11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні

Вперше матеріал був опублікований в червні для підписників

У Берліні, столиці Німеччини, 11-12 червня проходить Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2024).

Це вже третя подібна конференція від початку повномасштабного вторгнення РФ. У липні 2022 року у швейцарському місті Лугано Україна запропонувала світу план Маршалла, згідно з яким західні країни мали б інвестувати в Україну $750 млрд.

Рік потому, у червні 2023 року, у Лондоні відбувся другий подібний захід. Передбачалось, що заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма запропонує план енергетичної трансформації України з інвестиційним потенціалом $400 млрд. Офіційно потреба в інвестиціях на відновлення була оцінена менше ніж у $50 млрд.

Цього року українська сторона ще більше знизила бажану суму фінансування, обмежившись потребою у $27 млрд. Водночас у презентаційних матеріалах на сайті конференції було викладено 95 інвестиційних проєктів у 9 секторах економіки з детальним описом, бізнес-моделями та періодами окупності інвестицій. Реалізаторами більшості з них вказані приватні компанії.

LIGA.net проаналізувала запропоновані Україною інвестпроєкти та публікує їх стислий огляд.

Інфраструктура без розпорядника

Найбільше коштів передбачалось залучити для проєктів Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінінфраструктури). Загалом відомство має 15 проєктів загальною вартістю $11,5 млрд, від донорів очікувало отримати $10,8 млрд.

Найбільші з них це будівництво пасивного захисту для критичної енергетичної інфраструктури на $2,84 млрд, реконструкція 500 км державних доріг М06, М10, М11, відомих як "Західний маршрут" за $1,12 млрд, а також Компенсація громадянам України за зруйноване та пошкоджене росіянами житло на $2,07 млрд.

Також серед цікавих проєктів – покращення логістичних підходів до одеських портів за $700 млн, ремонт пошкоджених та будівництво нових багатоквартирних будинків приблизно на таку ж суму.

Планується також розв'язання проблеми водопостачання у Миколаєві за $436 млн, реконструкція 15 КПП на західному кордоні за $352 млн. Є проєкти будівництва мосту через Дніпро у Кременчуці за $326 млн та через Дністер для сполучення з Молдовою за $190 млн.

Втім, найбільший потенційний розпорядник донорських коштів досі не має керівника. Як відомо, 9 травня попереднього очільника Мінінфраструктури Олександра Кубракова було звільнено. За місяць новий очільник не був призначений. До того ж 10 червня, напередодні Конференції, у відставку зі скандалом пішов голова Агентства відновлення Мустафа Найєм. Таким чином, на конференції з відновлення не стало людей, які мали б реалізувати це відновлення.

Крім Мінінфраструктури, у переліку присутні 5 проєктів Укрзалізниці із загальною потребою у фінансуванні в $740 млн. Серед її проєктів — будівництво та реконструкція залізничних колій на заході, модернізація 50 вантажних тепловозів.

Енергетика: все зеленіє

Вартість проєктів енергетики, враховуючи її систематичне знищення російськими агресорами, становить найбільше серед запропонованих проєктів.

Цікаво, що в Берлін українська делегація повезла проєкт з будівництва двох блоків на Рівненській АЕС вартістю для донорів $1,6 млрд. Разом з цими двома в оператора АЕС НАЕК Енергоатом у планах будівництво 8 енергоблоків АЕС.

Також планується будівництво по енергоблоку на двох столичних теплоелектроцентралях вартістю $1,2 млрд кожен. Державна Укргідроенерго хотіла б отримати понад $2 млрд на будівництво Дністровської ГЕС та Канівської ГАЕС, а також систем накопичення енергії на своїх об'єктах.

У приватному секторі серед реалізаторів проєктів багато операторів зеленої генерації. Шість проєктів має ДТЕК ВДЕ. Серед них вітряні та сонячні станції загальною потужністю 1,9 ГВт. ДТЕК хотів би отримати на це $1,62 млрд фінансування від партнерів. Харківська ТЕЦ-5 Юрія Бойка потребує $600 млн для заміщення зруйнованих потужностей.

ВЕС і СЕС з фінансуванням у $640 млн хоче побудувати турецька компанія GURIS. Вітропарк Західний тернопільського бізнесмена Володимира Кришталовського розраховує на $460 млн для будівництва двох ВЕС потужністю 300 МВт.

Окремий трек у галузі енергетики – воднева трансформація. UDP Renewables Сергія Євтушенка та Андрія Іванова планує побудувати завод з виробництва водню за 1,2 млрд із потребою у фінансуванні у $840 млн. Компанія "Водень України" запорізького бізнесмена Олександра Рєпкіна подала два проєкти на створення Водневої долини та виробництво водню із загальним фінансуванням у $700 млн.

Західнадрасервіс львівського бізнесмена Зиновія Козицького розраховує на $256 млн для будівництва електролізного заводу з виробництва водню.

Показово, що найбільше від російських ракетних ударів постраждала теплова генерація на вугіллі, зосереджена у двох компаніях – державній Центренерго та ДТЕК Енерго Ріната Ахметова. Її відновлення коштує найдешевше у перерахунку на одиницю потужності. Але жодного подібного проєкту в списку не представлено.

Агро, фарма і логістика

З умовно дорогих проєктів — плани з будівництва двох склозаводів. Їх збирається реалізувати EFI Group Ігоря Ліскі із зовнішнім фінансуванням $156 млн з 250 загальних та Еко-Глас Олександра Зубенка за $240 млн. Всю суму компанія планує залучити від західних партнерів.

Фармкомпанія "Дарниця" Гліба Загорія розраховує на $360 млн для будівництва комплексу з виробництва РНК-вакцин та нового фармзаводу. Житомирська міськрада хоче $95 млн на будівництво нової багатопрофільної лікарні в місті.

МХП Юрія Косюка заявило три проєкти на будівництво екстракційного заводу з перероблення ріпаку та сої, комплексу з виробництва і перероблення молока, електроустановки на лушпинні соняшника потужністю 20 МВт. Загальна вартість становить $85 млн, з яких зовнішнє фінансування – $67 млн. Також заявлено декілька проєктів з будівництва вантажних терміналів у морських портах. Найбільших серед них – від компанії "Техагро" за $105 млн, що належить родині Миколи Злочевського. Також є заявки на будівництво контейнерних комплексів перевалки та холодильних комплексів з переробленням української агропродукції.