Проблеми з пальним на українських заправках принаймні поки що вщухли, однак попит на автомобілі з електричними двигунами і далі зростає. Паливна криза довела: подекуди зарядити авто від розетки може бути швидше, ніж заправити – через черги. А витрати водночас різняться в десятки разів.
Чи готова українська інфраструктура до буму на електрокари? LIGA.net розібралася, як влаштований і як розвинувся цей ринок.
Упродовж 2021 року українці придбали 8500 електромобілів. Це приблизно на 20% більше, ніж у 2020 році. Вже у квітні-травні цього року через дефіцит пального та зростання цін попит на електроавтомобілі в Україні зріс у 15 разів. У салонах електрокари були єдиним сегментом, який показував зростання, розповідали LIGA.net учасники ринку.
Читайте також: Попит – шалений. Українці стали цікавитись електрокарами в 15 разів частіше. Що з цінами
Арифметика – проста, пояснює LIGA.net заступник голови правління Української електромобільної асоціації Вадим Ігнатов: авто з ДВЗ на 100 км шляху витрачає у середньому 10 л пального, електрокар – 17-18 кВт.
Щоб заправити перше, потрібно витратити 530-580 грн залежно від типу двигуна. А заряд електрокара на цю саму відстань від домашньої розетки коштуватиме 28 грн вночі та 43 грн вдень, від комерційної зарядки – 120 грн, від швидкісної – 230 грн. Тобто пересуватись зараз електрокаром – щонайменше удвічі – втричі вигідніше, каже він.
Лише у червні українські номерні знаки отримали ще 1055 електроавто, свідчить статистика Укавтопрому. Порівняно з червнем минулого року, кількість легкових електромобілів зросла на 65%, а комерційних – у 2,4 раза.
Станом на 1 липня українськими дорогами їздило 37 550 електрокарів, повідомила експертка з транспортних інновацій та радниця заступника міністра інфраструктури Марина Китіна.
Нещодавно із закликом переходити на електротранспорт до українців звернувся прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, адже паливна криза, за його словами, може повторитися:
"Ми стимулюємо та просимо наших громадян переходити на електротранспорт, що значно краще і з погляду екології, і з погляду наявності більших електроенергоресурсів".
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ціни на пальне в ЄС зросли з $1,6/літр до понад $2/літр і стали чи не найвищими за останні 100 років, пише Reuters. У США водії також відчули суттєве зростання, й судячи з прогнозів щодо цін на нафту пальне у світі продовжить дорожчати й надалі, вказує видання.
Поки що в загальному автопарку українців авто на електриці складають не більше 2% – перш за все через свою порівняно високу вартість та непевність багатьох у доступності до інфраструктури.
Щоб зробити перехід менш затратним, з 1 липня водночас з закінченням пільг на ввіз ДВЗ-авто в Україні скасували збір до Пенсійного фонду під час першої реєстрації електромобіля. Це дозволяє новоспеченим власникам таких авто зекономити ще 3-5% від їхньої вартості. Серед обов’язкових зборів залишився тільки акциз у розмірі 1 євро за 1 кВт*год ємності акумуляторної батареї, сплату мита та ПДВ під час купівлі таких авто прибрали ще 2018 року.
Та як щодо другого – чи готова до масового переходу на електротранспорт українців, як закликає голова уряду, вітчизняна зарядна інфраструктура? Адже саме страх застрягнути десь посеред шляху з розрядженою батареєю стримує багатьох потенційних власників електроавто.
Станом на початок листопада 2021 року в Україні було 3244 зарядні станції та 7757 точок зарядки, вказує радниця МІУ Марина Китіна у власному дослідженні. З них лише близько 24% (1837) обладнані портами для швидкої зарядки понад 22 кВт.
Інформацією з нею поділились 15 компаній-операторів зарядних станцій та шість провайдерів (компанії, що надають у користування свій застосунок та білінг для окремих операторів).
Більш актуальних даних немає, оскільки оператори неохоче розкривають цифри в умовах війни, щоб не наражати станції на небезпеку, пояснює Китіна в коментарі LIGA.net.
За словами Ігнатова з Української асоціації учасників ринку електромобілів EV-UA, через бойові дії оператори втратили близько 15-20% зарядної інфраструктури.
"Електрокари з центральної та східної частини країни здебільшого переїхали на захід, де історично було менше зарядних пристроїв. Тож в перші тижні справді був трішки колапс та могли бути черги на зарядку", – пояснює експертка.
Однак дефіциту на ринку зарядної інфраструктури попри підвищений попит на електричні авто – немає, каже Китіна. Її слова підтверджує Ігнатов:
"За темпами розвитку зарядної інфраструктури Україна серед лідерів у Європі. Співвідношення кількості електромобілів до точок зарядки у нас таке саме, як, скажімо, в Бельгії, та краще за показники Польщі та Іспанії".
До того ж, попри бойові дії бізнес продовжує активно встановлювати зарядні пристрої.
Читайте також: На Tesla в Україні заробляють усі, окрім Ілона Маска. Як влаштовано цей бізнес? Розбір
Бізнес взявся швидко закривати нову нішу. Наприклад, оператор Ionity зараз змістив фокус встановлення нових зарядних станцій з міст-мільйонників у бік Житомира, Хмельницького, Тернополя, Рівного, Ужгорода, розповідає LIGA.net виконавчий директор компанії Вадим Войтович. Від початку війни компанія встановили понад 50 нових станцій зарядки – загалом в оператора 843 станції, третина з яких "швидкі".
Також про розширення мережі на початку липня повідомив співзасновник одного з найбільших гравців на українському ринку зарядної інфраструктури – Тока – Стефан Благовісний.
