Генератор чи акумулятор. Скільки коштує енергонезалежність для багатоповерхівки

Унаслідок чергової російської ракетної атаки 17 листопада по Україні була пошкоджена енергетична інфраструктура. Це призвело до повернення стабілізаційних відключень світла. Київські житлові комплекси вже не перший рік готуються до блекаутів. Але навіть сьогодні стикаються з низкою труднощів.

Окрім генераторів, мешканці будинків купують акумулятори й інвертори, що також здатні забезпечити основні потреби будинку під час відключень світла. Однак із впровадженням цих рішень виникають нові проблеми.

LIGA.net поговорила з керівною компанією та асоціацією ОСББ про найпопулярніші рішення для енергоефективності, фінансування, технічне обслуговування й актуальні проблеми, що виникають внаслідок експлуатації обладнання.

Вибір генератора для будинку: ключові моменти

Генератори для будинків обирають залежно від конкретних потреб. Наприклад, для забезпечення системи підкачування холодного водопостачання. Але іноді достатньо міського тиску. Також для опалення може знадобитися робота циркуляційних насосів.

"У багатоквартирних будинках зазвичай замовляють генератори, що забезпечують роботу систем холодного водопостачання й опалення. Важливо враховувати розмір будинку: в окремих випадках таких насосних чи теплових пунктів може бути понад два. Інколи навіть один на під’їзд. Тому для таких потреб генератори обирають із невеликим запасом потужності – приблизно 20-30 кВт. Це дозволяє врахувати пускові струми двигунів, що значно перевищують їхню робочу потужність", – пояснює Вадим Фещенко, заступник директора компанії "Сучасні муніципальні технології", яка обслуговує понад 60 багатоквартирних будинків у Києві.

Якщо виникає потреба у запуску ліфтів, слід орієнтуватися на характеристики найменш потужного пасажирського ліфта. Він споживає значно менше енергії, ніж вантажний. Разом з тим варто пам’ятати, що обладнання ліфтів може мати високі пускові струми. Не всі системи підтримують плавний запуск. Для одного ліфта зазвичай потрібен генератор потужністю від 10 кВт.

За словами експерта, для багатоквартирних будинків обирають генератор, що одночасно покриває всі базові потреби будинку: холодна вода, опалення, ліфти, рециркуляція гарячої води, робота індивідуальної котельні (за її наявності), освітлення місць загального користування й електрощити.

Такий пристрій коштуватиме від 400 000 гривень. Додатково слід врахувати витрати на електрообладнання, кабелі та систему автоматичного перемикання, що обійдеться ще у 200 000 гривень. Проте ціна генераторів може суттєво змінюватися залежно від бренду, характеристик і додаткових функцій.

Для офісу часто достатньо інверторного генератора потужністю близько 2 кВт. Його вартість становить орієнтовно 10 000 гривень, а встановлення із додатковим обладнанням обійдеться у 2000-3000 гривень.

Як обирають і фінансують енергообладнання для ЖК: особливості процесу

У житлових комплексах питання вибору генератора зазвичай вирішують співвласники. Наприклад, проводять опитування в групах у месенджерах і голосують щодо основних потреб будинку в електроживленні. Виходячи з цих потреб, обирають відповідне обладнання та підрядника, який виконає монтажні роботи.

Деякі забудовники для підвищення привабливості своїх ЖК обіцяють встановлення генераторів ще на етапі продажу квартир. Однак у реальності такі "генератори" часто виявляються просто великими контейнерами або будками на території, що не підключені до систем будинку. Це створює ілюзію забезпечення резервного живлення, але насправді не розв'язує питання енергетичної незалежності мешканців, розповідає Вадим Фещенко.

Фінансування енергообладнання зазвичай здійснюється за принципом спільного збору коштів: витрати рівномірно розподіляють між усіма співвласниками. Аналогічним чином організовують обслуговування генератора та закупівлю палива після його встановлення.

В об'єднаннях співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) фінансування таких ініціатив може бути організоване через обов’язкові або добровільні внески. Якщо загальні збори затверджують внесок, він стає обов’язковим для всіх мешканців і у випадку несплати може стягуватися судом.

Наприклад, за словами Юлії Бородіної, заступниці голови громадської спілки "Київська асоціація ОСББ і ЖБК", типовий проєкт енергонезалежності на 2 мільйони гривень може обійтися у 3000 гривень із квартири. Середній внесок у Києві коливається від 50 до 150 гривень за квадратний метр. Для квартири площею 100 квадратних метрів внесок може становити близько 10 000 гривень, що зазвичай сплачують протягом 2-3 місяців.

