Майно росіян конфісковуватимуть по-новому — швидко й болісно. У чому суть змін

Українська влада внесла в санкційні списки тисячі росіян та їхніх компаній, однак процес "покарання" тільки починається — далі йде конфіскація їхніх активів.  

Зараз цей процес відбувається лише за однією схемою — після запровадження санкцій Мін’юст подає позов до суду з вимогою стягнути майно.  

Однак поки є лиш поодинокі випадки такої конфіскації. Так, після ухвалення спеціального закону 12 травня перший випадок рішення суду стався 1 вересня — щодо майна російського олігарха Володимира Євтушенкова. Нещодавно частково конфіскували майно олігарха Михайла Шелкова.  

Тож депутати пропонують пришвидшити вилучення активів росіян й продавати їх навіть до конфіскації. А за виручені кошти — купляти військові облігації.  

Що це за схема та навіщо у законопроєкті №8311 з’явились військові облігації й "Прозорро.Продажі" — в матеріалі LIGA.net.

Примусова реалізація 

Напередодні відбулось публічне обговорення законопроєкту №8311 за участі юристів, представників профільних відомств та експертів.

За чинного законодавства є один шлях конфіскації активів підсанкційних осіб: спочатку вони потрапляють під санкції, потім Мін’юст іде до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо конфіскації, а ВАКС, власне, й конфісковує майно на користь держави.  

Головний автор проєкту, нардеп Олексій Мовчан вказує, що Україна активно проводить приватизацію державного майна, адже вже вкрай мало хто сперечається з тим, що держава — малоефективний власник.

"Тим паче держава буде неефективним власником для активів РФ. Наша задача — скоротити шлях від набуття державою власності до передачі в приватну власність цих активів", — зазначив він. 

У законопроєкті №8311 для цього з’являється другий шлях — примусова реалізація. Він дозволяє державі не набувати права власності на конфісковане майно, а одразу його продати.  

Обирати вид санкції буде Мін’юст, а саму примусову реалізацію, згідно з нинішнім проєктом, проводитиме Нацагентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).  

Одна з головних новацій документа — зміна процедури продажу АРМА всього арештованого майна (не тільки підсанкційного). 

Якщо зараз агентство обирає організаторів торгів та власним наказом визначає порядок продажу, то проєкт №8311 зобов’яже відомство проводити відкриті електронні аукціони у "Прозорро.Продажі".  Це дозволить застосувати дворівневу систему аукціонів.  

До того ж на утримання майна потрібно витрачати ресурси, а новий вид санкцій дозволить швидко їх продати. 

Для чого ці зміни 

Одне з найбільших нововведень — продане російське майно конвертується в державні облігації (ОВДП). 

З одного боку, це дозволяє залучити гроші до бюджету і профінансувати військові видатки. Тобто гроші з майна підсанкційних осіб підуть на боротьбу проти російської агресії.  

З іншого боку, як стверджує автор, це дозволяє захистити права власника майна, якщо йому вдасться в суді довести неправомірність конфіскації. Тобто в разі перемоги в суді він отримає ці військові облігації як компенсацію за реалізоване майно. 

Така схема зокрема дозволяє зберегти вартість майна, застрахувавши його від ризиків втрати, пошкодження, псування чи знецінення внаслідок бойових дій.  

"Бо коли держава арештовує певні активи, вона несе за них відповідальність. На жаль, досвід такий, що частину активів (особливо на півдні та сході), які були під контролем АРМА, було знищено", — каже автор проєкту Олексій Мовчан. 

Які ще будуть зміни 

Для підвищення ефективності арештоване майно можуть передавати в управління іншим органам влади. 

Наприклад, якусь будівлю можуть передати профільному відомству для зберігання гуманітарної допомоги. Або житло використають для розміщення переселенців. Вирішуватиме це Кабмін. Крім цього:

• АРМА зможе реалізовувати не тільки рухоме, а й нерухоме майно; 
• повна інформація про арештоване майно, яке є в управлінні АРМА, публікуватиметься в Реєстрі арештованих активів та Єдиній електронній системі; 
• у реєстрі та електронній системі публікуватимуть інформацію про управителів майна. 

Автор законопроєкту вказує, що розкриття управителів додасть прозорості і, відповідно, зменшить корупційні ризики. 