"У цей складний час ми знайшли партнера, разом з яким в плані встановити понад 30 Rapid Fast Chargers потужністю від 120 кВт до 360 кВ", – повідомив він, додавши, що з їхньою допомогою можна зарядити авто на 150-300 км лише за 10 хв.
Щороку український ринок зарядних пристроїв для електрокарів зростав в середньому на 15%, розповідає LIGA.net Сергій Вельчев, засновник компанії EcoFactor, українського виробника зарядних станцій та програмного забезпечення для них. За обсягом "відпущених" щодня кіловат – мережа найбільша в країні, стверджує він, у EcoFactor – близько 40 000 клієнтів.
"У перший місяць війни ми разом з підключеними до системи операторами заряджали всіх безкоштовно, тож спершу був провал. З кінця березня відновили оплату, заряджатись безкоштовно далі можуть медики, волонтери та ЗСУ. Зараз знову спостерігаємо зростання попри війну", – каже Вельчев.
У системі Go To-U, розробника операційної системи для операторів зарядних станцій, близько 250 станцій в Україні (найбільше на західній) та понад 300 000 зарядних станцій у роумінгу в Європі. Восени 2021 року в український стартап інвестувала корпорація ABB, яка запропонувала ринку "найшвидшу зарядку в світі".
"З початку війни ми фактично подвоїли обсяги надання послуг. Ринок і так активно зростає, а ще додалась велика кількість нових користувачів, які переїхали до Львова через війну", – розповідає LIGA.net Назар Шимоне-Давида, СЕО корпорації Go To-U.
У середині червня про прихід на новий для себе ринок заявив український енергетичний гігант – компанія Енергоатом. 17 червня держпідприємство підписало меморандум про партнерство на шляху до створення національної мережі електричних зарядних станцій з державним Укргазбанком. Про розміри майбутньої мережі та необхідні інвестиції наразі нічого не відомо, партнери поки відмовляються коментувати деталі в ЗМІ, однак Енергоатом покладає на проєкт чимало надій.
З початку повномасштабного вторгнення споживання електроенергії в країні скоротилося майже на 40%. У промисловості – на 60%, пояснював очільник Енергоатому Петро Котін в інтерв’ю LIGA.net
Читайте також: "Тільки недоумок думає, що Росатом отримає Запорізьку АЕС". Голова Енергоатому Петро Котін
"[Запуск мережі зарядних станцій Енергоатому – ] це також і вихід на роздрібний ринок продажу електроенергії, що суттєво збільшить капіталізацію компанії", – пояснив Котін.
Це не перша спроба державного гіганта освоїти нішу електричних зарядок. У квітні 2020 року першу власну електрозарядну станцію у Києві встановив державний газовий монополіст НАК "Нафтогаз". Рік тому компанія встановила першу станцію (та шосту за ліком загалом) за межами міста. Загалом в планах НАК було 50 зарядок. Наскільки успішний проєкт зараз – невідомо, в компанії не встигли відповісти на запит LIGA.net.
Невже бізнес на заряджанні електричних авто настільки вигідний, що в нього йдуть аж два державні енергетичні мастодонти? Та як їхній прихід позначиться на ринку?
Зараз на українському ринку зарядної інфраструктури 10-11 великих гравців та безліч дрібних операторів, які володіють кількома зарядними станціями, розповідає LIGA.net Вадим Ігнатов з EV-UA. Найбільш помітні – вже згадані вище Тока, Ionity та Autoenterprisе – їм, за словами Ігнатова, належить десь 80% ринку.
Наразі у бізнеса довкола зарядної інфраструктури є три проблеми, каже Ігнатов, які той здатен перерости:
немає розгалуженої мережі зарядок біля дому. 80% власників електрокарів заряджають їх вдома;
не повністю покриті швидкісними зарядками траси, що поки стримує багатьох потенційних власників від купівлі авто на електриці;
вартість електроенергії, яка донедавна зростала, однак навряд продовжить.
Та найбільше від стрімкого зростання бізнес стримує складна система підключення до мережі, пояснюють одразу три співрозмовники LIGA.net: "Зараз до 60% вартості підключення хабу на, скажімо, 3 мВт – це сума підключення до потужностей. А офіційна процедура отримання всіх необхідних документів може займати навіть рік", – каже Вельчев з EcoFactor. Тож багато бізнесів на зарядці "партнеряться" з ресторанами, готелями чи ТРЦ, де хочуть встановити обладнання, щоб уникнути цієї тривалої процедури.
За його словами, встановлення однієї зарядки змінного струму в середньому коштує близько $3000-4000. Цінник за швидкісну зарядку постійного струму вже стартує з $20 000-30 000, тому їх в нас поки порівняно мало, каже він. Часто розвиток зарядної мережі стимулюють самі власники електрокарів, пояснює він.
Окупність кожної станції залежить від багатьох факторів: "Часом можна окупити станцію й за чотири місяці, але це радше виняток. Загальне правило, що звичайна станція повинна окуповуватись не довше двох років, а швидкісна – не більше п’яти", – розповідає Войтович з Ionity.
В останній рік терміни окупності пришвидшились десь на 20% відносно того, як це було ще два-три роки тому, каже він.
Приходу на ринок Енергоатому компанії, з якими вдалось поспілкуватись LIGA.net, не бояться – частина гравців доволі скептична щодо такого кроку ще одного державного бізнесу. Однак конкуренції, як заявляють, не бояться, адже ринок – лише на початку шляху:
"Цей новий ринок буде зростати ще 95% у наступні 5-10 років. Ми є тільки на початку шляху створення цілої галузі надання такого сервісу", – переконаний Шимоне-Давида з Gо Tо-U.
Коментарі