RU

Аналітика | Економіка за 50 днів війни: НБУ впорався, з пільгами – перебір, активи РФ треба брати вже

Економіка за 50 днів війни: НБУ впорався, з пільгами – перебір, активи РФ треба брати вже - Фото
Економіка під час війни (Колаж: Таїсія Зарянова/LIGA.net)
15.04.2022, 17:06

Майже два місяці Україна виборює свою незалежність у нерівній боротьбі з Росією. Скільки від війни вже втратила економіка?

Українська економіка на 50-й день війни демонструє неабиякий запас міцності, попри те що ворог завдав нищівних втрат ключовим українським підприємствам та блокує український експорт. 

Український Центр економічної стратегії (ЦЕС) підготував оперативну оцінку стану української економіки та провів презентацію дослідження. Ми обрали головне зі звіту економістів. 

Економіка: втрата третини ВВП та половини експорту

Підрахувати, наскільки вже просіла економічна активність в Україні, наразі неможливо, але прогнози щодо втрати ВВП "не тішать", каже Марія Репко, заступниця директора ЦЕС. Найбільш оптимістичний прогноз про падіння – на 10% – поки у МВФ. В українському уряді оцінюють можливі втрати у 35-40% за умови нерозширення окупованих територій та активної фази війни не довше кількох місяців. Ці цифри відповідають зниженню споживання електроенергії на 35%, згідно з даними ДТЕК. 

Усього на девʼять найбільш постраждалих регіонів припадає 30% національного ВВП, або 21%, за вирахуванням звільнених областей. Втім, джерела принаймні 70% українського ВВП залишаються більш-менш недоторканими.

 

Чи не найбільше про масштаб втрат свідчить показник експорту за березень: за місяць цифра скоротилася на 50% – до $2,7 млрд. Експорт металів фактично зупинився,  аграрної продукції – знизився одразу вчетверо. Це спричинене проблемами із логістикою.

Морська логістика України (62% від загальної вартості експортних товарів у доларах за 2021 рік) фактично закрита через блокаду портів з боку Росії. Залізничні (12%) та автомобільні (23%) перевезення були серйозно ускладнені через евакуацію громадян та черги на кордонах, однак зараз потроху відновлюються. 

Імпорт впав до 30% від рівня лютого – до $1,8 млрд. Крім логістичних проблем та скорочення попиту, до падіння доклалася й заборона на некритичні імпортні операції. 

 

Ціни, курс та банки: відносна стабільність

"Певним позитивом" такого стану справ Марія Репко вважає, що торговий баланс не дуже тиснув на національну валюту і гривні вдалося гідно вистояти у найгірший шторм. 

Завдяки "блискавичній" реакції Нацбанку – зокрема, фіксації офіційного курсу НБУ на рівні 29,25 грн/$ та обмеженню валютних операцій – знецінення національної валюти стало незначним. На чорному ринку курс на початку квітня різниться від офіційного лише на 10%. А поступові послаблення з боку регулятора повертали довіру до нацвалюти: "Дуже швидко банківська система та люди відчули, що все не настільки погано, ситуація недалека від норми. Можна жити та працювати", – вважає Марія Репко. 

 

Попри усі вжиті заходи, банківський сектор все ж втратив значну частину активів у постраждалих регіонах та 50-70% грошового потоку від кредитів, вказує  Марія Репко. Ці втрати дещо перебільшені, вважає заступник виконавчого директора від України у МВФ Владислав Рашкован. Проблеми з ліквідністю успішно вирішені завдяки рефінансуванню НБУ.

Ефективні адміністративні заходи уряду та Нацбанку наразі стримують стрімке зростання цін, однак зниження попиту через міграцію, падіння доходів та зміну звичок неминуче чинитимуть на них тиск. 

Згідно з даними Держстату, за місяць війни ціни на споживчі товари зросли у середньому на 4,5%. Річна інфляція, найімовірніше, складе 15-20%, вважає Марія Репко. 

До значного підвищення цін на харчові продукти слід бути готовими як українцям, так і майже всьому світу. За розрахунками МВФ, війна в Україні зачепить 143 країни, які генерують 86% світового ВВП, зазначив Владислав Рашкован.



Бізнес: знищення сотні підприємств 

Станом на 8 квітня 2022 року загальні фізичні збитки України у цій війні оцінювалися в приблизно $80 млрд – здебільшого це транспортна інфраструктура ($39 млрд) та житло ($29 млрд), порахувати всі втрати поки що фізично неможливо. 

Пошкодження чи руйнування зазнали близько ста вітчизняних підприємств. Попередні збитки промислових активів оцінюють у $6,7 млрд, зокрема серед найбільших об’єктів: 

  • ММК імені Ілліча ($1,9 млрд);

  • Азовсталь ($1,4 млрд);

  • Укренергомашини ($0,4 млрд);

  • Антонов ($385 млн); 

  • Кременчуцький НПЗ ($374 млн);

  • Авдіївський коксохім ($343 млн);

  • Одеський НПЗ ($171 млн);

  • Coca Cola Beverages ($150 млн);

  • Зоря – Машпроєкт ($137 млн) тощо.