Які є зауваження 

Під час публічного обговорення профільні чиновники та експерти здебільшого підтримали законопроєкт, але висловили низку зауважень, насамперед юридичного характеру.  

Одна з головних потенційних проблем недостатньої "юридичної чистоти" — можливість підсанкційних осіб оскаржити конфіскацію майна в українських або міжнародних судах.  

Крім цього, керівниця управління в департаменті Мін’юсту щодо санкційної політики Ірина Сербін під час обговорення зауважила, що у відомстві не розуміють, як вони мають визначати, чи йти в суд з позовом про конфіскацію майна, чи просити про примусову реалізацію. На думку відомства, така дискреція потенційно може мати корупційні ризики.  

Голова Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор також спрогнозувала проблеми в практиці через це, бо обидва варіанти санкцій мають однакові підстави та умови для їх застосування. 

Т.в.о. голови АРМА Дмитро Жоравович зауважив, що нерідко неможливо встановити балансову вартість арештованих активів. А річ у тім, що стартова вартість майна під час реалізації має дорівнювати саме балансовій вартості активів.  

За словами Жоравовича, часто ані АРМА, ані правоохоронці не знають цієї вартості. Більш того, майно може бути пошкоджене чи мати інші проблеми, тому він пропонує проводити оцінку активів перед торгами.  

Олег Михайлюк з проєкту ЄС Pravo-Justice також вказав на проблему з балансовою вартістю як стартовою ціною. Крім цього, в організації нагадали, що Кабмін "у виняткових випадках" зможе самостійно (без АРМА) визначати порядок управління майном — такі виняткові випадки мають бути максимально конкретизовані, наголосив Михайлюк. 

Перший заступник міністра економіки Денис Кудін вважає позитивом залучення до аукціонів "Прозорро.Продажі" й пропонує на цьому не зупинятись. 

"Система "Прозорро.Продажі" довела свою ефективність і має високий рівень довіри. Ми вважаємо, що на цій платформі можна проводити не тільки аукціони АРМА, а й фактично всі інші процедури, які передбачають конкурси суб’єктів за отримання певного права чи активу", — зазначив він.   

Ми запитали автора законопроєкту Олексія Мовчана, коли він розраховує на його ухвалення, а також попросили прокоментувати головні претензії до документа. 

Оновлено. Ось його відповіді: 

Щодо термінів ухвалення 

"Я планую в цілому прийняти його до квітня. На наступне пленарне засідання очікую його в залі до першого читання, потім правки. Думаю, буде багато, бо там 94 сторінки тільки порівняльних таблиць. Це велика і системна реформа" 

Про ключову цінність закону 

"Стане швидше конвертація конфіскованого в гроші. І це ключова користь від цього законопроекту. Тобто зараз від конфіскованих активів Україна отримує 0 коштів, а після прийняття це можуть бути мільярди прямо в бюджет або у фонд відновлення від наслідків збройної агресії"

Щодо дискреції Мін’юсту під час подачі позовів 

"Думаю, що іноді дискреція має зберігатися у чиновників, бо на те вони і потрібні. Зараз вони ж самі вирішують щодо кого із підсанкційних осіб запроваджувати примусове стягнення в дохід держави. Тепер будуть вирішувати, яку саме санкцію обрати. Я тут не бачу проблеми"

Щодо балансової вартості

"Це вже усталена практика. Суть у тому, що в системі Прозорро.Продажі відкритий доступ для всіх бажаючих взяти участь у торгах (крім росіян). Тому саме конкуренція і ринок визначають реальну вартість об‘єкта продажу, в не оцінщик. Це вже працює.  

Якщо балансової вартості немає або неможливо визначити, тоді можна проводити оцінку. Проведена оцінка — це додаткова підстава для оскарження в суді, бо вона суб‘єктивна"

Щодо управління Кабміном окремими арештованими об‘єктами  

"Ця норма стосується виключно арештованого майна, переданого в АРМА в рамках кримінальних проваджень. Цю норму ми пропонуємо на період війни для вирішення гуманітарних чи інших задач, які з‘являються під час війни перед урядом.  

Загалом ми вважаємо державу неефективним власником в ринкових умовах, але якщо йдеться про воєнний стан, то саме у держави має бути весь ресурс у руках"