RU

Розбір | Купуй українське, а то "долар буде по 50". Чи є сенс у патріотичному споживанні

Купуй українське, а то
Колаж: Валентина Поліщук/LIGA.net
07.09.2022, 12:30

Домінування імпорту над експортом змушує НБУ постійно витрачати валютні резерви країни. Чи можуть прості українці допомогти, купуючи вітчизняні товари

Останніми місяцями Україна купує імпортних товарів на мільярди доларів більше, ніж продає за кордон, і цей показник лише зростає. У липні негативне сальдо торговельного балансу перевищило $2 млрд.  

Таким чином з України витікає валюта, посилюється тиск на гривню і золотовалютні резерви. Якщо нічого не зміниться, долар по 50 (а може й більше) може стати реальністю.  

Крім держави, вплинути на ситуацію може спробувати кожен із нас — купуючи українські товари замість імпортних. Принаймні, про це почали говорити деякі економісти.

Чи вплине це на платіжний баланс і чи допоможе врятувати гривню — у матеріалі LIGA.net

Криза платіжного балансу 

Через війну в Україні різко скоротилися як імпорт, так і експорт, але коли країна підлаштувалася до нових умов, відновлення імпорту завжди випереджало експорт. Тож кількість товарів і послуг, які Україна експортує, значно поступається імпорту, у зв’язку з чим відбувається витік валюти за кордон. 

За січень-червень сальдо платіжного балансу (різниця між експортом і імпортом товарів та послуг) — мінус $10 млрд.  

Це створює сильний тиск на гривню, адже попит на валюту вищий, ніж пропозиція. Девальвація національної валюти загрожує прискоренням інфляції та знеціненням заощаджень населення. 

У такій ситуації Нацбанк змушений покривати різницю за допомогою золотовалютних резервів.

Після рекордних інтервенцій НБУ у червні (мінус $4 млрд), у липні ситуація значно покращилася — регулятор втратив $1,2 млрд. Однак у серпні вона знову почала погіршуватись — вже мінус $1,33 млрд.  

Поки рятують міжнародні партнери, фінансова допомога яких допомагає наповнювати резерви. Якщо наприкінці серпня в України було $22,4 млрд резервів, то завдяки трьохмільярдному гранту США вони зросли до $25,4 млрд. Але така допомога надходитиме не щомісяця. 

 

Купуй українське — рятуй гривню 

На тлі проблем із платіжним балансом деякі економісти почали закликати до відмови від імпортних товарів на користь вітчизняних, аби сповільнити витік валюти з країни.  

Кожні 100 грн, витрачені на український продукт, — значно краще, ніж витрачені на імпорт, каже у розмові з LIGA.net старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. За його словами, альтернатива цьому — вичерпання валютних резервів.  

"Це дозволить уникнути сценарію долара по 50 чи навіть по 70", — каже він. 

З тих, до кого звернулася LIGA.net, ідею споживчого патріотизму також підтримують засновник інвестгрупи "УНІВЕР", депутат Київради Тарас Козак, голова фінансового комітету Ради, нардеп Данило Гетманцев, колишня експертка Київської школи економіки, а нині заступниця міністра соцполітики Дарина Марчак, економістка ЦЕС Марія Репко, інвестиційний банкір з Dragon Capital Сергій Фурса. 

"Я особисто намагаюся купувати вітчизняні товари, за відсутності — не купувати російські і білоруські", — каже Козак у коментарі LIGA.net

На його думку, найпростіше замістити імпорт у категоріях "продукти харчування", "одяг", "побутові товари". 

Харчова і легка промисловість (одяг), товари для дому (кераміка, текстиль, декор) — називає Марія Репко список вітчизняних товарів, які не поступаються імпортним. 

"Стильні і чудові (товари для дому. — Ред.), я віддаю перевагу локальним майстрам, зокрема люблю купувати посуд у кількох київських гончарів… Зараз, до речі, є ще українські туристичні бренди непогані, ну і звичайно книжки та Такфлікс, а також Uklon замість Uber", — додає вона. 

Юрій Гайдай також не лише підтримує таку ідею, а й сам слідує їй: "Все, що міг, я замістив українськими виробниками, і якщо це не критична потреба, наприклад, якийсь делікатесний сир, то я просто від нього відмовився. Люди мають розуміти, що це така ж важлива допомога, як і підтримка ЗСУ".  

Данило Гетманцев зазначає, що подібні ідеї не український феномен, а світовий тренд, пов'язаний із дефрагментацією світової торгівлі.

"Тому заклики "купуй національні товари", стимулюй "національне виробництво" — це об’єктивна політична і економічна світова реальність", — каже він. 

Тарас Козак вказує, що піар-кампанію — щось на кшталт "Купуй українське!" — мала б проводити держава. Але вплив лідерів думок також важливий. 

Гайдай, зі свого боку, зазначає, що українці в питаннях економіки не дуже довіряють державі, тож треба залучати медіа та громадянське суспільство.  

"Буде класно, якщо це пояснюватимуть опініон-лідери у кожному сегменті суспільства — від тіктокерів до авторитетів серед пенсіонерів", — підсумував економіст. 

Скептичний погляд 

Нардеп від фракції Голос Ярослав Железняк відповів LIGA.net, що сенс у переході на вітчизняні продукти є, однак макроекономічно це не допоможе. Такої ж думки економіст, виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.   

"Це все дуже добре, але я думаю, люди орієнтуються на інші речі. Навіть якщо буде якась масова інформаційна кампанія, це не сильно впливатиме, тому що люди намагаються купувати те, що дешевше, і те, що краще. Зовсім інші принципи поведінки", — каже він. 

Фінансовий аналітик CASE Україна Євген Дубогриз погоджується з такою думкою, наголошуючи: опініон-лідери — це для "просунутої частини середнього класу", а це занадто мала аудиторія, щоб був хоч якийсь вплив у великих обсягах. 

"І споживчі товари це ще не все. Є обладнання. Є критичний імпорт для потреб армії, ліки. Є товари тривалого вжитку, яких немає в Україні. Це все ми так чи інакше споживаємо", — додає він. 

Політика держави (висока облікова ставка, фіксований курс гривні) зараз насамперед направлена на підтримку споживання, збереження рівня життя людей, продовжує Боярчук, а значна частина цього рівня життя тримається на імпорті. І люди не задумуватимуться щодо кожного товару — імпортний він чи ні. 

"Вам треба кава, а хто в Україні каву виробляє? Якийсь одяг чи інша продукція для дитини — ви дивитиметесь, що краще для дитини, а не звідки воно", — наголошує економіст. 

На думку Боярчука, зараз є лише два варіанти для вирівнювання платіжного балансу — збільшення експорту чи штучне пригнічення імпорту. 

Про те, як держава може допомогти вітчизняним виробникам конкурувати з імпортерами і чому влада поки відмовляється штучно обмежувати імпорт — читайте незабаром у другій частині матеріалу.

Калашник Павло
Калашник Павло
кореспондент ділової редакції LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
Junior SEO-спеціаліст
Киев Ligamedia
Manual QA Engineer
Киев Ligamedia
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини