"Стандартна схема забудови". На місці будки в Києві хочуть побудувати будинок з ТРЦ

Мешканці Печерського району Києва з'ясували, що у їхньому дворі планують звести багатоповерхівку з торговою та розважальною інфраструктурою. Це стало можливим завдяки поширеній схемі: спочатку оформлюється право власності на технічне приміщення у дворі, що відкриває шлях до створення проєкту рішення Київради про передання земельної ділянки під спорудою.

За словами мешканки кварталу Ольги Дем’яненко, влітку місцеві жителі дізналися про ймовірну забудову зеленої зони.

"Наприкінці серпня стало відомо про проєкт рішення Київради щодо передання земельної ділянки в оренду на 10 років під забудову. Аргументацією слугувало те, що 15% території займає нерухомість площею до 40 квадратних метрів – це невелике підсобне приміщення, яке раніше використовували двірники для зберігання інвентаря", – розповідає містянка.

Ольга Дем’яненко показала документи, які свідчать, що право власності на будівлю отримане на основі технічного паспорта, який видала приватна компанія, без попередньої купівлі. Після цього нотаріус засвідчив право власності виключно на його підставі, попри те що це приміщення було комунальною власністю.

У Департаменті земельних ресурсів КМДА на запит LIGA.net підтвердили, що 12 серпня 2024 року ТОВ "Апартбудгруп" подало заяву через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). У заяві йшлося про проведення інвентаризації земель та підготовку рішення Київради щодо передання в оренду земельної ділянки площею 0,1479 га, розташованої за адресою вулиця Катерини Білокур, 6-Д. За підсумками розгляду Департамент підготував відповідний проєкт рішення.

Проєкт рішення від 26 серпня передбачає передання ТОВ "Апартбудгруп" зазначеної ділянки в оренду для будівництва багатоквартирного житлового будинку з торгово-розважальними об'єктами та ринковою інфраструктурою.

Згідно з пояснювальною запискою, на цій ділянці розташована нежитлова споруда площею 192,8 кв. м, яка є у власності ТОВ "Апартбудгруп". Водночас варто зазначити, що площа земельної ділянки, яку планується передати в оренду, становить 0,1479 га, що у 7,7 раза перевищує розмір самого нерухомого об'єкта.

Згідно з даними відкритих реєстрів, право власності на будівлю було зареєстроване на підставі акта приймання-передання. Його видав Максим Прийма (на той час керівник та засновник ТОВ "Апартбудгруп") та ТОВ "Апартбудгруп". Проте перевірка кадастрового номера земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не виявила інформації про первинну реєстрацію цього об'єкта.

Такі обставини викликають питання щодо законності реєстрації нерухомого майна та правомірності використання схеми, яка дозволяє приватизацію значно більшої території, ніж фактично займає об'єкт.

Проєкт рішення був на розгляді комісії Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин (головує Михайло Терентьєв з фракції "Солідарність") та комісії з питань збереження та захисту культурної спадщини (головує Ярослав Федоренко з фракції "Єдність"). Проєкт було знято з розгляду 29 серпня та 17 вересня відповідно. Водночас мешканці стурбовані тим, що рішення не скасували і не надали йому негативний висновок.

Суд через будівництво біля критичної інфраструктури та пам’ятки архітектури

Поряд з ділянкою, яку хочуть забудувати, на вулиці Бастіонній, 6 розміщено Державну казначейську службу. Це критична інфраструктура. А будівля є також пам’яткою архітектури та містобудування (у межах 20 метрів заборонене нове будівництво). Державна установа через суд домоглася накладання арешту на нежитлову будівлю на Білокур, 6-Д.

Зокрема, 22 листопада Печерський районний суд за позовом Казначейства ухвалив рішення про накладення арешту на нежитлову будівлю та заборонив відчужувати, проводити реконструкцію, будь-які будівельні роботи, розпоряджатися нерухомим майном.

"Земельна ділянка, яку планується передати в оренду, знаходиться біля об’єкта критичної інфраструктури, при цьому забудова в безпосередній близькості до таких об’єктів може порушити функціонування штатного режиму критичної інфраструктури (окремого її об’єкту) та призведе до потенційної загрози національній безпеці та обороні України", – йдеться в описовій частині рішення від 9 жовтня.

Також зазначена земельна ділянка розташована по червоній лінії забудови біля комплексу кварталу, побудованого у 1949-1954 роках за проєктом архітектора Анатолія Добровольського. Ділянка розташована в зоні регулювання забудови пам’ятки ландшафту й історії місцевого значення "Історичний ландшафт Київських гір і долини ріки Дніпро".

Типова схема для Києва

"Юристи, з якими ми консультувалися, пояснюють, що це досить типова схема в Києві. Її суть полягає у приватизації будь-якої споруди – навіть невеликої будки – під приводом необхідності її обслуговування. Спочатку заявляють, що для цієї будівлі потрібна прибудинкова ділянка і її надають. Після цього на ділянці починають будувати багатоповерхівку. Згодом забудовники можуть вимагати додаткову землю, мотивуючи це недостатністю вже виділеної території", – розповідає Ольга Дем’яненко.

За її словами, місцеві мешканці вже об’єдналися в ініціативну групу і готуються подати офіційний запит на надання зеленій зоні, якій загрожує забудова, статусу скверу. "Це важливий крок, адже зелена прибудинкова територія є не лише місцем відпочинку для жителів нашого будинку, але й спільним простором для навколишніх будинків. Ми хочемо зберегти цей куточок природи, не лише щоб протистояти забудові, але й щоб доглядати за цією зеленою зоною, проводити там час, прогулюватися з дітьми і тваринами", – зазначає місцева мешканка.

Ольга Дем’яненко додає, що подібні простори мають критичне значення для екології міста. "Це останній клаптик зелені в нашому кварталі. Втрата цієї зони матиме значний негативний вплив як на мікроклімат району, так і на якість життя та соціальну взаємодію мешканців. Збереження таких місць важливе не тільки для нас, але й для майбутніх жителів району", – підкреслює вона. Ольга Дем’яненко також зауважує, що подібні процеси часто залишаються непомітними для мешканців.

"Люди не завжди знають, що відбувається у них під носом. Ми дізналися про ці плани лише завдяки випадковій публікації в інтернеті. Тому всім киянам варто цікавитися статусом будівель навколо своєї прибудинкової території, щоб вчасно помічати такі загрози", – підсумовує вона.