Бронь від армії у 814 000 українців, без роботи – кожен третій, 76% експорту аграрка – Мінекономіки

Перша віцепрем'єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко напередодні доповіла про функціонування реального сектору економіки в умовах воєнного стану, визначені стратегічні цілі та шляхи їх досягнення.

Грунтовна презентація, яку слухали депутати з профільного парламентського комітету 16 листопада, для широкого загалу стала доступна нещодавно і містить багато важливих і показових цифр.

LIGA.net обрала найважливіше. Ось, про що ми дізналися зі звіту віцепрем’єрки Юлії Свириденко. 

Оцінка втрат

ВВП. Через війну Україна втратила 37,2% ВВП за підсумками другого кварталу. Вже у третьому кварталі падіння уповільнилося. Уряд прогнозував річне падіння економіки на рівні 30%, проте масовані обстріли енергетичної інфраструктури, які розпочались 10 жовтня, знову змусили переглянути прогнози: поки КМУ оцінює падіння на рівні 35-37% за підсумками року. 

Безробіття. Україна зіткнулась із безпрецедентно високим рівнем безробіття: щонайменше 28-30% (під час пандемії він був близько 10% – приблизно 1,7 млн людей). Наразі Мінекономіки оцінює кількість безробітних українців у 2,5-2,6 млн, але з врахуванням українців, які працюють за кордоном, проте не можуть повернутися (методологія Міжнародної організації праці), – цифра може сягати 4,6 млн людей. 

Інфляція. В уряді розраховують, що за підсумками року рівень інфляції в Україні не перетне позначки в 30%. 

Експорт. За підсумками другого кварталу падіння фізичного обсягу експорту України склало 56% порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Завдяки зерновій угоді та розширенні можливостей експортних шляхів динаміка поліпшилась. Однак з’явилась інша проблема – товарний дисбаланс: у жовтні майже 65% вартості та 76% фізичного обсягу українського експорту припадало на аграрну продукцію. 

Видатки. 50% наших видатків на сьогодні покриваються коштом фінансової допомоги міжнародних партнерів. Однак від України очікують збільшення доходів шляхом нарощування бізнес-активності. 

Як працює економіка зараз

Робота та релокація. До виконання завдань, передбачених мобілізаційним планом заходів, зараз залучено 28 000 українських підприємств. Від початку війни вдалося релокувати 771 підприємство, 630 із них – вже працюють. Уряд отримав більше заявок та наразі допомагає із пошуком місця для перенесення потужностей виробництва ще 261 компанії. 

Бронювання працівників. Наразі 814 000 українців мають відстрочку від призову – без прив'язки до виконання мобілізаційних завдань. Уряд розраховує впродовж місяця внести проєкт постанови про визначення ключових галузей економіки (підприємства, які до них належать, матимуть пріоритетне право бронювання працівників та зможуть відправляти їх у відрядження). 

Закупівлі. 85% закупівель цього року здійснені за процедурою прямих контрактів – без конкуренції. З липня уряд повернув торги через ProZorro, оскільки це важливий сигнал для міжнародних партнерів та донорів. Впродовж восьми місяців війни участь в тендерах взяли 24 000 постачальників (за аналогічний період 2021 року їх було 61 000). 

Приватизація. Фонду держмайна слід провести поділ та оцінку підприємств, які йому передали: на малі підприємства, які можна реалізувати зараз, та інші – які, можливо, варто передати в окремий фонд. 

Управляти та продавати держпідприємствами не може один і той самий фонд. Міністри не повинні займатися управлінням підприємствами: призначати керівників, займатися питанням тарифів, оплати праці, давати дозволи на підписання контрактів, правочинів. "НАК "Нафтогаз", Укренерго, Укргідро, Укрзалізницю – не чіпаємо!".

Дерегуляція. Команда Свириденко розробила план-графік, згідно з яким міністри добровільно прибиратимуть від себе функції видавання дозвільних документів, сертифікатів, ліцензій. Після цього Мінекономіки спільно із Мінцифри створить єдиний реєстр дозвільних документів. Поки що міністри відмовляються виконувати цей план. 

Держрезерв. У нас фактично немає запасів за затвердженою номенклатурою, і ця ситуація не нова. Наприклад, цукру лише 3% від нормативу, останнє закладення зерна відбувалось 2015 року, за термінами придатності майже весь продовольчий кошик потрібно утилізувати. 

Мінекономіки пропонує затвердити натомість так званий матеріальний резерв – чотири "кошики", які мають забезпечувати державу: енергетичний, продовольчий, медичний і військовий. "Більше нам нічого не треба, інші всі функції в нас можуть бути покладені на ринок". Резерв передбачає можливість зберігання в дружніх нам країнах (наприклад, паливні матеріали). 

Майбутнє та інвестиції

Україна обрала кілька ключових галузей економіки, які планує розвивати у межах повоєнного відновлення:

• військові та аерокосмічні технології;

• металургія (важливо забезпечити переробку руди в кінцеву стальну продукцію);

• продовольство;

• ІТ та military-tech на основі ІТ-рішень.

Задля того, щоб досягнути успіхів, держава ставить за мету:

• сформувати конкурентну податкову систему;

• забезпечити доступну ціну на електроенергію;

• налагодити логістику (кінцева мета: це товар за 72 години потрапляє в будь-який пункт призначення або за 7 діб в регіон Пан-Євро-Мед);

• відбудувати пошкоджену інфраструктуру з рівнем локалізації понад 10%, тобто перевага у відбудові надаватиметься українським компаніям;

• виконати необхідні умови для приєднання до когорти повноправних членів ЄС у 2024 році. 

Інвестиції. Для залучення інвестицій уряд запустив програму Advantage Ukraine (інвестори мають можливість залишати заявки у десяти галузях). Наразі надійшло 413 запитів, які "більш-менш предметні", головно зі США та Великої Британії.   

Однак головне запитання, яке ставлять інвестори, – фінансування воєнних ризиків. КМУ намагається укласти домовленості щодо цього із міжнародними партнерами, зокрема: 

• з Багатостороннім агентством з гарантій інвестицій (МІGA – одна з інституцій Групи Світового банку). Цьогорічна мета: вмовити застрахувати принаймні один-два проєкти в межах $30 млн (МІGA покриває до 90% вартості проєкту). На 2023 рік уряд розраховує залучити МІGA до страхування на загальну суму $1 млрд. Вони готові розглядати покриття військових ризиків й для українських інвесторів; 

• після вдалого досвіду із МІGA, уряд розраховує спонукати до схожої угоди Фінансову корпорацію розвитку США (DFC). Наразі Україна запропонувала DFC два проєкти, один із яких – від українського інвестора; 

• також у планах розгорнути на фінансування воєнних ризиків експортно-кредитні агентства G7.