Зміст:
  1. Як Україні стати конкурентоспроможною?
  2. Географічне розташування
  3. Терміни допостачання
  4. Доставлення за два дні всім світом
  5. Торгова місія в Африку

Виробничий базис модної індустрії в Україні до війни становив понад 2500 підприємств та понад 130 000 працівників. 60% в структурі галузі припадало на виробництво одягу. Що заважає розвиватися модній індустрії галузі та на які конкурентні переваги може розраховувати Україна на європейському ринку? Про це в матеріалі LIGA.net.

Читайте про бізнес без політики на каналі LIGA.Бізнес

Сировинна структура економіки нашої країни заважає розвитку легкої промисловості. Низька додана вартість приносить низький дохід. І відповідно – брак внутрішніх інвестицій у перероблювання.

За словами Надії Бігун, заступниці міністра економіки, дуже багато виробничих потужностей не завантажено.

"Ми все ще дуже відсталі від світу. В структурі ВВП має бути приблизно 20% продуктів із доданою вартістю. Тоді люди в такій країні мають гідний рівень життя. У нас, на жаль, це на рівні 9%. І ми від 1991 року тільки втрачали – коли Радянський Союз розпався, було майже 18%", – розповіла Бігун під час Форуму "Модна індустрія: розвиток і взаємодія з державою".

Стратегічною помилкою стало ослаблення переробної промисловості через ігнорування її розвитку на рівні економічної політики. Як результат, Україна має критично малу частку переробної промисловості у ВВП проти сусідніх країн – 10,3%. В Польщі цей показник – 17,3%, в Туреччині – 22%.

Модна індустрія в Україні. Стан, проблеми та перспективи

Якщо подивитися в розрізі найбільших експортерів текстилю, то перша трійка станом на 2022 рік – це Китай, ЄС та Індія.

Модна індустрія в Україні. Стан, проблеми та перспективи

Потрапити в цей список у найближчій перспективі Україна зможе лише у складі ЄС. Та для початку потрібно відвоювати внутрішній ринок та посилювати експансію на ринках ЄС.

Так, за даними Асоціації "Укрлегпром", за 9 місяців 2023 року імпорт становив $2,4 млрд, експорт – лише $400 млн.

Майже половина імпорту – це імпорт готового одягу, взуття, текстилю, килимів. Першу трійку категорії в структурі експорту становлять: одяг текстильний (30,2%), взуття (15,7%) та домашній текстиль (14,8%).

Окремо слід зазначити, що станом на 2022 рік турецька частка в імпорті України становить цілих 24% ($791 млн), а в розрізі першої трійки категорій – майже збігається з експортом.

Як Україні стати конкурентоспроможною?

Попри складний стан промисловості та війну, слід шукати шляхи підвищення конкурентоспроможності. З відкриттям ринку ЄС, Україна втратить єдину перевагу – низьку вартість людського капіталу. Слід також враховувати, що, за інформацією українського МЗС, за кордоном вже перебуває близько 20% населення України, наявного до 24 лютого 2022 року.

Андрій Микитів, директор зі стратегії та розвитку ТОВ "К.Текс", вважає, що держава має створити умови, які заохочуватимуть виробників купувати нові технології. Це допоможе забезпечити високу якість продукції. Проте, де Україні взяти власну сировину, якщо її вартість у виробництві може становити до 75%?

"Є два джерела для нас. Перше – це перероблення текстильних відходів. Завдяки державному гранту в березні наступного року ми запустимо завод із перероблювання текстильних відходів. Сьогодні Fast fashion – це асоціація з 4 великими проблемами, які більше не можна ігнорувати: текстильні відходи, забруднення СО2, небезпечні умови праці та виснаження водних ресурсів планети. Коли ви вдягаєте майку з бавовни, пам’ятайте, що 10 таких майок – це 20 000 літрів води. Деякі моря на планеті висохли. Уряди ЄС вже почали думати над цим, і на зміну Fast fashion приходить Slow fashion. Одяг повинен ставати довговічнішим. Його повинно ставати менше і він має бути якіснішим", – каже Андрій.

Бавовна забирає багато води. В Україні недостатньо тепло для її вирощування. І саме тут потрібно шукати альтернативи.

"Тому друге джерело конкурентної переваги для України – власна сировина. В нас є технічні коноплі та льон. Ми вже робимо в Житомирській області перший в Україні сучасний завод із первинного перероблювання технічних конопель із низкою приватних інвесторів. Він є певною мірою унікальним. Бо такого виробництва ще немає в Україні. Першими нашими клієнтами вимушені бути провідні європейські компанії, які можуть потім зробити з цього волокна пряжу. В Україні поки що немає подібних компаній", – поділився Микитів.

Ірина Зайцева, директорка ПрАТ "Прилуцька швейна фабрика", під час Форуму висловила прохання до Міністерства економіки, щоб одяг для наших захисників виготовляли саме українські виробники – не турецькі чи китайські. Також вона попросила розглянути можливість залишати на період воєнного часу прибуток на стратегічно важливих підприємствах, щоб давати змогу створювати нові робочі місця, закупити обладнання тощо.

