RU

Розбір | Дешевого бензина вже не буде. Уряд радить купувати електрокари. А заряджати їх є де?

Дешевого бензина вже не буде. Уряд радить купувати електрокари. А заряджати їх є де? - Фото
Зарядні станції для електрокарів (Колаж – Юлія Виноградська/LIGA.net)
14.07.2022, 17:11

Черги на заправках, дороге пальне та заклики уряду багатьох змусили задуматись про перехід на електрокари. Та чи готова зарядна інфраструктура?

Проблеми з пальним на українських заправках принаймні поки що вщухли, однак попит на автомобілі з електричними двигунами і далі зростає. Паливна криза довела: подекуди зарядити авто від розетки може бути швидше, ніж заправити – через черги. А витрати водночас різняться в десятки разів. 

Чи готова українська інфраструктура до буму на електрокари? LIGA.net розібралася, як влаштований і як розвинувся цей ринок.

Електробум

Упродовж 2021 року українці придбали 8500 електромобілів. Це приблизно на 20% більше, ніж у 2020 році. Вже у квітні-травні цього року через дефіцит пального та зростання цін попит на електроавтомобілі в Україні зріс у 15 разів. У салонах електрокари були єдиним сегментом, який показував зростання, розповідали LIGA.net учасники ринку. 

Арифметика – проста, пояснює LIGA.net заступник голови правління Української електромобільної асоціації Вадим Ігнатов: авто з ДВЗ на 100 км шляху витрачає у середньому 10 л пального, електрокар – 17-18 кВт.

Щоб заправити перше, потрібно витратити 530-580 грн залежно від типу двигуна. А заряд електрокара на цю саму відстань від домашньої розетки коштуватиме 28 грн вночі та 43 грн вдень, від комерційної зарядки – 120 грн, від швидкісної – 230 грн. Тобто пересуватись зараз електрокаром – щонайменше удвічі – втричі вигідніше, каже він. 

Лише у червні українські номерні знаки отримали ще 1055 електроавто, свідчить статистика Укавтопрому. Порівняно з червнем минулого року, кількість легкових електромобілів зросла на 65%, а комерційних – у 2,4 раза.

Станом на 1 липня українськими дорогами їздило 37 550 електрокарів, повідомила експертка з транспортних інновацій та радниця заступника міністра інфраструктури Марина Китіна. 

Нещодавно із закликом переходити на електротранспорт до українців звернувся прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, адже паливна криза, за його словами, може повторитися: 

"Ми стимулюємо та просимо наших громадян переходити на електротранспорт, що значно краще і з погляду екології, і з погляду наявності більших електроенергоресурсів". 

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну ціни на пальне в ЄС зросли з $1,6/літр до понад $2/літр і стали чи не найвищими за останні 100 років, пише  Reuters. У США водії також відчули суттєве зростання, й судячи з прогнозів щодо цін на нафту пальне у світі продовжить дорожчати й надалі, вказує видання. 

Поки що в загальному автопарку українців  авто на електриці складають не більше 2% – перш за все через свою порівняно високу вартість та непевність багатьох у доступності до інфраструктури.

Щоб зробити перехід менш затратним, з 1 липня водночас з закінченням пільг на ввіз ДВЗ-авто в Україні скасували збір до Пенсійного фонду під час першої реєстрації електромобіля. Це дозволяє новоспеченим власникам таких авто зекономити ще 3-5% від їхньої вартості. Серед обов’язкових зборів залишився тільки акциз у розмірі 1 євро за 1 кВт*год ємності акумуляторної батареї, сплату мита та ПДВ під час купівлі таких авто прибрали ще 2018 року. 

Та як щодо другого – чи готова до масового переходу на електротранспорт українців, як закликає голова уряду, вітчизняна зарядна інфраструктура? Адже саме страх застрягнути десь посеред шляху з розрядженою батареєю стримує багатьох потенційних власників електроавто. 

Скільки у нас зарядних станцій

Станом на початок листопада 2021 року в Україні було 3244 зарядні станції та 7757 точок зарядки, вказує радниця МІУ Марина Китіна у власному дослідженні. З них лише близько 24% (1837) обладнані портами для швидкої зарядки понад 22 кВт. 

Інформацією з нею поділились 15 компаній-операторів зарядних станцій та шість провайдерів (компанії, що надають у користування свій застосунок та білінг для окремих операторів). 

Більш актуальних даних немає, оскільки оператори неохоче розкривають цифри в умовах війни, щоб не наражати станції на небезпеку, пояснює Китіна в коментарі LIGA.net.

За словами Ігнатова з Української асоціації учасників ринку електромобілів EV-UA, через бойові дії оператори втратили близько 15-20% зарядної інфраструктури. 

"Електрокари з центральної та східної частини країни здебільшого переїхали на захід, де історично було менше зарядних пристроїв. Тож в перші тижні справді був трішки колапс та могли бути черги на зарядку", – пояснює експертка.  

Однак дефіциту на ринку зарядної інфраструктури попри підвищений попит на електричні авто – немає, каже Китіна. Її слова підтверджує Ігнатов: 

"За темпами розвитку зарядної інфраструктури Україна серед лідерів у Європі. Співвідношення кількості електромобілів до точок зарядки у нас таке саме, як, скажімо, в Бельгії, та краще за показники Польщі та Іспанії". 

До того ж, попри бойові дії бізнес продовжує активно встановлювати зарядні пристрої.


Подвійні темпи 

Бізнес взявся швидко закривати нову нішу. Наприклад, оператор Ionity зараз змістив фокус встановлення нових зарядних станцій з міст-мільйонників у бік Житомира, Хмельницького, Тернополя, Рівного, Ужгорода, розповідає LIGA.net виконавчий директор компанії Вадим Войтович. Від початку війни компанія встановили понад 50 нових станцій зарядки – загалом в оператора 843 станції, третина з яких "швидкі". 

Також про розширення мережі на початку липня повідомив співзасновник одного з найбільших гравців на українському ринку зарядної інфраструктури – Тока – Стефан Благовісний. 

"У цей складний час ми знайшли партнера, разом з яким в плані встановити понад 30 Rapid Fast Chargers потужністю від 120 кВт до 360 кВ", – повідомив він, додавши, що з їхньою допомогою можна зарядити авто на 150-300 км лише за 10 хв.

Щороку український ринок зарядних пристроїв для електрокарів зростав в середньому на 15%, розповідає LIGA.net Сергій Вельчев, засновник компанії EcoFactor, українського виробника зарядних станцій та програмного забезпечення для них. За обсягом "відпущених" щодня кіловат – мережа найбільша в країні, стверджує він, у EcoFactor – близько 40 000 клієнтів.   

"У перший місяць війни ми разом з підключеними до системи операторами заряджали всіх безкоштовно, тож спершу був провал. З кінця березня відновили оплату, заряджатись безкоштовно далі можуть медики, волонтери та ЗСУ. Зараз знову спостерігаємо зростання попри війну", – каже Вельчев. 

 


У системі Go To-U, розробника операційної системи для операторів зарядних станцій, близько 250 станцій в Україні (найбільше на західній) та понад 300 000 зарядних станцій у роумінгу в Європі. Восени 2021 року в український стартап інвестувала корпорація ABB, яка запропонувала ринку "найшвидшу зарядку в світі". 

"З початку війни ми фактично подвоїли обсяги надання послуг. Ринок і так активно зростає, а ще додалась велика кількість нових користувачів, які переїхали до Львова через війну", – розповідає LIGA.net Назар Шимоне-Давида, СЕО корпорації Go To-U. 

У середині червня про прихід на новий для себе ринок заявив український енергетичний гігант – компанія Енергоатом. 17 червня держпідприємство підписало меморандум про партнерство на шляху до створення національної мережі електричних зарядних станцій з державним Укргазбанком. Про розміри майбутньої мережі та необхідні інвестиції наразі нічого не відомо, партнери поки відмовляються коментувати деталі в ЗМІ, однак Енергоатом покладає на проєкт чимало надій. 

