Як військові тренажери від Skiftech бережуть життя ЗСУ й хочуть наздогнати Saab та Cubic

Любов до "стрілялок" фарбою та лазерним промінням допомогла харків’янам Юрію Лавренову та Михайлу Ободу побудувати глобальний бізнес із продажу лазертаг-обладнання. А нагальна потреба України готувати тисячі бійців в умовах реальної війни дала поштовх розвитку систем для тактичної підготовки.
Завдяки військовим тренажерам від харків’ян Україні вдалося на третину зменшити летальність на полі бою – зараз військові симулятори Skiftech є на кожному полігоні країни, стверджують засновники компанії.
Амбіції підприємців – до 2025 року забезпечити Skiftech місце у трійці найкращих компаній світу на рівні зі світовими оборонними гігантами Saab та Cubic. Як вони збираються це зробити?
ЗАЛУЧИТИ ДІТЕЙ
Своїм корінням Skiftech сягає пейнтбольного клубу "Форпост" – у 2005 році його заснував Юрій Лавренов. У 2009 році до бізнесмена приєднався партнер Михайло Обод. Але зайти у мілітарі-нішу підприємців спровокували, як це не дивно, діти: "На одній зі стратсесій ми думали, як розширити діапазон послуг, доступних у клубі. Побачили, що серед клієнтів є пробіл – аудиторія дітей 6-10 років, яким грати в пейнтбол – боляче", – згадує Юрій.

Вихід знайшли, закупивши обладнання для лазертагу – лазерні пристрої, що замість "болючих" кульок влучають безпечними інфрачервоними променями.
"Перші пристрої, придбані ще тоді в РФ, виявилися дуже примітивними та ненадійними. Тож ми вирішили робити свої. А там незчулися, як у нас з’явилися перші клієнти", – пояснює Юрій.
Зараз лазерні рушниці, датчики та софт від харківських підприємців – а саме їхньої компанії Netronic – використовується у понад 1900 проєктах 76 країн світу.

Але як захоплення "стрілялками" фарбою та лазером переросло у бізнес, який допомагає зберігати життя тисяч українських захисників?
МІЛЬЙОНИ В СИМУЛЯТОРИ
У 2013 році до Михайла звернувся викладач тактичної підготовки танкового училища, де той навчався. "Йому хотілося мати інструмент для тренування учнів на практиці", – згадує Михайло.
Пейнтбол та лазерні бластери для цього не підходили, пояснює він: потрібне було щось, що може чіплятися до макета реалістичного автомата. "Ми вирішили прийняти цей виклик та розробили спеціальну електроніку, яку можливо встановити на реальні автомати Калашнікова та тренувати тактику", – розповідає Михайло.

Коли підприємці побачили, як учні танкового училища використовують обладнання, зрозуміли, що потрібно розвивати цей напрям далі. "Ще до того, як відбулися події в Криму та на Донбасі, ми поставили собі за мету: постачати обладнання для тренувань української армії", – каже Михайло.
Спершу новий бізнес не йшов, зізнається Юрій – обладнання неодноразово показували політичному та оборонному керівництву країни, однак пристрої Skiftech так і не потрапляли до ЗСУ.
Перше велике замовлення вдалося отримати аж у 2018 році – постачання обладнання на Яворівський полігон – для тренування миротворців. Після тестування, у Skiftech почали активно замовляти розробку тренажерів інших систем – РПГ, ПТРК, симулятори для артилеристів та військових інженерів.

