Купуй українське, а то "долар буде по 50". Чи є сенс у патріотичному споживанні

Останніми місяцями Україна купує імпортних товарів на мільярди доларів більше, ніж продає за кордон, і цей показник лише зростає. У липні негативне сальдо торговельного балансу перевищило $2 млрд.  

Таким чином з України витікає валюта, посилюється тиск на гривню і золотовалютні резерви. Якщо нічого не зміниться, долар по 50 (а може й більше) може стати реальністю.  

Крім держави, вплинути на ситуацію може спробувати кожен із нас — купуючи українські товари замість імпортних. Принаймні, про це почали говорити деякі економісти.

Чи вплине це на платіжний баланс і чи допоможе врятувати гривню — у матеріалі LIGA.net. 

Криза платіжного балансу 

Через війну в Україні різко скоротилися як імпорт, так і експорт, але коли країна підлаштувалася до нових умов, відновлення імпорту завжди випереджало експорт. Тож кількість товарів і послуг, які Україна експортує, значно поступається імпорту, у зв’язку з чим відбувається витік валюти за кордон. 

За січень-червень сальдо платіжного балансу (різниця між експортом і імпортом товарів та послуг) — мінус $10 млрд.  

Це створює сильний тиск на гривню, адже попит на валюту вищий, ніж пропозиція. Девальвація національної валюти загрожує прискоренням інфляції та знеціненням заощаджень населення. 

У такій ситуації Нацбанк змушений покривати різницю за допомогою золотовалютних резервів.

Після рекордних інтервенцій НБУ у червні (мінус $4 млрд), у липні ситуація значно покращилася — регулятор втратив $1,2 млрд. Однак у серпні вона знову почала погіршуватись — вже мінус $1,33 млрд.  

Поки рятують міжнародні партнери, фінансова допомога яких допомагає наповнювати резерви. Якщо наприкінці серпня в України було $22,4 млрд резервів, то завдяки трьохмільярдному гранту США вони зросли до $25,4 млрд. Але така допомога надходитиме не щомісяця. 

Купуй українське — рятуй гривню 

На тлі проблем із платіжним балансом деякі економісти почали закликати до відмови від імпортних товарів на користь вітчизняних, аби сповільнити витік валюти з країни.  

Кожні 100 грн, витрачені на український продукт, — значно краще, ніж витрачені на імпорт, каже у розмові з LIGA.net старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. За його словами, альтернатива цьому — вичерпання валютних резервів.  

"Це дозволить уникнути сценарію долара по 50 чи навіть по 70", — каже він. 

З тих, до кого звернулася LIGA.net, ідею споживчого патріотизму також підтримують засновник інвестгрупи "УНІВЕР", депутат Київради Тарас Козак, голова фінансового комітету Ради, нардеп Данило Гетманцев, колишня експертка Київської школи економіки, а нині заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак, економістка ЦЕС Марія Репко, інвестиційний банкір з Dragon Capital Сергій Фурса. 

"Я особисто намагаюся купувати вітчизняні товари, за відсутності — не купувати російські і білоруські", — каже Козак у коментарі LIGA.net. 

На його думку, найпростіше замістити імпорт у категоріях "продукти харчування", "одяг", "побутові товари". 

Харчова і легка промисловість (одяг), товари для дому (кераміка, текстиль, декор) — називає Марія Репко список вітчизняних товарів, які не поступаються імпортним. 

"Стильні і чудові (товари для дому. — Ред.), я віддаю перевагу локальним майстрам, зокрема люблю купувати посуд у кількох київських гончарів… Зараз, до речі, є ще українські туристичні бренди непогані, ну і звичайно книжки та Такфлікс, а також Uklon замість Uber", — додає вона. 

Юрій Гайдай також не лише підтримує таку ідею, а й сам слідує їй: "Все, що міг, я замістив українськими виробниками, і якщо це не критична потреба, наприклад, якийсь делікатесний сир, то я просто від нього відмовився. Люди мають розуміти, що це така ж важлива допомога, як і підтримка ЗСУ".  

Данило Гетманцев зазначає, що подібні ідеї не український феномен, а світовий тренд, пов'язаний із дефрагментацією світової торгівлі.

"Тому заклики "купуй національні товари", стимулюй "національне виробництво" — це об’єктивна політична і економічна світова реальність", — каже він. 

Тарас Козак вказує, що піар-кампанію — щось на кшталт "Купуй українське!" — мала б проводити держава. Але вплив лідерів думок також важливий. 

Гайдай, зі свого боку, зазначає, що українці в питаннях економіки не дуже довіряють державі, тож треба залучати медіа та громадянське суспільство.  

"Буде класно, якщо це пояснюватимуть опініон-лідери у кожному сегменті суспільства — від тіктокерів до авторитетів серед пенсіонерів", — підсумував економіст. 

Скептичний погляд 

Нардеп від фракції Голос Ярослав Железняк відповів LIGA.net, що сенс у переході на вітчизняні продукти є, однак макроекономічно це не допоможе. Такої ж думки економіст, виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.   

"Це все дуже добре, але я думаю, люди орієнтуються на інші речі. Навіть якщо буде якась масова інформаційна кампанія, це не сильно впливатиме, тому що люди намагаються купувати те, що дешевше, і те, що краще. Зовсім інші принципи поведінки", — каже він. 

Фінансовий аналітик CASE Україна Євген Дубогриз погоджується з такою думкою, наголошуючи: опініон-лідери — це для "просунутої частини середнього класу", а це занадто мала аудиторія, щоб був хоч якийсь вплив у великих обсягах. 

"І споживчі товари це ще не все. Є обладнання. Є критичний імпорт для потреб армії, ліки. Є товари тривалого вжитку, яких немає в Україні. Це все ми так чи інакше споживаємо", — додає він. 

Політика держави (висока облікова ставка, фіксований курс гривні) зараз насамперед направлена на підтримку споживання, збереження рівня життя людей, продовжує Боярчук, а значна частина цього рівня життя тримається на імпорті. І люди не задумуватимуться щодо кожного товару — імпортний він чи ні. 

"Вам треба кава, а хто в Україні каву виробляє? Якийсь одяг чи інша продукція для дитини — ви дивитиметесь, що краще для дитини, а не звідки воно", — наголошує економіст. 

На думку Боярчука, зараз є лише два варіанти для вирівнювання платіжного балансу — збільшення експорту чи штучне пригнічення імпорту. 

Про те, як держава може допомогти вітчизняним виробникам конкурувати з імпортерами і чому влада поки відмовляється штучно обмежувати імпорт — читайте незабаром у другій частині матеріалу.