У розрізі галузей найбільших втрат від війни зазнала металургія (30% активів). Адже на окуповані Росією території припадає 53% виробництва чорних металів, 40% машинобудування, 18% гуми та пластмас, 23% сільського господарства, 16% виробів з дерева, 20% хімпрому, 25% харчопрому, 17% текстилю та одягу, 30% добувної промисловості, 29% коксу і нафтоперероблення,12% фармацевтики.

Збитки у паливно-енергетичному секторі обмежилися руйнуванням Кременчуцького НПЗ (єдиного, що працював), низки обʼєктів відновлюваної енергетики, мереж передачі електроенергії та розподілу газу.

Аграрний сектор став жертвою РФ через зрив посівної, замінування територій (13%), крадіжки техніки та скорочення експорту через блокаду портів. Залізниця здатна забезпечити перевезення лише десятої частини від обсягів експорту продуктів сільського господарства попередніх років. 

З середини березня бізнес обережно відновлює роботу, свідчать опитування. Втім, фактично всі інвестиції заморожені, вказують економісти. Нові інвестиції можуть бути пов'язані тільки з перебазуванням виробничих потужностей компаній (понад 1000 компаній подали заявки на участь у відповідній державній програмі), будівництвом житла для внутрішньо переміщених осіб та державними інвестиціями у відновлення окремих об'єктів інфраструктури. Як свідчить досвід Донецької та Луганської областей України, де російська агресія розпочалася у 2014 році, вкрай високі ризики можуть стримувати значні приватні інвестиції у нові виробничі потужності чи модернізацію, ще тривалий час. 

 

Люди: втрата робочих рук та старіння населення

За оцінками ООН, з 24 лютого 2022 року з України через війну виїхали 4,2 млн людей. Ще майже 6,48 млн стали вимушеними переселенцями всередині країни. 

Ці процеси можуть призвести до дефіциту робочої сили в Україні та уповільнення темпів відновлення економіки після війни.  А осідання молоді в країнах, що приймають, ще й прискорить старіння населення в Україні. 

Чим довше йтиме війна, тим більша ймовірність успішного розв'язання проблем із житлом та роботою українських біженців та менше причин повертатися додому. Дослідження, проведене у 2020 році Міжнародною організацією з міграції, показало, що після шести років війни майже 40% осіб, переміщених у 2014-2015 роках, не мали наміру повертатися додому в регіон Донбасу.

 

Податки, бюджет, міжнародна підтримка

Одна з найкритичніших проблем української економіки зараз – дефіцит бюджету: у березні він склав $2,3 млрд. А вже за кілька місяців збільшиться щонайменше вдвічі. На це є кілька причин: 

  • близько третини надходжень до бюджету в березні забезпечувала виплата дивідендів держпідприємств, у лютому 19 млрд грн перерахував Нацбанк, а вже у квітні таких "подарунків" не буде;

  • 17 березня парламент суттєво спростив оподаткування бізнесу (збільшив ліміти для ІІІ групи спрощеної системи, знизив ставку єдиного податку з 5% до 2% тощо). Як наслідок, близько 150 000 компаній матимуть змогу замість традиційних ПДВ (20%) та податку на прибуток (18%) платити до бюджету лише 2% від обігу. 

  • Також Верховна Рада скасувала обов’язкове використання РРО, частково – митні збори та деякі акцизи. Тож незабаром значної частини податкових надходжень бюджет просто не дорахується. 

Тож зараз Україні, на думку економістів, варто:

  1. Стимулювати населення до зайнятості -  українцям слід "не перечікувати війну, а активно працювати".

  2. Натомість уряду варто утриматися від широких жестів в оподаткуванні. Краще спрямовувати кошти на цільові програми підтримки підприємств, які зазнали збитків, працюють у критичних галузях та потребують релокації, а також на підтримку внутрішньо переміщених осіб та безробітних. Часткову дерегуляцію економіки варто залишити й після завершення війни.

  3. Переорієнтовувати експорт та зробити все, щоб Україна могла доставляти свої товари до європейських ринків.

  4. Обережно вести боргову політику, залучати позики лише під низькі відсотки на довгі періоди, а краще – гранти від міжнародних партнерів. Стимулювати залучення приватних коштів. Провести ревізію державного боргу та спробувати скасувати частину зобов'язань та перевести їх в гривню.

  5. Працювати над тим, щоб арештовані активи РФ вже зараз залучати на відновлення української економіки. Один із варіантів: зробити ці кошти заставами кредитів для реконструкції від інших країни та організацій (поки щодо них триває судова тяганина).

  6. "Усі враження про систему влади в Україні під час війни обнулилися. Потрібно показати себе ще більше адекватною та "прозорою" країною, ніж ми були до війни. Зробити все, щоб нам довіряли", – Владислав Рашкован,  заступник виконавчого директора від України у МВФ.

  7. "Часто Україну до війни називали країною, яка ніколи не втрачає шансів втратити свої шанси. За час війни ми зламали дуже багато стереотипів про нас. Саме час зламати й цей", – Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України.

Уляна Букатюк
Уляна Букатюк
кореспондент LIGA.net, розділ Бізнес
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
QA-спеціаліст
Киев LIGAZAKON
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини