Казино, гравці та навіть чиновники вже два роки чекають на закон 2713-д. Що він змінить?

Українські оператори азартних ігор у кожному новому кварталі б’ють свої ж рекорди з надходжень до бюджету. Проте суми, які сплачують легальні букмекери та казино у держбюджет, наразі неспіврозмірні з тим, які обсяги коштів обертаються у галузі. Оператори азартних ігор переконують, що податкові надходження можуть значно зрости, якщо ухвалити законопроєкт 2713-д, що дозволить операторам заробляти більше, а отже, Україна стане більш привабливою для нових азартних операторів, і потоки податкових відрахувань можуть зрости в рази. Пояснюємо, яка ситуація є зараз, чому вона не влаштовує жодну компанію на азартному ринку та яких змін вони чекають вже два роки.

Скільки податків зараз платять гемблінгові компанії

Гральний бізнес України у січні-червні 2023 року сплатив 2,94 млрд грн податків, що у 14 разів більше, ніж за аналогічний період 2022 року. Про це повідомив перший заступник голови профільного парламентського комітету, голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) з економічної безпеки Ярослав Железняк. Така позитивна динаміка, зазначає він, виникла тому, що нині вже подолано схему із міскодингу ― розрахункові операції за іншими КВЕДами, а також скасовано пільгу зі сплати 2% від доходу за спрощеною системою.

Железняк уточнив, що за червень зібрано 562 млн грн, що на 100 млн грн більше, ніж у березні, коли компанії також сплачували податок на прибуток.

Також Железняк анонсував, що курс на збільшення податків буде продовжено, адже легалізація галузі триває.

Тим часом індустрія чекає, поки парламент ухвалить  податковий законопроєкт 2713-д, без якого легалізацію азартних ігор не можна вважати завершеною.

Чому так чекають на  законопроєкт 2713-д

Законопроєкт 2713-д депутати ухвалили у першому читанні ще два роки тому, в липні 2021-го. Після цього майже за 2713-д не голосували та регулярно відправляли законопроєкт на доопрацювання.

"Відсутність збалансованого та зрозумілого податкового законодавства ускладнює діяльність організаторів азартних ігор, що вже отримали ліцензії, і не дозволяє ринку розвиватися, що призводить до втрат Державного бюджету України та розквіту нелегального сегмента. Законопроєкт 2713-д вже проголосовано у першому читанні та включено до порядку денного Верховної Ради України. Ухвалення законопроєкту 2713-д покликане створити нову систему оподаткування сфери азартних ігор, що буде адаптована до умов легалізації азартних ігор на території України", ― йдеться у листі учасників ринку. 

Які саме податки платять оператори азартних ігор нині і що з  ними не так

Як пояснив LIGA.net голова Ukrainian Gambling Counsil Антон Кучухідзе, легальна гральна сфера сплачувала податок на прибуток (18%), ПДВ для організаторів  азартних ігор за суміжними контрактами (20%), також оподатковуються гравці та сплачується спеціальний податок на дохід ― Gross Gaming Revenue (GGR). А ще від 10% до 18% на дохід, 1,5% військового збору, 22% єдиного соціального внеску.

За його словами, чинна редакція ПК України не містить низки положень, що дозволили б повноцінно і прозоро врегулювати діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, як у частині дефініцій, так і стосовно порядку оподаткування.

Найбільш значущими, за даними Ukrainian Gambling Counsil, є дві проблеми, які фактично унеможливлюють існування організатора азартних ігор. 

Проблема №1: Податковий кодекс України не містить визначення виграшу в азартній грі

Це призводить до ситуації, коли будь-яка виплата гравцю з боку організатора азартних ігор розцінюється як виграш і має бути оподаткована 18%+1,5%.

Антон Кучухідзе описав найпоширеніші ситуації, що завдають шкоди індустрії легальних азартних ігор:

"Такий підхід Податкового кодексу України до оподаткування виграшів діє на користь нелегальних гральних закладів та вебсайтів", ― каже Кучухідзе.