У перші місяці повномасштабного вторгнення засновникам вдалося релокувати підприємство із Харкова на захід країни. Бойові дії змусили значно прискорити темпи роботи. У максимально стислі терміни Skiftech почала виготовляти як наявні тренажери, так і зовсім нові – до зброї зразка НАТО та за запитом військових з різних куточків країни.
"Наприклад, тренажер для ПТРК "Стугна" ми розробляли 2,5 місяці. Це рекордно швидко: ми ночували в офісі та виїжджали по ночах на полігони для тестування", – згадує Юрій.
Також команда розробила симулятори одразу декількох мінометів, ПЗРК, протитанкових та протипіхотних мін, систем для броньованої військової техніки.
ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ
Пристрої Skiftech – це спеціальні індивідуальні комплекти: жилет, накасник та навісний блок, які кріплять на реальну зброю та спорядження, пояснюють засновники. Зараз екосистема Skiftech має 10 різних типів симуляторів, кожен зі своїми підвидами.
"Це близько 35 окремих продуктів", – каже Юрій. Все обладнання поєднане в одну екосистему – спеціальне програмне забезпечення, яке дає можливість у режимі реального часу аналізувати, що та як відбувається під час тренування.
Зараз у групі компаній Netronic працює 250 співробітників, близько сотні з них – безпосередньо на виробництві. За словами засновників, впродовж 2022 року вдалося виготовити близько 400 індивідуальних комплектів та 50 інших тренувальних систем.
Точних цифр немає, але зі слів інструкторів, тренування на системах Skiftech проходить до 600 військовослужбовців на день, каже Юрій:
"Один із наших ключових генералів якось сказав мені, що наші системи допомогли Україні на 30% зменшити летальність на бойовому полі", – розповідає він.
Зараз у фокусі компанії – проєкт будівництва центру, де зможуть тренуватися до 1 млн військовослужбовців на рік – гроші на нього погодились виділити американські партнери.

До цього усі інвестиції в бізнес Skiftech – власні кошти, й донедавна вкладення у цей напрям майже не рахували, переконують бізнесмени: "Ми горіли цим. Все, що приходило від пейнтбольного клубу, ми збирали та закидували туди". Скільки коштувала розробка? За приблизними розрахунками Юрія, це близько $2,4 млн.
Він пояснює: складнощів розрахункам додає те, що деякі тренажери команда розробляє всупереч бізнес-логіці.
"Наприклад, тренажер ЗРС "Шилка" – система 70-х років, давно знята з виробництва, але кілька таких систем є в ЗСУ, тож ми взялись розробити тренажер. Розцінюємо це як власний вклад у перемогу", – пояснює він.
Загалом, за його словами, Skiftech розробили вже п’ять тренажерів, які "неможливо буде продати за кордон, але вони потрібні тут і зараз".

ПОТРАПИТИ У ТРІЙКУ НАЙБІЛЬШИХ ВИРОБНИКІВ СВІТУ
У чому полягає бізнес-модель Skiftech? "Ми вкладаємо свої гроші в розробку, а потім продаємо обладнання ЗСУ, Нацгвардії чи прикордонникам, СБУ, у військові академії та тренувальні частини. Зараз наше обладнання представлене на майже на всіх українських полігонах", – пояснює Юрій.
Наразі ринок України – це 80-90% продажів Skiftech, водночас харків’яни стверджують, що монополізували його:
"Таких психів, як ми, в Україні більше не має. Це дуже високотехнологічні речі, ніхто більше не готовий інвестувати в них мільйони", – пояснює Юрій.
Амбіції засновників Skiftech далі – захопити світ: виробник активно розвиває експорт. Інтерв’ю із LIGA.net Михайло проводить перед зустріччю з американськими партнерами.
Згідно з дослідженням аналітиків SNS Insider, проведеним у квітні, минулого року глобальний ринок військових тренажерів оцінювався у приблизно $10,5 млрд. Прогнозується, що вже до 2030 року він розшириться до $16,86, зростаючи щороку в середньому на 6,1% – найшвидшими темпами серед усіх сегментів.

Щоб отримати частку цього пирога, українцям доведеться потягатися із 5-7 світовими компаніями із гучними іменами та мільярдними оборотами. Серед основних конкурентів засновники Skiftech бачать американських гігантів Cubic, General Dynamics, шведську Saab та французьку Thales.
У листопаді під час участі у виставці в Каліфорнії, до засновників Skiftech підійшов представник урядової організації, який обирає продукти для озброєння війська США. Вже на початку року українці поїхали представляти свій продукт у Національний тренувальний центр в Каліфорнії:
"Імениті конкуренти неабияк дивувались, що українська компанія не лише вижила у війну, а й наважилась брати участь у такій масштабній події", – згадує Михайло.
На запитання, чи готові у разі хорошої пропозиції від одного з таких конкурентів продати Skiftech, Михайло без вагань відповідає:
"Продавати компанію найближчим часом не плануємо. Наша мета: до 2025 року увійти в топ-3 компаній світу на рівні з Saab та Cubic".
Дякуємо що підтримуєте якісну журналістику!