З початку повномасштабного вторгнення споживання електроенергії в країні скоротилося майже на 40%. У промисловості – на 60%, пояснював очільник Енергоатому Петро Котін в інтерв’ю LIGA.net 

"[Запуск мережі зарядних станцій Енергоатому – ] це також і вихід на роздрібний ринок продажу електроенергії, що суттєво збільшить капіталізацію компанії", – пояснив Котін.

Це не перша спроба державного гіганта освоїти нішу електричних зарядок. У квітні 2020 року першу власну електрозарядну станцію у Києві встановив державний газовий монополіст НАК "Нафтогаз". Рік тому компанія встановила першу станцію (та шосту за ліком загалом) за межами міста. Загалом в планах НАК було 50 зарядок. Наскільки успішний проєкт зараз – невідомо, в компанії не встигли відповісти на запит LIGA.net.

Як працює бізнес на зарядці

Невже бізнес на заряджанні електричних авто настільки вигідний, що в нього йдуть аж два державні енергетичні мастодонти? Та як їхній прихід позначиться на ринку? 

Зараз на українському ринку зарядної інфраструктури 10-11 великих гравців та безліч дрібних операторів, які володіють кількома зарядними станціями, розповідає LIGA.net Вадим Ігнатов з EV-UA. Найбільш помітні – вже згадані вище Тока, Ionity та Autoenterprisе – їм, за словами Ігнатова, належить десь 80% ринку. 

Наразі у бізнеса довкола зарядної інфраструктури є три проблеми, каже Ігнатов, які той здатен перерости: 

  • немає розгалуженої мережі зарядок біля дому. 80% власників електрокарів заряджають їх вдома;

  • не повністю покриті швидкісними зарядками траси, що поки стримує багатьох потенційних власників від купівлі авто на електриці;

  • вартість електроенергії, яка донедавна зростала, однак навряд продовжить.

Та найбільше від стрімкого зростання бізнес стримує складна система підключення до мережі, пояснюють одразу три співрозмовники LIGA.net: "Зараз до 60% вартості підключення хабу на, скажімо, 3 мВт – це сума підключення до потужностей. А офіційна процедура отримання всіх необхідних документів може займати навіть рік", – каже Вельчев з EcoFactor. Тож багато бізнесів на зарядці "партнеряться" з ресторанами, готелями чи ТРЦ, де хочуть встановити обладнання, щоб уникнути цієї тривалої процедури. 

За його словами, встановлення однієї зарядки змінного струму в середньому коштує близько $3000-4000. Цінник за швидкісну зарядку постійного струму вже стартує з $20 000-30 000, тому їх в нас поки порівняно мало, каже він. Часто розвиток зарядної мережі стимулюють самі власники електрокарів, пояснює він. 

Окупність кожної станції залежить від багатьох факторів: "Часом можна окупити станцію й за чотири місяці, але це радше виняток. Загальне правило, що звичайна станція повинна окуповуватись не довше двох років, а швидкісна – не більше п’яти", – розповідає Войтович з Ionity.

В останній рік терміни окупності пришвидшились десь на 20% відносно того, як це було ще два-три роки тому, каже він. 

Приходу на ринок Енергоатому компанії, з якими вдалось поспілкуватись LIGA.net, не бояться – частина гравців доволі скептична щодо такого кроку ще одного державного бізнесу. Однак конкуренції, як заявляють, не бояться, адже ринок – лише на початку шляху: 

"Цей новий ринок буде зростати ще 95% у наступні 5-10 років. Ми є тільки на початку шляху створення цілої галузі надання такого сервісу", – переконаний Шимоне-Давида з Gо Tо-U.

Уляна Букатюк
Уляна Букатюк
кореспондент LIGA.net, розділ Бізнес
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Старший дизайнер
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини