Зміст:
  1. Трендсетер Європи 
  2. Закриті дані
  3. Обмежений доступ 
  4. Перевідкриття

Донедавна Україна була на лідерських позиціях з відкриття даних у Європі: сервісами на їх основі щомісяця користувалося 7 млн українців. 

Тож бізнеси з обробки "нової нафти" активно зростали. Та напад Росії все змінив: вже 24 лютого доступ до Єдиного державного вебпорталу відкритих даних України та місцевих порталів окремих міст тимчасово обмежили, щоб ворог не зміг використовувати інформацію з них проти України.

Як бізнеси довкола відкритих даних дають собі раду, поки реєстри "під замком", та чи варто очікувати на їхнє відкриття до закінчення війни? 

Трендсетер Європи 

В опублікованому наприкінці 2021 року рейтингу Open Data Maturity 2021 Україна посіла шосте місце серед 34 країн Європи. За рік наша країна здолала 11 позицій в рейтингу та закріпилася у статусі трендсетера країн Європи: рівень зрілості сфери відкритих даних в Україні становить 94%, тоді як в інших європейських країнах – у середньому 81%.

Закриті реєстри. Що буде з Open Data бізнесом, послугами якого користувалося 7 млн людей
Україна в рейтингу Open Data Maturity 2021

Динамічний розвиток відносно нової галузі привертав до себе все більшу увагу бізнесу. У 2021 році, згідно з дослідженням Офісу ефективного регулювання (BRDO), в Україні існувало близько 62 сервісів на основі відкритих даних, якими щомісяця користувалися до 7 млн українців – а це близько 23% українських інтернет-користувачів. Для порівняння, у 2019 році дослідники нарахували близько 32 таких сервісів. 

Найпопулярнішими були сервіси у сферах конкурентної розвідки (ними користувалось до 2,7 млн осіб), медицини (до 1,9 млн) та громадського транспорту (до 1,3 млн).

Обсяг ринку відкритих даних у 2020 році склав від 0,62 до 1,19% ВВП ($960 млн – 1,85 млрд), свідчать дані дослідження Київської школи економіки.

За різними сценаріями у 2025 році загальний ринок відкритих даних в України міг би сягнути від  0,78 до 2,08% ВВП, каже LIGA.net Михайло Корнєєв, керівник експертної групи розвитку сфери відкритих даних Міністерства цифрової трансформації. Згідно з амбіціями Мінцифри, до того часу Україна мала опинитися у трійці світових лідерів у галузі відкритих даних. 

Закриті дані

Однак напад Росії змусив переглянути плани: вже 24 лютого закрили онлайн доступ до Єдиного державного веб-порталу відкритих даних. За словами Корнєєва, на момент закриття, на ньому було зосереджено близько 45 000 наборів даних від понад 5 000 розпорядників інформації з усієї України. 13 квітня доступ до своїх даних також тимчасово обмежило Міністерство юстиції. 

Попри значну користь у відносно мирний час, в умовах повномасштабної війни відкриті дані –  радше різновид сучасної зброї, пояснює представник Мінцифри.

Під час війни відкриту інформацію можуть використовувати для розвідки на підставі відкритих джерел інформації. 

"Страшно уявити можливі наслідки від того, що у відкритому доступі є перелік та адреси підприємств області й та потрапляє в окупацію", – пояснює небезпеку Катерина Оніліогву, незалежна експертка у сфері відкритих даних.

Після звернення з боку держави, "заблюрити" у своїх сервісах персональні дані про фізичних і юридичних осіб погодилась низка бізнесів, які працюють з відкритими даними та мають архів. Наприклад, аналітичний сервіс YouControl закрив дані про місцезнаходження людей та компаній, дані декларацій суб'єктів декларування, розповів LIGA.net  його засновник та СЕО Сергій Мільман. 

90-95% від того обсягу інформації, яка була доступна публічно на 24 лютого, зараз відсутня у вигляді відкритих даних, стверджують опитані LIGA.net учасники ринку. 

Частина українських сервісів на відкритих даних працює виключно на грантові кошти та добровільні пожертви, однак чимало побудували навколо "нової нафти" свої бізнес-моделі. Зараз бізнес на даних змушений миритися з відсутністю актуальної інформації та відтоком клієнтів: 

"З початку активної фази війни виторг компанії впав удесятеро", – констатує Мільман.

У ІТ-компанії LIGA ZAKON також вже відчули наслідки війни та відтік клієнтів: "Деякі компанії закрились і змушені були відмовитись від використання LIGA360, деякі скорочували кількість робочих місць. Приблизно 25-30% наших користувачів повністю припинили комерційний період використання. Найбільший відтік з окупованих наразі територій", – пояснює LIGA.net комерційна директорка LIGA ZAKON Ганна Мороз.

