Черговий кінець зернової угоди. Якими є альтернативні шляхи експорту українського зерна

Росія 17 липня офіційно заявила про вихід із зернової угоди. В інтерпретації російського МЗС це означатиме "відсутність гарантій безпеки судноплавства та згортання гуманітарного коридору в північно-західній частині Чорного моря".

Після заяви РФ світові ціни на пшеницю відреагували миттєвим зростанням майже на 7%.

"Це підвищить залежність від альтернативних торговельних шляхів через Дунай та сусідів України по Європейському Союзу, хоча маршрути залишаються дорогими, а деякі країни опираються транзиту", – зазначає Bloomberg.

У відповідь речник президента України Сергій Никифоров поширив заяву, в якій Володимир Зеленський каже про можливе використання чорноморського коридору без згоди з РФ.

"Навіть без РФ треба робити все, щоб ми могли використовувати цей чорноморський коридор. Ми не боїмося", – зазначив президент.

LIGA.net досліджував, чим загрожує Україні чергове закриття чорноморських портів та які альтернативи експорту зерна залишаються?

Найбільші імпортери

Поки що не до кінця зрозуміло, як відреагує Туреччина на заяву Кремля. РФ уже вдруге виходить із зернової ініціативи за рік її існування. Минулого разу подібний крок було зроблено 29 жовтня 2022 року. Але після того, як Туреччина та ООН оголосили, що самі будуть проводити інспекцію суден з українським зерном, РФ знову приєдналася до неї 2 листопада.

Після заяви РФ турецьке видання Anadolu поширило заяву президента Туреччини Реджепа Ердогана, в якій той також висловив сподівання, що Володимир Путін "все ж хоче продовження зернової угоди".

Цікаво, що Ердоган наголосив, що, попри заяву РФ, угода "увійшла в історію" (went down in history) як дипломатичний успіх. Між тим російські пропагандистські ресурси поширили його заяву в контексті того, що угода "пішла в історію" – закінчилася назавжди.

Згідно з інформацією Інституту аграрної економіки, в 2022 році Україна експортувала 38,5 млн тонн зерна на $9,1 млрд. Найбільшими імпортерами українського збіжжя стали Румунія, Китай, Іспанія та Туреччина.

При цьому Румунія та Туреччина переважно були транзитними хабами для подальшого реекспорту.

Загалом Україна має два шляхи вирішення проблеми закритого "зернового коридору". Перший шлях – забезпечити його роботу без участі Росії, як це заявив президент Володимир Зеленський.

Україна з травня готувала варіанти посиленої страховки для судновласників, які ризикнуть вивозити партії зерна з українських портів Чорним морем. Міністр агрополітики Микола Сольський у червні повідомив, що для таких цілей створено страховий фонд на суму $547 млн.

"Перевізники можуть пройти через цей коридор із гарантованою страховкою від нашого уряду", – каже Сольський.

Чорноморський коридор

Цей план має дві слабкі ланки. Перша – необхідне надійне силове прикриття маршруту. Інакше він перетвориться на аналог сумнозвісних  "Північних конвоїв" PQ, за якими США доставляла ленд-ліз у Другу світову.

Без захисту зерновозів кораблями країн НАТО – Болгарії, Румунії та Туреччини – піратам із російського військового флоту знадобиться кілька місяців, щоб вибити у нуль створений Україною страховий фонд.

Арифметика така: за даними Hellenic Shipping News Worldwide, поточні ринкові ціни на 15-річні середньорозмірні балкери становлять близько $15-20 млн. Таким чином, фонду має вистачити на 20 зерновозів. А якщо врахувати вартість вантажу та екіпажу, то ще менше. На додачу після перших катастроф страховки значно подорожчають, адже ризики стануть очевидними.

Є сумніви, що буде сенс від ВМФ Болгарії та Румунії. Буквально днями президент Болгарії Румен Радєв вдруге заговорив про необхідність переговорів між Україною та Росією.

"За продовження війни рахунки сплачує вся Європа", – сказав болгарський президент.

Щодо Румунії, то їй просто економічно невигідно підтримувати зерновий коридор в обхід свого порту Констанца. Починаючи з 2022 року, українські компанії нарощують перевалку зерна через дунайські порти саме на румунську Констанцу. Місцевий порт минулого року на третину збільшив прибуток від перевалки зерна. При цьому прибуток отримує не тільки румунський порт, а й Сулинський канал – проведення суден по ньому є доходом румунського оператора. Якщо ж "зерновий коридор" буде заблоковано, то цього року румунів очікує "золотий дощ".

За таких умов надто оптимістично очікувати успіху для прямих постачань із українських чорноморських портів.

Альтернативні маршрути

Окрім румунського маршруту для українського зернового експорту опрацьовується розширення сухопутних маршрутів. Мета – вихід на порти Балтійського моря (польські Гданськ, Щецин, Свиноуйсьце, та литовська Клайпеда) – а також порти Іспанії.

Для розвитку цих напрямків Укрзалізниця минулого тижня відкрила свою операторську компанію у Польщі. На черзі – Словаччина та Угорщина.

Ще одне для цього ланцюга – будівництво перевалочних пунктів у прикордонні, так званих "сухих портів". Останній приклад – новина про створення двох таких об'єктів на Волині. Тільки в рамках однієї області йдеться про експорт 3 млн т зерна на рік.

Щодо Іспанії, то минулого року експорт українських зернових до цієї країни зріс до 4,6 млн т. А це – 26% від загального іспанського імпорту зерна. Крім фур частину цього зерна було доставлено залізницею – у контейнерах. Для цього іспанський оператор Renfe Mercancías сформував залізничний потяг із Барселони через німецький Дуйсбург до польського Хелма.

Докладніше про ці маршрути, а також інші – часом екстравагантні – читайте у найближчому матеріалі LIGA.net.