Клімат України – як в Аризоні. Як спекофляція впливає на вартість землі
Вперше матеріал був опублікований в травні для підписників
Кліматичні зміни зробили південь України подібним до Аризони – тут уже сіють бавовник і приглядаються до цукрової тростини. У центральних областях нікого не дивують два врожаї картоплі. На півночі вже не потрібне осушення та все частіше вирощують соняшник. До чого готуватися, адже глобальне потепління це не фантазії Ґрети Тунберг, а факт?
За даними Гідрометцентру, клімат в Україні теплішає швидше, ніж у Європі – тепер середньорічна температура в Києві становить +10,7°C, що навіть трішки вище, ніж у приморській Одесі в 1980-х роках.
Ташкент із доставленням
Від 14 травня 2024 року, коли президент Володимир Зеленський підписав Закон "Про поширення сортів бавовнику в Україні" (проєкт 10427-1), минуло лише два тижні, як цю культуру посіяли на Одещині. Причина такого поспіху – для визрівання бавовнику необхідно отримати певну кількість тепла. Лише зрілий бавовник підходить для виготовлення вибухівки для ЗСУ, якої зараз дуже не вистачає.
Саме через дефіцит тепла на півдні України в 1950-ті роки провалилася програма з вирощування бавовнику.
"Для нормального визрівання ця культура має отримати в період вегетації не менше 3,6 тисячі градусів активних температур. Але в ті часи було холодніше. І навіть на Херсонщині та в Криму – найпівденніші райони України – бавовник встигав набрати 2,7 тисячі – щонайбільше 3 тисячі градусів. Отримували погану якість і низьку врожайність, що змусило відмовитися від цього напрямку", – сказала LIGA.net Тетяна Адаменко, начальниця відділу агрометеорології Гідрометцентру.
Тепер тепла достатньо.
"Останні 20 років в Україні є майже безперервним періодом потепління. За цей час був лише один рік, у якому середня температура наближалась до кліматичної норми. Все інші роки фактичні температури зростали й суттєво перевищували норму", – каже Тетяна Адаменко.
У 2023 році середньорічна температура по країні склала +10,8°C, що на +3°C, майже на третину, вище за кліматичну норму.
Саме на Одещині, де і посіяли перші поля бавовнику, середня температура минулого року сягнула +12,4°C. Такий показник лише на +1,5°C менший, ніж був на полях біля Ташкента 40 років тому, коли Узбекистан уже був відомим на весь світ центром вирощування бавовнику.
Аризона без бізонів
Через глобальне потепління в Україні південні природні зони почали свій наступ на північ.
В окремих районах Одещини та Херсонщини вже формуються певні ознаки пустельного клімату. В таких умовах сільське господарство тут критично залежить від кількості опадів.
"Наші дані вказують на те, що середня кількість опадів в країні стабільна. Звісно, є певні коливання між роками, але впродовж 20 років це 500-600 мм опадів на рік", – каже Тетяна Адаменко.
В умовах поступового підвищення температури незмінність опадів поступово веде до дефіциту вологи, що особливо відчутно для овочівництва, наприклад. Саме тому на Одещині один із найактивніших рухів зі створення організацій водокористувачів – область друга за їх чисельністю. Разом з тим уже відчутно, що "Овочевий пояс" України посунувся північніше та ближче до басейну Дніпра – на Черкащину та Полтавщину.
Підвищення температури призвело до того, що влітку 2023 року в Миколаївській та Одеській областях на значних площах був зібраний мізерний урожай соняшника – він засох. До речі, в сусідній Румунії така посуха змусила владу звернутися до Єврокомісії за компенсацією для фермерів на суму 34 млн євро.
Отже, в південних районах так званого "Соняшникового поясу" немало фермерів цього року відмовилися від вирощування соняшника. З іншого боку, соняшник просувається в області, які традиційно належать до Полісся – поля, засіяні ним, дедалі частіше з’являються в Чернігівській і Житомирській областях.
Постає питання, що ще, окрім бавовнику, прийде на південь України, який за кліматом стає схожим на Аризону?
Один із варіантів – це цукрове сорго, яке через посухостійкість називають "верблюдом". У Національній академії аграрних наук уже розробили методологію вирощування цукрового сорго, що може бути сировиною як для цукроварів, так і для виробників біопалива. Також серед претендентів на вирощування називають міскантус і свічграс.
Цікаво, що одні з найпопулярніших в Україні сортів соняшника та картоплі мають назву "Аризона".
Оази й технології
Вплив підвищення температури на сільське господарство, а саме на зростання цін на агропродукцію, у світі називають heatflation – в перекладі щось схоже на спекофляцію. Спека зменшила врожаї оливок та арахісу й змушує змінювати ареали вирощування культур, і найбільш відчутно це в країнах так званого глобального Півдня.
На цьому фоні ситуація в Україні не настільки критична саме завдяки крихкому балансу із забезпеченням вологою. Наприклад, у компанії "Аделаїда", яка спеціалізується на вирощуванні картоплі, вже налагодили процес вирощування картоплі з двома врожаями за сезон. Для цього першу посадку потрібно встигнути провести на початку березня, а другу – на початку липня.
За словами голови "Аделаїди" Сергія Рибалка, обов’язкова умова для цього – доступ до води, тому що без поливу високий ризик не досягнути обсягів урожаю, потрібного для рентабельності.
Згідно з інформацією від ГМЦ, в Україні є декілька регіонів, які є своєрідними оазами (див. Норма опадів і сонячних днів).
З одного боку, це сонячні Івано-Франківщина, Закарпаття, Чернівецька та Вінницька області, де достатньо високий і стабільний рівень опадів. Не дивно, що саме тут найбільша концентрація садів і ягідників. З другого – відносно "похмурі" північні області, клімат яких є зручним для вирощування картоплі та, після потепління, кукурудзи. Баланс вологості тут забезпечується меншою кількістю спекотних днів.
Баланс вологи забезпечують також і певні технології вирощування. Наприклад, No-Till, із щонайменшою (заявляють, що нульовою) обробкою ґрунту, коли рештки рослин і покривні культури зменшують випаровування вологи. Або ціла лінійка засобів богарного землеробства. У будь-якому разі, ринок землі в Україні вже відреагував на кліматичні зміни. Якщо подивитися на ціни, то найдорожча земля саме в областях, де оптимальні кліматичні умови (це також із врахуванням впливу війни).
Надалі вплив спекофляції тільки зростатиме. Як зазначає Світлана Краковська, керівниця лабораторії кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАНУ, зараз планета є на завершальній фазі 60-річного астрономічного циклу, який гальмує зростання температури. І попри це, через вплив СО2, вже 20 років температура зростає.
"Приблизно через десятиріччя, у 2030-х роках почнеться фаза астрономічного потепління. Це підсилить уже наявне антропогенне потепління. Тоді все буде значно гірше", – каже науковиця, яка у 2022 році увійшла до десятки найвпливовіших вчених світу за версією журналу "Nature".
У такому разі деякі землі в Україні перетворяться на пустелі – ось чому під час купівлі землі важливі кліматичні прогнози.