"Потрібно популяризувати професію швачок коштом рівня заробітної плати – зараз він середній. Щоб не давати розвиватись тіньовій економіці, варто залишати податок на фонд заробітної плати на підприємстві", – запропонувала також Ірина Зайцева.

Свої пропозиції до держави на Форумі також озвучили такі представниці українських брендів, як Аліна Качоровська (бренд взуття Kachorovska), Катерина Тимошенко (бренд одягу Katimo) та Оксана Шаповалова (бренд одягу T.Mosca). Їхні бренди належать до сегмента Affordable luxury (Доступна розкіш) або Contemporary, тобто сегмента між масмаркетом і люксом. На думку дівчат, у Києва є всі шанси стати столицею моди Східної Європи і в України – Східноєвропейським модним хабом.

"За останні два роки ми бачимо, що наш ринок зріс на 100%, і це в складних умовах, в яких ми зараз працюємо", – каже Оксана Шаповалова.

Серед сильних сторін українських модних брендів вони виділили наступні.

Географічне розташування

Китай – під жорсткими санкціями з боку США. Зокрема, за словами Аліни Качоровської, в сегменті взуття виробництво звідти переносять у Європу (Румунію, Португалію, Іспанію чи Італію). Туреччина досить далеко, тому Україна – вигідний партнер.

Терміни допостачання

"Ніде у світі немає такого, що допостачання колекції можна зробити за 8 тижнів. Це наша перевага. В більшості українських брендів є свої фабрики і лабораторії, у більшості закордонних – це все аутсорс. Тому вони не можуть бути такими гнучкими", – зазначила Аліна Качоровська.

Довіра, яку Україна отримала через війну. Тут також зазначають довіру і між гравцями ринку, державою та усіма стейкхолдерами. Але водночас проти маніпулювання Made in Ukraine.

"Зараз склалася така ситуація, що багато брендів починають спекулювати написом Made in Ukraine і на нашому ринку. На жаль, є такі кейси, коли бренди не дуже свідомо ставляться до продукту, який випускають. Навіть є випадки, коли просто перешивають бирки", – поділилася Катерина Тимошенко.

Все це може призвести до втрати довіри покупців.

Міністерство економіки відзначає зміну відношення до Made in Ukraine – тренд на покращення. В планах рекламна кампанія на підтримку продукції українського виробництва. Адже сильний бренд країни впливає і на внутрішній попит. Так, згідно з дослідженням Gradus, в Україні вітчизняні бренди лише на 5 місці за привабливістю, на відміну від таких країн, як Велика Британія, Німеччина, Італія, Франція. Там бренди їхніх країн займають першу сходинку. Схожа ситуація ще у Польщі – там польські бренди посідають третю позицію.

Модна індустрія в Україні. Стан, проблеми та перспективи

Щодо пропозицій до держави та нагальних потреб, то засновниці брендів запропонували організувати всіх власників платіжних систем. Щоб вони були зобов'язані додати в договір пункт про можливість відключити 3D Secure (протокол безпеки для онлайн карток) під гарантії. І повідомити про це всіх своїх контрагентів.

На їхню думку, це простий шлях, як можна допомогти всьому бізнесу в Україні. Адже за цей рік вони не змогли отримати в міжнародних транзакціях замовлень на $30 000. Люди з-за кордону не змогли їх оплатити, бо платіж не проходив із першого разу.

Доставлення за два дні всім світом

"Ми розуміємо, що це реально, але над цим треба працювати. Нова Пошта активно рухається, у нас є Укрпошта, перевізники. Нам потрібно збільшення верхнього порогу для продажу за кордон одиничних покупок на сайті, щоб був легкий процес замитнення і, можливо, взагалі відсутність роботи з брокером. І ми просимо про відкриття аеропорту, принаймні в Ужгороді – це збільшить трафік до нас і партнерів, нам потрібно налаштовувати нові станки, привозити спеціалістів. Виїжджати самостійно по 40 годин – це нереально, умови, які на митниці, – це нереально", – зазначила Качоровська.

Також є потреба у новому статусі суб'єкта підприємницької діяльності зі спрощеною системою з безлімітними оборотами.

"Ми всі створювалися на ФОП-системі з єдиним податком і всі зараз працюємо на гібридних системах. Нам не вистачає функціоналу всередині системи", – пояснила вона.

Торгова місія в Африку

На думку власниць брендів, це один із найпривабливіших регіонів для розвитку. Адже там немає сильної фешн-індустрії. А за 10 років там буде плюс 1 млрд населення. Середній вік – 18 років. І там вже проживають 200 мільярдерів.

Україні не вистачає агенції з акредитації Sustainable Manufacturing (стійке виробництво), щоб наші виробництва і фабрики могли отримувати ці блакитні галочки підтвердження.

Україна ще не є частиною ЄС, проте вже зараз потрібно шукати та розвивати її конкурентні переваги. На порядку денному – угода про вільну торгівлю з Туреччиною, яка також вплине на внутрішній ринок. Поки українське в тренді, необхідно наші модні бренди перетворити на справжній лавмарк в поєднанні ціна-якість.

Тож першочерговими завданнями для країни є не тільки маркетинг, але і розвиток кадрового потенціалу, виробництво власної сировини, створення переробних підприємств та залучення передових технологій.