Кіберклуб для побратимів. Історія ветеранів, які перетворили дитячу мрію на бізнес

"Можете сфотографувати, але так, щоб не відривати хлопців від гри", – каже адміністратор кіберспортивного клубу Cyberion в Одесі. У просторому приміщенні кілька ігрових кімнат, і в одній з них троє гравців, зосереджених на турнірі.

Заклад розташований у самому серці міста, на вулиці Дерибасівській. За стінами клубу – геймерські зони з найновішим обладнанням, власна турнірна ліга й активна спільнота. Але історія цього місця – не лише про ігри. Вона про двох ветеранів війни, які після фронту вирішили відкрити бізнес, а разом з ним створити безпечний простір для молоді й побратимів.

Володимир Настенко та Володимир Русинович служили у 126-й окремій бригаді територіальної оборони (зараз – 39-та окрема бригада берегової оборони). Після звільнення зі служби вони інвестували власні кошти, взяли кредити, отримали державні гранти й відкрили кіберспортивний клуб.

Про те, як ветерани створили бізнес і планують допомагати своїм побратимам через кіберспорт, читайте в матеріалі LIGA.net.

Від фронту до бізнесу: знайомство двох Володимирів

Володимир Настенко й Володимир Русинович на фронті так і не перетнулися. Їхня зустріч відбулася вже після того, як обидва демобілізувалися: Настенко – через необхідність догляду за батьками, а Русинович – через поранення.

Знайомство почалося з волонтерських зборів для побратимів. Кожен з них тоді організовував власну ініціативу, і друзі плутали їхні кампанії, думаючи, що це один спільний проєкт. Зрештою вони зідзвонилися, познайомилися ближче й швидко зрозуміли, що мають не лише спільний бойовий досвід, а й подібні плани на цивільне життя.

Після демобілізації перед ними постало питання: що робити далі? Вкладати гроші у "будь-що" вони не хотіли. Вирішили шукати бізнес-модель, що могла б працювати навіть у кризових умовах. Так вийшло, що увагу привернула франшиза кіберспортивних клубів: дитяча мрія поєдналася з можливістю зробити справу, що приносить прибуток і користь.

"Ми бачили, що кіберспорт масштабується навіть під час війни та пандемії. Це був сигнал, що напрямок перспективний", – пояснює Настенко.

Франшиза, кредити та гранти: як з’явився клуб

Для запуску проєкту ветерани використали власні кошти, залучили кредити й отримали державні гранти в межах програми "Власна справа". Обидва виграли по пів мільйона гривень, ще близько двох мільйонів довелося взяти у кредит. У результаті на відкриття пішло понад 6 млн грн. У межах грантової програми кожен з них мав працевлаштувати щонайменше двох людей, що вони й зробили.

Клуб працює за франшизою Cyberion і має чітку концепцію: жодних кальянів чи алкоголю, акцент – лише на іграх, турнірах і створенні спільноти. Тут облаштовано кілька зон з найновішими відеокартами, проводяться турніри з призовими фондами. Клуби франшизи мають знижку 10% для військових, проте в одеському клубі вона досягає 30%.

Настенко й Русинович стали прикладом для тих, хто шукає шлях до цивільного життя після фронту. Адже саме такі історії найбільше надихають військових, які наважуються відкрити власну справу після служби.

"Коли ми проводимо заходи з учасниками бойових дій, ми запрошуємо і тих, хто вже отримав гранти. Вони діляться досвідом: як подавали документи, як відкрили бізнес і що ця програма справді працює. Це дуже важливо, бо є ті, хто сумнівається, чи реально отримати ці гроші. А коли вони бачать приклади успішних людей, це додає впевненості", – каже Олена Зуєва, начальниця відділу реалізації проєктів Одеського обласного центру зайнятості.

На Одещині лише цього року гранти на власну справу отримали 50 ветеранів, а від початку програми – 87.

Реабілітація через кіберспорт

Для Володимира Настенка та його партнера клуб став не лише бізнесом, а й спробою створити безпечний простір для побратимів. Вони мріють, щоб Cyberion на Дерибасівській працював і як майданчик психологічної підтримки, куди можуть приходити військові, грати, спілкуватися й відчувати, що залишаються частиною спільноти.

Цю ідею вони вже обговорюють з місцевою владою. За їхнім задумом, лікарі мали б направляти ветеранів на "сеанси" кіберспорту. Настенко та Русинович готові безоплатно надавати приміщення й обладнання.

Кіберспорт дійсно може стати інструментом реабілітації, підтверджує психіатр Дмитро Носков. Він пояснює, що ігри здатні відвертати від травматичних спогадів, давати відчуття азарту та командної взаємодії, яких бракує. Це особливо важливо для тих, хто через поранення не може займатися традиційними видами спорту.

Якщо людина має тяжкий ПТСР, проблеми з орієнтацією після контузій чи схильність до агресії, надмірна сенсорна стимуляція може нашкодити. Тому, наголошує Носков, такі програми мають працювати лише у зв’язці з фахівцями, які визначатимуть, кому саме кіберспорт піде на користь.

Плани – масштабуватися

Кіберспортивний клуб Cyberion в Одесі працює з січня 2025 року.

За бізнес-моделлю заклад мав би вийти на окупність за 16–18 місяців, але партнери вклали більше коштів, ніж планували, і зараз розширюють простір новими кімнатами. Це подовжує термін повернення інвестицій, але створює додаткові можливості.

Сьогодні один із засновників, Володимир Настенко, зосереджений на розвитку клубу на Дерибасівській. Його партнер, Володимир Русинович, готується до відкриття ще одного простору вже з іншим партнером.

"Коли ми чуємо відгуки, що це найкращий клуб у місті, розуміємо – все було недаремно", – ділиться Настенко.

Матеріал створено LIGA.net за підтримки Фонду "Аскольд і Дір", що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту "Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії" за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю LIGA.net і не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.