів впала просто катастрофічно", – розповідає засновниця музею

З початку війни музей почав проводити безоплатні екскурсії в онлайні для переселенців та дітей з інвалідністю, а також військових та їхніх сімей. Такі безоплатні "підвішені" екскурсії відвідало вже понад 2000 людей.

Два міста і 2023 рік

У 2023 році музей продовжив роботу, проте тепер – на два міста. Локація у Києві продовжила своє життя. У лютому в тестовому режимі відкрилась виставка у Львові.

"Офіційне відкриття виставки у Львові – 22 березня, в день народження київського музею. Символічна для нас дата, коли вдалось не лише не закритись, але і відкрити ще один музей. Львів додасть стабільності у роботі, а також допоможе зберети проєкт та команду", – розповідає Марненко. 

Її ідеальний план на 2023 рік – втримати достатню для роботи кількість клієнтів та відновити більшість заходів у Києві. У Львові підприємиця планує також запустити всі формати: виставки, прогулянки, побачення, концерти та вечері у темряві. 

Програма евакуації Нової пошти і Дія.Бізнес триває і нині. У спільному проєкті Нова пошта за власний кошт евакуює бізнеси, їх обладнання чи продукцію під час війни. Компанія всіляко підтримує бізнеси і перевозить їх у найбільш безпечні міста країни. Попри небезпеку, Нова пошта рятує, евакуює і вантажить необхідне. Нова пошта разом із Дія.Бізнес отримали сотні заяв від підприємців на евакуацію бізнесів, із яких 55 вже погодили на перевезення.