Розбір | Більше молодших і сміливих. Третиною українського бізнесу керують жінки. Як на них вплинула війна

Війна дещо сповільнила тренд останніх років з активного розвитку в Україні жіночого підприємництва. Однак українські бізнесвумен не мають намірів здавати позиції.

До Міжнародного дня жіночого підприємництва LIGA.net вирішила проаналізувати, як українські жінки представлені в бізнесі та що змінила війна.

Третина директорів в українському бізнесі – жінки

"Чоловік відправляв на пошті замовлення, там йому вручили повістку, і він пішов воювати", – так історію свого вимушеного підприємництва розповідає LIGA.net Тетяна Рубіна. До повномасштабного вторгнення подружжя спільно розвивало бізнес з виробництва дитячих іграшок Busy Bee в Івано-Франківську. Тетяна допомагала у створенні забавок та просувала їх в Instagram, а уся операційна діяльність була відповідальністю чоловіка.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Бізіборд . Бізікуб . БізіБі (@busybee_if)

Після того як коханий приєднався до лав ЗСУ, жінці довелось узяти всю відповідальність за спільну справу та двох дітей на себе: "Нелегко", – зізнається вона. – "Але варіантів здатися немає".

Рубіна – далеко не єдина українка, якій під час війни довелося кинути виклик звичному укладу життя та поринути у підприємництво.

З 24 лютого в Україні зареєстрували 21 876 нових компаній, свідчать дані дослідження Opendatabot, проведеного на запит LIGA.net. У 28% новозареєстрованих бізнесів директорами є жінки.

Найбільша кількість жінок очолює підприємства на Донеччині, Херсонщині та Луганщині, найменше жінок серед топів компаній – на Тернопільщині, Чернівеччині, Львівщині, а також у Києві та на Київщині.

У 2021 році жінки очолювали понад 33% українських компаній. Тож якщо порівнювати із майже 29% за неповний 2022 рік, виглядає, що війна дещо змінила тенденцію зростання частки жінок-підприємиць.

Втім ситуація в Україні відповідає загальносвітовому тренду – коли частка жінок-очільниць бізнесів не перевищує 25-30%. Щоб здолати цю межу, у Британії навіть створили The 30% Club.

Майже половина нових малих підприємств – жіночі

Здебільшого українські жінки-підприємиці – одноосібні власниці одного підприємства.

За обраною формою господарювання: ФОПи, мікро- та малий бізнес, свідчать дані свіжого дослідження "Портрет українських жінок-підприємиць", проведеного влітку Українським центром сприяння інвестиціям та торгівлі (ITFC) у партнерстві з UMG International за підтримки Програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України".

Середня тривалість жіночого бізнесу в Україні – 8 років.

Левова частка жіночого бізнесу побудована довкола сфери послуг (44%) та торгівлі (21%), 10% бізнесвумен задіяні в освіті, 8% – в креативних індустріях, 5% мають бізнес в HoReCa, по 5% – у будівництві та ІТ, 3% – в аграрній галузі.

"Сфера послуг та відкриття ФОП не потребують значного стартового капіталу та багато фінансових вливань", – пояснює таку структуру Ірина Титарчук, виконавча директорка Українського центру сприяння інвестиціям та торгівлі під час презентації дослідження.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

Майже 48% компаній зі 296 288 створених цьогоріч створені жінками, підтверджує дослідження Opendatabot.

Найбільше ФОПів відкрили жінки на Хмельниччині, Луганщині, Донеччині, а найменше – на Тернопільщині та Київщині, а також у Києві.

Кілька останніх років жінки "переганяли" чоловіків в ініціативності відкриття нових малих бізнесів. У 2020 році кількість ФОПів, відкритих жінками, на 2% перевищувала ті, що зареєстрували чоловіки, а у 2021 році цей розрив збільшився до 2,5%, свідчать дані дослідження Opendatabot.

Війна дещо "підкосила" цей тренд. Дані за неповний 2022 рік вказують, що ФОПи із засновником-чоловіком наразі випереджають жіночі ініціативи на понад 4,3%: 92 459 (понад 52%) нових малих бізнесів в Україні цьогоріч заснували саме чоловіки.

Стереотипи, невизначеність, війна

Загалом за підсумками 2020 року Україна посіла друге місце в Європі за часткою жінок серед менеджерів та підприємців (самозайнятих), йдеться у звіті ПРООН, оприлюдненому навесні 2021 року.

Втім не всі дослідження оцінюють поступ України у досягненні гендерної рівності настільки високо. У 2022 році Україна опинилася на 81 місці серед 162 країн та територій за індексом гендерного розриву в дослідженні Global Gender Gap від Всесвітнього економічного форуму. За рік країна втратила вісім позицій. Дослідники оцінили гендерний розрив в Україні у 70,7%. Середній світовий показник складає 68,1%.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Водночас 69% опитаних ITFC українських бізнесвумен заявили, що не бачать різниці між чоловічим та жіночим бізнесом. Серед труднощів та перешкод жінки-підприємиці називають воєнні дії на території України (їх вплив на бізнес помітили 95% опитаних), постійну зміну "правил гри", які визначаються для бізнесу владою, низький доступ до фінансових ресурсів та стереотипи щодо жіночого підприємництва в суспільстві.

"Основною характеристикою українського бізнесу підприємиці визначають непрогнозованість та невизначеність", – пояснює виконавча директорка ITFC. Така тенденція спостерігається протягом останніх трьох років від початку пандемії COVID-19, вказує вона, чим певною мірою пояснює падіння показників.

Підписуйтесь на наш Instagram: корисні пояснення актуальних тем

Сімейний бізнес Олександри Масюткіної з виробництва шкіряних аксесуарів та дрібної галантереї NUB Workshop – приклад того, що довелось пережити українським бізнесвумен останніми роками. Засноване у 2016 році підприємство впевнено росло до 2020 року. Через карантин продаж різко впав.

Ледь оговтавшись після пандемії, бізнес зазнав нового удару: війна. Виробництво з дорогим обладнанням опинилось у тимчасовій окупації в Новій Каховці (Херсонщина). Частину обладнання вдалося вивезти наприкінці травня, у липні – поновити принаймні часткову роботу.

Втім попри всі складнощі, які випали на її долю, Масюткіна здаватись не збирається. Підприємиця наразі працює над ребрендингом, продумує варіанти проведення майстер-класів в майстерні та виходу на маркетплейс Etsy.

Як вона працює: портрет української бізнесвумен

Навіть попри війну, 55% українських жінок продовжують свою діяльність, хоча поки можуть визначитися щодо подальших перспектив, підтверджують результати "Портрету українських жінок-підприємиць". 23% жінок оцінюють свій стан, як "залишились на плаву".

"Українські жінки в бізнесі попри всі складнощі бачать світ позитивно", – каже Титарчук. 9 з 10 жінок стверджують, що можливості для розвитку підприємництва в Україні є, вказує вона. Щоб подолати кризу, підприємиці переформатовують бізнес, переходять на e-commerce та продаж онлайн, релокують підприємства та оптимізують витрати.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь у дискусіях

60% опитаних активно вчаться новому, зокрема, відвідують бізнес-тренінги, що майже вдвічі більше, ніж рік тому. У 2022 році 25% жінок говорять про масштабування, що в порівнянні з 2021 роком на 7% вище, свідчить дослідження.

Наталка Найда – засновниця українського бренду дизайну та створення одягу Framiore – з таких відчайдухів. Після повномасштабного вторгнення ми не лише не скоротили жодної людини з компанії, але й створили сім нових робочих місць", – каже вона. У планах підприємиці відкрити склади в Польщі та Німеччині, а також запустити послугу "Створи свою річ".

Також сучасне підприємництво молодшає, констатує Титарчук: кількість жінок-підприємиць до 35 років збільшилась на 7% порівняно з 2021 роком. Натомість кількість власниць бізнесу від 40 років дещо зменшилась. Поясненням може бути те, що переважна більшість з них розвивали бізнес у постраждалих внаслідок війни регіонах й змушені були перемісти бізнес за кордон, вважає представниця ITFC.

Загалом українські підприємиці стали більш стійкими, почали завойовувати "чоловічі" сфери, бачать більше можливостей для жіночого бізнесу, підсумовує Титарчук: "Але водночас вказують на зростання конкуренції та нестабільність ситуації як фактори, що уповільнюють розвиток".

Підписуйтесь на розсилки LIGA.net – тільки головне у вашій пошті

Згідно з дослідженнями McKinsey, просування рівності жінок може дати світовій економіці додатково щонайменше $12 трлн до 2025 року. Розширення доступу до фінансових ресурсів, грантова підтримка, навчання та менторство – саме це дасть змогу українкам ефективно розвивати бізнес, певна виконавча директорка ITFC.

Уляна Букатюк

кореспондент LIGA.net, розділ Бізнес

Олександр М'ясищев

кореспондент