Проблема №2: Оподаткування азартних ігор на гральних автоматах

У Податковому кодексі передбачено податок на дохід у розмірі 10% від доходу від азартних ігор із використанням гральних автоматів, без урахування виплат гравцям. І разом з тим не містить визначення доходу від азартних ігор.

Ось як зазвичай визначається дохід від азартних ігор з використанням гральних автоматів:

Профільний Закон визначає, що теоретичний рівень виплат гравцю у гральному автоматі (RTP – Return to Player) має складати не менше 90% від суми ставок. Фактично в організаторів азартних ігор RTP становить від 94% до 96%, більшість світових виробників грального обладнання створюють ігри з такими параметрами RTP.

Нижче наведено розрахунок доходу організатора за RTP 94% та 96% за усередненими показниками. 10 000 гравців провели ігрові сесії з різними результатами: великі й малі виграші, повні й часткові програші депозитів. 

Відповідно, якщо дохід організатора рахувати від депозиту, то організатор може бути в плюсі.

Тут 100%, 166% та 250% не сума податку, а співвідношення суми податку, який має вплатити організатор, до його можливого доходу. Організатори ігор за такими правилами в мінусі, якщо гравець виграє. За умови 166%, наприклад, він має сплатити податку на 66% більше, ніж отриманий ним дохід.

Як бачимо, організатору доведеться заплатити податків більше, ніж його дохід, якщо рівень доходу рахуватимуть від обсягу ставок. Розрахунки не беруть до уваги податок на прибуток, адже податок на дохід не враховується під час визначення бази оподаткування та не зменшує її.

"Такий рівень податку на дохід є несправедливим та унеможливлює роботу залів гральних автоматів", ― зазначає Кучухідзе.

Що змінить законопроєкт 2713-д: чотири головні моменти

Згідно із законопроєктом, у разі його ухвалення, податок на прибуток для індустрії азартних ігор сягатиме 18%. Податок на GGR становитиме 10%. Також слід зауважити, що гральний бізнес за своїми суміжними контрактами сплачуватиме ще й ПДВ. Ліцензійні платежі залишатимуться найбільшими в Європі, якими вони і є. П’ята складова – оподаткування виграшу: 18% плюс 1,5% військового збору. Виграш оподатковуватиметься, якщо сягатиме понад 67 000 грн, тобто 10 мінімальних заробітних плат", ― аргументує Кучухідзе.

Ось детальний аналіз щодо кожного пункту законопроєкту. 

1. Податок з прибутку. Законопроєкт передбачає збереження двох видів податків на прибуток для грального бізнесу. Стандартний податок 18% – такий самий, як і для будь-яких інших компаній, а також спеціальний податок GGR із 10% ставкою, який застосовується до валового ігрового доходу. Тобто, крім звичайного податку на прибуток, легальні організатори ще платитимуть додаткові 10% податку.

2. Оподаткування гравців. Легальні організатори продовжуватимуть виступати податковими агентами гравців – тобто перераховувати до бюджету 18% ПДФО та 1,5% військового збору з їх виграшів. Збільшується лише розмір виграшу, з якого сплачуватимуться ці податки. ПДФО та військовим збором обкладатимуть виграші, що перевищують 10 мінімальних зарплат (зараз це 67 000 грн). Зараз ПДФО та військовий збір сплачується з виграшів будь-якого розміру. 

Прогнозують, що запропонована зміна призведе до відтоку гравців із нелегальних гральних закладів та збільшення кількості іноземних гравців.

3. ПДВ. Жодних змін щодо цього 2713-д не передбачає. Усі суміжні контракти легальних організаторів азартних ігор, укладені з іншими індустріями, які відповідно до поточного податкового законодавства оподатковуються ПДВ, надалі ним будуть оподатковуватись.

4. Ліцензійні платежі. Їх менше не стане з однієї простої причини – високі ліцензійні платежі було обрано в азартній сфері саме для української моделі легального гемблінгу. Відтак, поки держава не ввела систему онлайн-моніторингу і не почала вираховувати GGR, вирішили з цих сегментів узяти потрійний ліцензійний платіж, умовно – плату наперед. 

