Економічні наслідки підриву Каховської ГЕС
Фото: Укргідроенерго
Зміст:
  1. 1. Знищення Каховської ГЕС як об’єкта генерації
  2. 2. Ризики для Запорізької АЕС
  3. 3. Знищення сільського господарства в Херсонській та Запорізькій областях
  4. 4. Неможливість річкового судноплавства Дніпром
  5. 5. Вплив на рибне господарство

В ніч з 5 на 6 червня, близько 02:50  російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Про її мінування військове керівництво України повідомляло ще в жовтні 2022 року.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Каховська ГЕС була введена в експлуатацію в жовтні 1955 року. Вона стала останньою греблею по руслу Дніпра. Завдяки її зведенню вище по руслу утворилось Каховське водосховище. На його території вода піднялась на 16 метрів.

Підрив подібної споруди порушує Женевську конвенцію про захист цивільного населення під час війни від 1949 року. Всі чотири Женевські конвенції, включно з зазначеною, були ратифіковані Радянським Союзом, а після його розпаду – і РФ. Через це окупанти не взяли на себе відповідальність за підрив ГЕС, намагаються перекласти відповідальність на ЗСУ.

Підрив греблі – це невибіркове ураження великої кількості людей. В першу чергу – цивільного населення. Її підрив спровокує катастрофу як в короткостроковому вимірі – підтоплення населених пунктів з обох берегів Дніпра, так і довгострокові негативні наслідки, пов’язані з екологією та економікою регіону.

В цьому тексті LIGA.net проаналізував суто економічні наслідки терористичних дій росіян.

1. Знищення Каховської ГЕС як об’єкта генерації

Згідно з заявою оператора ГЕС, держкомпанії Укргідроенерго, споруда повністю зруйнована і відновленню не підлягає. Каховська ГЕС мала 6 гідроагрегатів загальною потужністю понад 330 МВт. Для порівняння, Київ споживає потужність близько тисячі МВт.

Станція була захоплена російськими військами у перший день вторгнення. В листопаді 2022 року окупанти заявили, що станція перестала виробляти електроенергію. Втім, для енергосистеми України це вкрай важливий об’єкт.

Гідроелектростанції – це маневрова генерація, яка може виробляти електроенергію в пікові години споживання. Це ті години, в які не вистачає базового навантаження, яке несуть атомні та частково теплові станції.

Відтепер енергосистема країни втратила 330 МВт пікової потужності назавжди.

2. Ризики для Запорізької АЕС

Запорізька АЕС – найбільша в Європі атомна електростанція, яка має 6 енергоблоків потужністю 1000 МВт кожний. Для охолодження атомних реакторів використовується ставок, що наповнюється з Каховського водосховища, утвореного Каховською ГЕС.

Наразі ЗАЕС є в окупації. Її енергоблоки переведені в "холодний стан". Це означає, що в реакторах продовжується ядерна реакція для відпрацювання палива, але електроенергії станція не виробляє.

Якщо в такому стані припиниться охолодження реакторів, приблизно через добу їх температура досягне критичних показників, що призведе до їх руйнування і витоку радіації.

Оператор українських АЕС, НАЕК "Енергоатом", оприлюднив заяву про те, що попри на ризики ситуація контрольована. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) у своєму Twitter також розповсюдило заяву, що підрив дамби не має безпосередніх ризиків ядерної безпеки на ЗАЕС.

3. Знищення сільського господарства в Херсонській та Запорізькій областях

Каховське водосховище, утворене Каховською ГЕС, було джерелом технічної води для зрошувальних каналів в Запорізькій та Херсонській областях. Обміління цієї водойми призведе до проблем із поливом сільськогосподарських земель. Вирощування культур на цих територіях без зрошення стане вкрай проблематичним.

4. Неможливість річкового судноплавства Дніпром

До війни Україна активно розвивала вантажне судноплавство Дніпром. Так з 2017 року традицією стало запускати з півдня до Києва баржу із херсонськими кавунами. А головне – у зворотному напрямку цей шлях активно використовувався для експорту зерна. Цей напрямок розвивав український аграрний холдинг "Нібулон", засновник якого Олексій Вадатурський загинув від ракетного удару окупантів у липні 2022 року.

Зміна гідроландшафту регіону унеможливлює судноплавство за напрямком Дніпро – Чорне море на роки.

5. Вплив на рибне господарство

Порушення екологічного балансу через обміління Каховського водосховища призведе до масової загибелі риби. А це вплине на обсяги вилову промислової риби, навіть у повоєнні часи.