Паливно-мастильні матеріали здебільшого купуються спільно мешканцями будинку. Деколи у платіжках мешканців виділяють окрему статтю для цих витрат. Але процеси фінансування поки що залишаються недосконалими. У багатьох випадках ОСББ використовують інші наявні фонди, перекидаючи їх на потреби генератора.

Генератори великої потужності споживають значну кількість палива. Наприклад, навіть на холостому ходу генератор для великого будинку може витрачати близько 14 літрів дизеля на годину (728 гривень станом на 20 листопада). Це еквівалентно витратам пального для маленької вантажівки, що їде зі швидкістю близько 60 км/год, хоча сам генератор лише забезпечує резервне живлення.

Обслуговування енергообладнання: виклики й реалії

Основна проблема в обслуговуванні генератора полягає у відсутності чіткої відповідальності, яку часто покладають на ініціативні групи. Водночас ці групи нерідко складаються з людей, які не мають технічної компетенції. Лише в окремих випадках ОСББ або що керівні компанії укладають договір із професійними фірмами.

"Обслуговування генератора нерідко стає справжнім викликом для мешканців будинку, адже більшість обмежується лише "цінними" порадами у загальнобудинкових чатах, перекладаючи реальну відповідальність на ініціативні групи. Однак такі групи часто складаються з людей, які не мають жодного відношення до техніки або швидко втрачають мотивацію. Як результат, обов’язки щодо догляду за генератором перекладають на штатного охоронця, сантехніка чи іншого працівника, який виконує загальногосподарські роботи" – розповідає експерт.

За словами Юлії Бородіної, на сьогодні головними, хоч і не критичними проблемами, є відсутність підтримки серед мешканців, низький рівень збору коштів чи специфічні умови будинків.

"Наприклад, у будинках із потужними вантажними ліфтами або котельнями генератори залишаються іноді єдиним рішенням. У таких випадках інвертори не забезпечують необхідної потужності", – коментує вона.

Великі генератори вимагають серйозного технічного обслуговування, що в ідеалі перекладається на підрядників. Наприклад, ОСББ "Авангард" у Голосіївському районі уклало договір із компанією, яка забезпечує обслуговування генератора за абонплату. Але подібна практика поки що нетипова – у більшості випадків ці завдання перекладають на охоронців або наявний технічний персонал.

Як ЖК та ОСББ готувалися до відключень електроенергії: програми, рішення та проблеми

Упродовж літньо-осіннього періоду керівні компанії та ОСББ активно готувалися до можливих відключень електроенергії. Будинки залучаються до різних програм енергонезалежності, як муніципальних, так і державних. І цей рік став показовим у цьому напрямку.

Як зазначають у Київській асоціації ОСББ і ЖБК, у 2023-2024 роках багато будинків скористалися доступними програмами. Зокрема, програмою підвищення енергоефективності "70/30", програмою компенсації придбання джерел альтернативного живлення, коштами револьверного фонду або програмою "Грін Дім" від Фонду енергоефективності.

Для успішної участі у програмах будинки мали виконати низку вимог. Зокрема, передбачалася модернізація внутрішніх електромереж власним коштом, після чого ОСББ могли докупити обладнання за програмою або отримати компенсацію витрат.

"Цього року програми показали себе дуже добре. Райони вже виплатили кошти кілька разів лише за осінь, і ми очікуємо ще на виплати від міста перед Новим роком", – зазначає Юлія Бородіна.

Окрім того, мешканці будинків установлюють сонячні електростанції (СЕС), гібридні СЕС, модернізують обладнання для зменшення споживання енергії, а також впроваджують газові електричні генератори.

Енергетичний проєкт ОСББ часто реалізується у два етапи: встановлення інверторів та акумуляторів у першу чергу, а надалі інтеграція сонячних електростанцій до вже наявних систем. Експертка зазначає, що перехід на СЕС стає дедалі популярнішим.

"У Києві вже з десяток будинків із сонячними електростанціями, і їх кількість суттєво зросте в наступному році", – зазначає представниця асоціації.

За словами Юлії Бородіної, сьогодні серед популярних рішень – встановлення інверторів та акумуляторів для живлення критичної інфраструктури – опалення, насосів водопостачання й навіть ліфтів. Наприклад, звичайний комплект інвертора потужністю 12 кВт із 7 акумуляторами може забезпечити роботу системи від 6 до 8 годин. Повний комплект коштує приблизно 400 000 гривень з яких до 300 000 можна отримати у вигляді компенсації.