Тобто ліцензійний платіж у розмірі 30 мільйонів гривень на рік від букмекерів та 8,5 мільйонів від онлайн-казино збережеться. Але якщо ухвалять 2713-д, зникне виплата ліцензійних платежів у потрійному розмірі. Наразі щороку до введення в експлуатацію ДСОМ чи змін у законодавстві для букмекерів онлайн-казино плата за гральний автомат множиться на 3.

Важливо: базовий розмір залежить від розміру офіційної мінімальної зарплати на початок року, коли видали ліцензію, а далі ділиться на 5 років. Наприклад:

• 2021 – плата в рік  7,8 млн грн;

• 2022 – плата в рік 8, 45 млн грн;

• 2023 – плата в рік 8 71 млн грн.

Таким чином, 2713-д покликаний не зменшити надходження до державного бюджету, а створити умови для активного розвитку індустрії легального гемблінгу в Україні.

"Ухвалення адекватного податкового законодавства завдасть вагомого удару по нелегалам, які саме й зацікавлені у провалі реформи та поверненні до status quo, що існував до легалізації гемблінгу в Україні", ― зазначає Кучухідзе.

Навіть у КРАІЛ вважають, що ухвалення 2713-д збільшить загальний обсяг податків 

Оператори азартних ігор наголошують, що для розвитку галузі необхідно ухвалити законопроєкт 2713-д. Це наблизить Україну до статусу Східноєвропейського гемблінгового хабу, вважає очільник Всеукраїнської Ради Гемблінгу. За словами Кучухідзе, близько восьми європейських онлайн-казино готові заходити в Україну навіть під час війни, але за умови ухвалення 2713-д.

"Ми вважаємо, що ухвалення цього законопроєкту допоможе реально розвивати ринок, збільшити кількість податків та ліцензійних платежів. Тобто виграє і держава, і бізнес. Жодного зменшення податкового навантаження на гральний бізнес цей законопроєкт не передбачає. Він лише впорядковує і визначає певні технічні моменти щодо обчислення податків і загалом процесу оподаткування грального бізнесу. Хочу зазначити, що податок на прибуток залишається", ― каже він.

Акцентує увагу на користі грально-податкового законопроєкту й очільник КРАІЛ Іван Рудий. Важливою складовою для відновлення країни є інвестиційна привабливість, а це – багатогранна робота різних галузей. Гральна сфера – не виключення, оскільки це потужний сектор в економіці", ― каже Рудий. 

Профільний законопроєкт 2713-д, за його словами,  пропонує чітке та зрозуміле оподаткування гральної сфери. До того ж світовий досвід показує, що запропонована проєктом закону модель "високі ліцензії/низькі податки" гарантує:

• легкість адміністрування податків;
• отримання гарантованих надходжень до бюджету;
• уникнення будь-яких маніпуляцій з податкових відрахувань з боку операторів.

"Ухвалення цього закону сприятиме встановленню справедливого та прозорого оподаткування організаторів азартних ігор, покращенню інвестиційного клімату в країні та підвищенню рівня України у світових рейтингах щодо ведення бізнесу. Навіть якщо 2713-д не буде ухвалений, то ми зробимо все від нас залежне, щоб система чіткого та зрозумілого оподаткування була реалізована іншим шляхом", ― обіцяє Рудий.

Та самого лише ухвалення законопроєкту замало. Представники грального бізнесу зазначають, що з метою здійснення контролю за діяльністю організаторів азартних ігор, моніторингу роботи грального обладнання та забезпечення прав гравців має бути створена Державна система онлайн-моніторингу (ДСОМ), яку потрібно обов’язково впровадити синхронно з ухваленням законопроєкту 2713-д. 

"КРАІЛ вже активно напрацьовує механізм дій для його впровадження. Крім того, КРАІЛ подано пропозицію Мінцифри через Секретаріат КМУ щодо можливості виділення фінансування на ДСОМ. Станом на сьогодні, фінансування не виділено", ― повідомив Іван Рудий.