Інші сервіси, з якими спілкувалась LIGA.net, також повідомляють про втрати, однак об’єктивних підрахунків поки надати не змогли.

 

Обмежений доступ 

Доступу до актуальних даних з держреєстрів зараз не мають навіть державні структури, тому змушені шукати рішення для перевірки інформації на ринку приватних сервісів, повідомили LIGA.net кілька учасників ринку. 

Водночас знайти історичні дані до 24 лютого про те чи інше підприємство, зокрема оборонне, взагалі не складно, адже вони залишились у десятках сервісів, дивується експертка з питань відкритих даних, координаторка ініціатив OpenUp Ukraine Надія Бабинська-Вірна: 

"Але порушується одне з прав людини – про доступ до публічної інформації, та втрачається можливість пильнувати за прозорістю закупівель та рівнем корупції

10-15 сервісів змогли дещо пом’якшити удар, отримуючи дані з реєстрів, які веде Мін'юст за допомогою приватного АРІ (інтерфейсу прикладного програмування) на платній основі, пояснює LIGA.net Ярослав Гарагуц, розробник системи аналізу відкритих даних Clarity Project, член правління ГО Save Dnipro.  

Частина сервісів отримують інформацію ЄДР та реєстру нерухомості на підставі офіційних договорів укладених з адміністратором реєстру – ДП НАІС. Це платна послуга. Деякі бізнеси користувалися нею ще до війни – через зручність підключення до АРІ. Інші брали дані безпосередньо з порталу ЄДР.

"Це дає нам змогу показувати ці дані онлайн. Тобто, на сьогодні YouControl фактично замінює головне джерело офіційної інформації Мін'юсту", – пояснює Мільман з YouControl.

Також, за його словами, сьогодні працюють ще деякі реєстри, серед них і платників податку. Всі інші – не працюють, тому сервіси показують лише архівні дані. 

Як зазначили у LIGA ZAKON, компанія у межах підтримки держорганів та судової влади безоплатно надала доступ до системи LIGA360 для понад шести тисяч робочих місць працівників судів, міністерств, відомств.

Гарагуц з Clarity Project наголошує, що публічна інформація повинна оприлюднюватись у машиночитному форматі, безоплатно та без посередників, інакше це повністю суперечить концепції відкритих даних. 

"Війна змусила цілу галузь відкотитись до 2014 року (концепцію ввели в законодавство у 2011 році. – LIGA), коли відкриті дані в Україні існували хіба на рівні концепції", – каже він LIGA.net. Днями Гарагуц оголосив офіційну смерть сфери відкритих даних в Україні. 

Він порахував, що виходячи із прогнозів щодо економічного ефекту відкритих даних, за три місяці війни Україна могла б отримати $22 млн: "Але не отримала, завдяки тому, що даних у нас більше немає". 

Перевідкриття

"У нас не було багато часу думати, яку інформацію і яким чином залишати, а яку вилучати з загального доступу", – пояснює Корнєєв з Мінцифри та переконує, що така фаталістичність – передчасна: галузь відкритих даних нікуди не зникла і не зникне, ба більше, навіть під час повномасштабної війни запускаються нові сервіси, як-от [платформа з виявлення прихованих російських і білоруських активів] RuAssets або [застосунок для перевірки фізосіб на блокпостах] ТиХто. 

У LIGA360 та YouControl повідомили, що за останній місяць спостерігають поступове відновлення ринку та пожвавлення користувацької активності.

Відтак все більше бізнесів та активістів закликають уряд повернути доступ принаймні до частини відкритих даних до того, як закінчиться війна, адже відкриті дані – обов'язкова умова інтеграції в Європу, отримання подальшої підтримки, можливості впровадження реформ.

Адже як міжнародні організації, фонди допомоги, донори зможуть надавати допомогу, не розуміючи хто її просить, а інвестори вкладати в те, чого не знають? Як органи влади виконуватимуть постанову уряду, якою заборонено будь-які трансакції з контрагентами із "російським слідом"? 

"Слід зважити, яка інформація є потенційно небезпечною для України, для армії, для громадян. Відділити її й прописати, чому вона закрита. І опредметнити, які з даних мають бути відкритими, попри війну", – переконаний Олексій Іванкін, CEO і засновник проєкту Opendatabot.

Відкриті дані стануть одним зі стовпів післявоєнної відбудови України, обіцяє Корнєєв з Мінцифри. За його словами, міністерство працює над змінами до законодавства, аби розширити перелік наборів даних, які мають бути опубліковані у формі відкритих даних та ті, які необхідні для відбудови: зокрема, дані про руйнування, воєнні злочини, надходження та використання гуманітарної допомоги тощо. 

Також він анонсував поступове відновлення роботи порталу відкритих даних: 

"Інформацію, яка не може зашкодити інтересам національної безпеки України, плануємо почати публікувати приблизно в середині, можливо, наприкінці літа", – повідомив він.