Мільярди на секонд-хенді та працевлаштуванні інвалідів. Схеми ухилення від податків

Нацполіція, СБУ, Генпрокуратура й інші служби у січні 2024 року були залучені до дій, спрямованих на припинення діяльності 15 фірм. За даними правоохоронців, формально там було працевлаштовано людей з обмеженими можливостями.

Про це йдеться в офіційному повідомленні Нацполіції. У ньому стверджується, що діяльність цих 15 компаній могла спричинити втрату державою понад мільярда гривень.

Зміст їх дій полягав у незаконному користуванні пільгами, передбаченими законодавством для певних категорій громадян, зокрема осіб з інвалідністю.

Їхнє використання, як вважають поліціянти, дозволило ділкам мати можливість отримати мільйонні доходи, зокрема шляхом ухилення від сплати податків і безпідставного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) із держбюджету.

"Зловмисники вже "відмили" на схемах із ПДВ понад 200 млн гривень. Усього таким чином вони намагалися отримати з держбюджету 1,3 млрд гривень", – йдеться у повідомленні.

Незаконну діяльність вони розпочали ще 2021 року. Не зупинялася вона і після початку війни впродовж 2022-2023 років.

Щоб зупинити махінаторів і задокументувати їхню діяльність, правоохоронці мають провести понад 20 обшуків на місцях проживання фігурантів.

LIGA.net з'ясовувала, як ділки могли це зробити.

Як ділки "заробляють" на інвалідах

Ще навесні 2023 року Бюро економічної безпеки (БЕБ) повідомило, що його аналітики викрили схему незаконного отримання-відшкодування ПДВ шляхом фіктивного працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємствах.

Йшлося про 7 пов'язаних із цим суб'єктів господарювання. Імовірні збитки оцінювалися більш ніж у 500 млн грн.

У процесі досудового розслідування детективи БЕБ встановили, що посадовці низки товариств, під керівництвом киянина, тривалий час подавали до органів державної влади явно неправдиву інформацію про кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю, щоб мати можливість використання податкових пільг.

Надалі, використовуючи цю схему, подавали заяви про відшкодування ПДВ до податкових органів. Протягом 2020-2021 років згаданим підприємствам було відшкодовано 182 млн грн.

На початок 2024 року у полі зору правоохоронців був уже 21 такий суб'єкт з ознаками ризикових, що подали 70 заяв про відшкодування на 821,7 млн, яким уже було відшкодовано 257,8 млн грн.

LIGA.net звернулася до БЕБ із запитом про типові схеми, які можуть бути пов'язані з використанням праці підприємств або організацій, заснованих громадськими об'єднаннями (ГО) осіб з інвалідністю.

Для їхнього одержання, пояснюють у БЕБ, такі підприємства чи організації проходять відповідну реєстрацію. Зокрема, вони повинні мати дозвіл на використання пільги з ПДВ (пункт 197.6 статті 197 Податкового кодексу) та на податок на прибуток підприємств (пункт 142.1 статті 142 ПКУ).

Для цього компанія має виконати певні вимоги: кількість працівників з інвалідністю має бути понад 50%, а фонд оплати праці цих осіб – не менше 25%. Напрямок можливої діяльності – виготовлення товарів/послуг. Тобто це може бути перероблення, упакування тощо.

У разі неправомірного використання пільг на оподаткування, з людьми, які мають інвалідність, укладається така угода, за якою вони (у разі перевірки правоохоронців) повинні стверджувати, що працюють на підприємстві. За ці послуги ділки платять близько 3 000 грн на місяць.

Як розповідають детективи, траплялося, що ці домовленості укладалися з людьми, які фізично не могли вести таку діяльність через характер своїх захворювань. Натомість підприємці заробляють на ухиленні від податків чи взагалі відверто незаконному їхньому відшкодуванні.

Від "секонд-хенду" до будівництва – де застосовують схеми?

Схеми бувають "сірими" – коли є підстави для користування пільгами й відверто незаконними "чорними".

Що стосується "сірих" схем можливого реального відшкодування ПДВ, БЕБ має зафіксовані випадки їх використання у разі ввезення й реалізації старих речей – так званий "секонд-хенд".

"З якими типовими схемами в цьому випадку ми стикаємося: імпортери секонд-хенду з Європи передають на такі підприємства, що мають пільгу, ввезений ними товар, щоб цей одяг начебто прасували, сортували, підшивали тощо. Однак насправді цього не відбувається. Ми аналізували подібну звітність, за якою виходило, що один такий працівник з інвалідністю за годину прасував і пришивав ґудзики на 18 тоннах одягу". Зрозуміло, що це фізично неможливо", – розповідають у Бюро.

Таким чином, ділки можуть не лише уникати сплати податків, а й отримують можливість вимагати від держави повернення ПДВ.

Однак подібні схеми застосовують не лише на операціях із вживаним одягом. Подібним чином можуть зловживати на переробленні чи обвалюванні м'яса або риби.

Суть схеми в цьому випадку приблизно така сама:

1. Зробили (завезли) за низькими цінами.
2. "Пропустили" через "підприємства осіб з інвалідністю" – збільшили ціну й отримали можливість не сплачувати податки.
3. Реалізували товар.
4. Отримали можливість вимагати повернення податку на додану вартість.

Тобто відбувається штучне створення видимості виробничого процесу для підприємства. А шляхом використання пільг податки зі створення додаткової вартості не сплачуються.

Подібні схеми ухилення від сплати податків із використанням діяльності підприємств, заснованих громадськими об'єднаннями осіб з інвалідністю, реалізують забудовники. Користуючись з пільг за пунктами 142.1 та 197.6 ПКУ ухиляється від податків навіть високорентабельний ринок будівництва житлової нерухомості.

У цьому випадку на підприємстві-забудовнику, заснованому ГО осіб з інвалідністю та генпідрядником, що залучається, також залишається різниця між ринковою вартістю об'єкта нерухомості та собівартістю будівництва. Ця різниця включає нульову ставку ПДВ (в нормальних умовах 20%) і податку на прибуток (в нормальних умовах 18%). Це і є основна маржа.

Окремий сегмент процесу із використанням підприємств осіб з інвалідністю – відверто незаконні схеми. Вони стосуються повернення ПДВ.

У таких схемах можуть бути залучені виробники або імпортери, які підприємствам інвалідів продають "паперовий" податковий кредит для оформлення документів на реалізацію продукції з пільгами на оплату.

Оскільки постачання товарів кінцевим споживачам здійснюється за нульовою ставкою ПДВ, а придбання відбувається за звичайною ставкою 20%, формується негативне значення ПДВ і заявляється право на його бюджетне відшкодування.

Як уже зазначалося, у цих випадках може йтися про сотні мільйонів гривень. Зокрема, у період із 2021 до червня 2023 року включно підприємствами цієї категорії заявлено до відшкодування майже 2,7 млрд грн, з яких відшкодовано майже 1 млрд грн. З цієї суми 0,6 млрд грн – ризикове відшкодування.