Через війну Україна шукає нові шляхи для експорту та перевинаходить торгівлю. Як виходить

LIGA.net обрала найбільш важливе з експертної дискусії "Заблокована торгівля: чи може Україна збільшити експортні потужності", організованої Cost Ukraine.

Доводиться заново перебудовувати торгівлю

У квітні показник українського експорту впав учетверо [у порівнянні з аналогічними показниками минулого року], каже Тарас Качка, заступник міністра економіки. У перший місяць війни бізнес адаптовувався до нових реалій й був орієнтований більше на імпорт — постачання гуманітарної допомоги та товарів для військових, пояснює він. Але з 1 квітня частина економічної активності відновилася, зокрема в металургії, тож питання експорту стало критичним. 

До повномасштабного вторгнення на експорт основна маса (75%) сировинних українських товарів — руда, зернові, олійні, метали — йшла через українські порти, каже він. Лише частину таких товарів — метал та руда — також перевозили залізницею (до 30 млн тонн на рік). Й саме це приносило українській економіці найбільше грошей — зараз чіткої альтернативи портам та цій моделі експорту в України немає, пояснює Качка:

"Ми навіть не помітили, що за 15-20 років Україні вдалось розвинули транспортування нашого експорту через порти настільки, що зараз його не здатні замінити жодні європейські порти". 

З одного боку, це гарний показник, який вказує на значний розвиток, а з іншого — досі у нас не було потреби у комерційних та інтелектуальних інвестиціях у торгівлю через західний кордон, вказує заступник міністра економіки: 

"Зараз нам доводиться фактично вибудовувати торгівлю на західних кордонах для деяких ринків з нуля. І це не лише питання налагодження інфраструктури, а й перш за все — комерційних зв’язків". 

Черги на кордонах

З останнім поки що є проблеми, зазначає Качка: деякі експортери спробували перевозити товари Укрзалізницею, однак наразі не змогли знайти кінцевого покупця — через що тримають вагони на кордоні, доки не знайдуть його. На частині залізничних станцій утворились черги на 30-40 діб. 

"На залізницях Європи працює принцип відкритого ринку — українському бізнесу доводиться домовлятися із кожним гравцем", — пояснює В'ячеслав Єрьомін, операційний директор АТ "Укрзалізниця". Попри регуляторні рекомендації на рівні країн та готовність УЗ "вказати європейцям на абсолютно всі можливі варіанти", це займає час. 

Втім поки що на західних кордонах "катастрофа", визнає заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм: на виїзд з України в чергах стоїть понад 3000 вантажівок, ще 1200-1500 чекають в’їзду в Україну. Найбільше навантаження на пункти пропуску з Польщею та Румунією. 

Особливо це відчутно у постачанні пального, каже Найєм: ринку доводиться екстрено переорієнтовуватись на вантажні автоперевезення. Міністерство створило для їхнього оперативного вирішення окрему команду та максимально спростило отримання ліцензій (за останній місяць їх отримали близько 300 підприємців — стільки ж, як впродовж останнього року).

І все ж низка проблем залишається. Зокрема багато перевізників не мають досвіду та всіх необхідних документів для перевезень закордоном.

Недостатні потужності ЄС

Та до таких експортних навантажень з боку України не готові й в ЄС, вказують учасники дискусії. 

І це питання не регуляторної політики, а саме технічної спроможності, каже заступник міністра економіки: "Такого рівня діалогу з ЄС в нас ніколи не було. Але навіть якщо зняти всі регуляторні обмеження — проблеми експорту залишаться". 

"Ми збільшуємо обсяги доти, доки це здатна поглинути інфраструктура ЄС", — підтверджує Єрьомін з УЗ. Для зернових, наприклад, межа — 1,5 млн тонн на місяць, каже Тарас Висоцький, заступник міністра аграрної політики.

"Якщо ті 117 млн тонн вантажів, які йшли через порти, "бахнути" зараз на західні кордони — ЄС логістично розірве", — наголошує Качка. Адже те, що будувалось 15-20 років, за його словами, неможливо перевести на західний кордон за квартал чи півріччя.

Його слова підтверджує Найєм: "Навіть якщо ми зараз зробимо максимально ефективною пропускну здатність пунктів пропуску — це дозволить збільшити кількість машин, які його перетнуть, десь на третину. Для порівняння, імпорт палива через західний кордон лише за останній місяць збільшився в 15 разів", — каже заступник міністра інфраструктури. 

За його словами, лише чотири пункти пропуску здатні пропускати великогабаритні вантажівки. 

Вдалося домовитися з прикордонниками про пропуск без черг бензовозів, однак не всюди це можливо зробити через вузькі дорожні полотна, каже Найєм. Також зараз Мінінфраструктури (МІУ) розглядає варіант переобладнання одного з прикордонних пунктів суто під розмитнення пального для прискорення процедури. 

Деблокада портів та нові пункти пропуску

Тому справа №1 — розблокувати українські порти. За словами заступника міністра, це питання вже перейшло межу від комерційного до політичного — про нього висловлювались в ООН, президент США та кілька політичних лідерів світу. Адже у разі продовження блокади української торгівлі, світ неминуче зіштовхнеться з інфляцією та браком продовольства для частини країн. 

"Вже назріває питання, щоб організувати якусь військову операцію за допомоги інших країн, яка б гарантувала безпеку вантажів з моря та доставку нашої продукції на зовнішні ринки", — каже Качка.

Водночас вибудова торгових зв’язків через західні кордони, попри їхню неможливість замінити порти, теж важлива, адже це практична інтеграція України в ЄС:

"Розв’язання цих проблем зараз призведе до того, що кордони розчиняться, і [європейцям] стане набагато зручніше та вигідніше розміщувати в Україні підприємства, орієнтовані на ринки ЄС. Це стане основою нашого економічного відновлення", — пояснює Качка.

Найєм з МІУ наголошує, що Україні необхідно відкривати нові пункти пропуску. Але з цим теж є проблеми. По-перше, гроші та час: щоб побудувати новий пункт пропуску потрібно десь 3-6 місяців та щонайменше 300 млн грн лише з нашого боку, які ще потрібно десь знайти, каже Найєм.

"Пояснити нашим партнерам вигоду вкладати стільки ж зі свого боку, теж не завжди легко". 

За його словами, наразі МІУ веде перемовини про зведення трьох нових пунктів пропуску на кордоні з Польщею. І вже є скепсис з боку польських органів місцевої влади: через необхідність пропускати таку кількість вантажівок дорогами прикордонних сіл.