РРО, ПРРО і штрафи. Чому з жовтня ФОПи стикнулися з проблемами платежів

Згідно з даними Державної податкової служби, у жовтні 2023 року вони розпочали проведення фактичних перевірок господарських об’єктів на території одного з найбільших сільськогосподарських ринків Київської області.

Водночас ФОПи, які здійснюють продаж товарів через інтернет-магазини, стикнулися з тим, що з жовтня поштові оператори відмовили їм у послузі післяоплати товару за відсутності ПРРО. Чому так відбувається?

З 1 жовтня 2023 року усі фізичні особи-підприємці (ФОП), що є платниками єдиного податку другої-четвертої груп, мають використовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО). Загалу вони більше відомі як "касові апарати" – пристрої, які фіксують та зберігають інформацію про розрахунки за товари, роботи чи послуги.

Відтепер навіть таксистам треба мати програмний РРО та видавати чеки під час оплати їхніх послуг. 

За невиконання вимог закону передбачені штрафи. Кому вони загрожують і чи є можливість їх уникнути? Пояснення та коментарі щодо цього від податківців та юристів узагальнила LIGA.net.

Що таке РРО та ПРРО?

Загалом є два види РРО:

• апаратний РРО — звичний пристрій або програмно-технічний комплекс, який реєструє операції та видає відповідні чеки;

• програмний РРО (ПРРО) — це програмне забезпечення, яке встановлюють на комп’ютер чи гаджет (зокрема, планшет чи телефон) для реєстрації відповідних операцій з формуванням електронного чека.

Якщо більш детально, то до РРО належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо, пояснює Державна податкова служба (ДПС). 

Власне, РРО є автономним пристроєм, який самостійно друкує паперові чеки, а у випадку ПРРО для цього потрібен інший пристрій. 

Стосовно ПРРО – існують варіанти безоплатного програмного забезпечення ПРРО від ДПС для операційних систем Android та iOS, які рекомендує податкова. До того ж на ринку безліч платних програмних продуктів, які, як стверджують їхні розробники, мають більший функціонал для роботи.

Кому потрібно встановити РРО (ПРРО)?

ФОПи, які приймають готівку, проводять роботу з постачання товарів, продажу товарів чи послуг. Використання РРО (ПРРО) є обов’язковим для ФОПів 2, 3 та 4 груп, незалежно від виду діяльності та обсягу доходу та ФОПів на загальній системі оподаткування.

Тобто якщо ви використовуєте безготівкове або готівкове приймання платежів з використанням банківських карток і систем безконтактної оплати – вам потрібна реєстрація таких операцій за допомогою РРО або ПРРО.

На кожну таку операцію відтепер за допомогою касового апарату чи спеціальних програм має видаватись чек. Так само й у разі прийняття до оплати готівки.

Після придбання, оренди чи встановлення РРО (ПРРО), їх потрібно зареєструвати у ДПС, подавши документи у паперовому чи електронному вигляді. 

Крім цього, тепер (на час дії воєнного стану) можна використовувати ПРРО офлайн – без підключення до інтернету понад встановлені законом обмеження, тобто понад 168 годин на місяць.

Хто з ФОПів може НЕ встановлювати РРО з 1 жовтня:

• ФОПам на 1 групі.

• ФОПам на 2, 3, 4 групі, які торгують у селі за таких умов:

– річний обсяг доходу на один структурний підрозділ (пунктів продажу товарів) не більше 1,09 млн на рік;

– не в торговельному об’єкті з підакцизними товарами;

– не ведуть дистанційну торгівлю;

– місцевими радами не ухвалено рішення про обов’язкове застосування РРО.

• Підприємцям, які здійснюють продаж води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах навчальних закладів.

• Підприємцям, які здійснюють продаж проїзних, перевізних документів, білетів державних лотерей.

• Підприємцям, які в місцях отримання товарів (послуг) не здійснюють готівкових розрахунків (тобто це склади, місця зберігання товарів, гуртова торгівля тощо).

• Підприємцям, які при здійсненні розрахунків за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

• Підприємцям, які здійснюють продаж у кіосках, з лотків та розкладок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50% загального товарообігу (і відсутній продаж підакцизних товарів).

• Дохід, отриманий на рахунок ФОПів з рахунку клієнта, необов’язково проводити через РРО. Під цю категорію підпадають практично всі IT ФОПи та ФОПи, які надають дистанційні послуги.

Крім цього, якщо операція не є розрахунковою (не проводиться з використанням готівки, платіжних карток, платіжних чеків), то РРО (ПРРО) також не потрібне.

Це стосується операцій, під час яких оплата здійснюється з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок (за допомогою IBAN, E-banking); або через касу банку чи термінал самообслуговування (IBOX тощо).

Штраф за відсутність РРО – кому і скільки можуть виписати?

Розмір штрафів – до 31 липня 2025 року – 25% від суми товарів проведених без РРО, 50% за наступні порушення. 

Однак у разі продажу підакцизних товарів, гарантійних виробів, ліків, медичних та ювелірних виробів, штрафи за відсутність РРО – 100% та 150% відповідно.

Водночас з 01 жовтня 2023 року від відповідальності за порушення вимог Закону про РРО звільняються госпсуб’єкти (крім порушень порядку розрахунків у разі продажу підакцизних товарів), які реалізують товари/послуги на:

• тимчасово окупованих територіях — до дати завершення тимчасової окупації відповідних територій;

• на територіях активних бойових дій — до дати завершення бойових дій;

• на територіях можливих бойових дій — до дати припинення бойових дій.

Хто може виписувати штрафи за роботу без РРО?

Лише Державна податкова служба уповноважена складати такі адмінматеріали. Їх можна оскаржити в суді або ж для початку спробувати написати заперечення самій ДПС.

З 1 жовтня податківцям поновили право на проведення перевірок за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника – фактичних перевірок.