Скільки грошей у світі йде на збереження клімату. Або що таке кліматичні фінанси

Матеріал вперше було опубліковано для підписників в грудні 2023 року

Під лозунгом "початку кінця" ери викопного палива 13 грудня завершилася СОР28 – конференція ООН з питань зміни клімату. Також відома як Conference of the Parties (COP). Вона закінчилась на день пізніше наміченого строку через розбіжності між делегатами.

СОР – це міжнародний майданчик, на якому учасники намагаються домовитися про спільні заходи у сфері клімату. Зібрання світових лідерів, міністрів, громадських діячів та інших зацікавлених сторін. Рішення ухвалюються шляхом консенсусу, тобто одноголосно. А суперечностей вистачає.

Скільки коштує боротьба зі зміною клімату? В цьому розбиралась LIGA.net.

Міжнародні домовленості

СОР задумана як майданчик, де кожен може висловитися на рівних щодо боротьби з парниковими газами (greenhouse gases). У реальності наявні розбіжності між багатими та бідними країнами. Головний камінь спотикання – нинішній достаток розвинутих країн здобуто за допомогою викопного палива. Від нього тепер відмовляються, не даючи біднішим країнам досягти процвітання таким самим чином.

Проривним моментом є СОР21 у 2015 році, на якій ухвалено Паризьку угоду. Домовлено, що середня температура по планеті має залишатися нижче ніж 2 градуси за Цельсієм від доіндустріальних рівнів. Держави мають прийняти зобов’язання для досягнення цієї мети.

Досягненням минулорічної СОР27 у Єгипті стало створення loss-and-damage fund (Фонду втрат і збитків). Кошти мають спрямовувати на допомогу націям, які найбільше страждають від кліматичних змін. Власне, з того часу справа не надто просунулась. Організація фінансування викликає питання: хто має отримувати допомогу, хто має вносити внески, хто здійснюватиме управління тощо.

Особливістю цьогорічної СОР28 є те, що вона пройшла в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ), одному з найбільших виробників нафти у світі. Головуючим був Султан Ахмед Аль-Джабер, міністр індустрії та передових технологій ОАЕ, керівник групи нафтогазових компаній ADNOC (Abu Dhabi National Oil Company). Напередодні конференції видання ВВС повідомило про лобіювання ОАЕ нафтових угод під прикриттям СОР28.

Цьогоріч кількість учасників рекордна – близько 100 тисяч осіб. Це вдвічі більше ніж на заході минулого року у Єгипті. З України зареєструвалося 180 делегатів.

На СОР28 вдалося досягти згоди щодо Фонду втрат і збитків, зібравши понад $700 млн. Сума насправді незначна. Адаптація до кліматичних змін коштуватиме значно дорожче – від $215 до $387 млрд щороку.

Цікавий розподіл країн за внесками. Франція, Італія, Німеччина та ОАЕ зобов’язалися надати більш ніж половину суми (близько $100 млн кожна). Внесок Великої Британії ($75 млн) та Данії ($50 млн) дещо менший. США та Японія виділили $17,5 млн та $10 млн відповідно.

Загальні фінансові зобов’язання на СОР28 становлять $85 млрд.

Кліматичні гроші

Кліматичні фінанси (climate finance) відсилають до всіх ресурсів та інструментів, спрямованих на підтримку дій щодо зміни клімату. Відсутність загального підходу до поняття викликає проблеми з підрахунком – що зараховувати, а що ні? В широкому розумінні зараховують усе: міжнародні та національні програми, гранти, позики, приватні інвестиції тощо.

Загалом це $1,3 трлн щороку в 2021/2022 роках. З них 49% ($625 млрд) надійшло від приватних інституцій.

У 2020 році ця сума була вдвічі меншою – $650 млрд. Зростання кліматичних фінансів останніми роками пов’язане з інвестиціями в екологічну енергетику та транспорт у ряді країн. 90% такого фінансування припадає на Китай, США, Європу, Бразилію, Японію та Індію.

На графіку нижче порівняння розміру кліматичних фінансів з іншими витратами. $8,6 млрд необхідно щороку до 2030 року.

Позика є головним інструментом кліматичних фінансів. $766 млрд, або 61%, отримані саме як борги. На купівлю акцій припадає $422 млрд, або 33%. Грантове фінансування – лише 5%, або $69 млрд.

Для боротьби зі зміною клімату необхідно значно більше коштів. За оцінками, щороку це – $8-9 трильйонів. Зростання в 5-6 разів вимагатиме додаткових інвестицій та державних політик.

100 мільярдів на природу

Кошти, про які говорять на конференціях ООН (тій самій СОР) – передусім зобов’язання держав. І незначна частина всіх кліматичних фінансів. У 2009 році на СОР15 розвинені країни пообіцяли щороку залучати $100 млрд для країн, що розвиваються. Це колективне зобов’язання, немає встановленої частки, яку вносить кожен учасник.

Мета в $100 млрд поки не була повністю досягнута. А кількість необхідних коштів зростає щороку.

Значно більше за озвучену суму витрачають приватні та державні компанії поза цими зобов’язаннями. Приватні інвестори вкладають у розвиток відновлюваної енергетики та електромобілі. Країни вкладають кошти у власні проєкти розвитку.

На графіку нижче – залучені ресурси, згідно із зобов’язаннями розвинутих країн у рамках UNFCCC (Рамкова конвенція ООН про зміну клімату). Запланованої позначки в $100 млрд на рік поки не вдалося досягти.

Критика звучить щодо використання зобов’язань розвинених держав. За підрахунками міжнародного об’єднання Oxfam, з $83 млрд у 2020 році реальна фінансова підтримка на заходи щодо боротьби зі зміною клімату склала від $21 до $24,5 млрд.

Інша проблема – це інструменти фінансування. Як і загалом в кліматичних фінансах, розподіл зобов’язань розвинених країн здійснюється передусім через кредитування. У 2019-2020 роках 42% коштів становили звичайні кредити, 31% є пільговими кредитами, чверть виділялася як гранти. Постає запитання, яким має бути фінансування в рамках компенсації втрат і збитків від зміни клімату – кредитним чи грантовим?

Пом’якшення та адаптація

Власне, виникає питання – якщо держави фінансують збереження клімату заради майбутніх поколінь, то в чому інтерес приватних компаній, окрім любові до природи?

Фінансування заходів боротьби зі зміною клімату за використанням поділяються на пом’якшення (mitigation), адаптацію (adaptation), а також з подвійною вигодою.

Пом'якшення містить рішення щодо зменшення парникових газів. Це технології, які зараз активно просуваються – відновлювана енергетика (сонячна, вітрова, геотермальна, гідроенергетика), електромобілі тощо. Створення Tesla Cybertruck зараховано до заходів зі зменшення викидів парникових газів, як приклад.

Адаптація апелює до зменшення вразливості людських чи природних систем від зміни клімату. Це, наприклад, боротьба з наслідками стихійних лих або їх попередження. Більшість проєктів адаптації під егідою ООН належали до сільськогосподарського сектора або спрямовані на захист від повеней та штормів. Головну роль відіграють публічні інституції (держави, міжнародні фонди), які забезпечують 98% фінансування.

Заходи з подвійною вигодою містять одночасно і зменшення парникових газів, і подолання вразливості від зміни клімату.

Левова частка фінансування використовується саме на пом’якшення (mitigation) – $1,15 трлн.

На графіку розподіл кліматичних фінансів за використанням. На рішення щодо зменшення парникових газів (mitigation) йде майже все публічне та приватне фінансування.

У 2022 році фінансування адаптації сягнуло найвищої позначки в $63 млрд, на 28% більше від попереднього періоду. Але це 5% від усіх кліматичних фінансів. Спостерігається розрив між наявним коштами та потребами – лише на проєкти з адаптації необхідно від $160 до $340 млрд щороку.

Інвестуйте в електромобілі

З $1,15 трлн на пом’якшення (mitigation finance), 44% ($510 млрд) припадає на енергетику, 29% ($334 млрд) – на транспорт. Наступні за фінансуванням галузі – сільське господарство та промисловість – отримали лише 4% коштів.

На графіку зображена динаміка продажів електромобілів та гібридних автомобілів у світі. Це 13% від всього ринку пасажирських автомобілів у 2022 році. Лідерами за кількістю проданих електромобілів є Китай, ЄС та США. Дані World Economic Forum.

75% інвестицій у відновлювану енергетику у період 2013-2020 надійшло з приватного сектора. Його роль особливо помітна у сонячній енергетиці (83% фінансування у 2020 році), на відміну від геотермальної та гідроенергетики, де державні кошти переважають.

2023 рік має стати першим, коли інвестиції в низьковуглецеву енергетику мають перевищити інвестиції в корисні копалини: $1,1 трлн до $1,05 трлн. Але до низьковуглецевих джерел належить й атомна енергетика.

Щоправда, тут не враховується неявне субсидіювання корисних копалин, що сягає $5,7 трлн у 2022 році.

На графіку інвестиції у відновлювану енергетику за технологіями. Понад 90% інвестицій у  відновлювану енергетику стосуються сонячної генерації ($251 млрд) та наземної вітрогенерації ($131 млрд).

Кліматичні фінанси – це про врахування різних інтересів. Приватний сектор готовий вкладати кошти не просто у боротьбу зі зміною клімату, але в речі, які потенційно принесуть дохід. Транспорт з його електромобілями – чудовий приклад. Своєю чергою, держави можуть стимулювати інвестиції, проводячи відповідну регуляторну політику.

Інший аспект – компенсація втрат і збитків, які до 2030 року можуть досягти $580 млрд щороку для країн, що розвиваються. Тут роль держави виходить на перший план.

Наявний тренд на зростання кліматичних фінансів, технологічні рішення сприяють цьому. Наскільки реально відмовитися від викопного палива зараз – ось це питання.